Стефан Лазаревич
Стефан Лазаревич (серб. Стефан Лазаревић; *1372/77†19.7.1427) — сербський правитель, васал Османської імперії і Угорського королівства, поєднував західну і візантійську культуру.
| Стефан Лазаревич серб. Стефан Лазаревић | |
|---|---|
 Фреска (XV ст.) | |
| Народився |
1372/77 Kruševac Fortress[d], Моравська Сербія |
| Помер |
19 липня 1427 Markovac[d], Сербська деспотовина |
| Поховання |
Манасія :  |
| Громадянство (підданство) |
 Сербська деспотовина |
| Національність | серби |
| Діяльність | поет, письменник, суверен |
| Титул |
Князь (1389—1402) Деспот (1402 — 1427) |
| Посада | despot of Serbia[d] |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Рід | Lazarević dynasty[d] |
| Батько | Лазар Хребелянович |
| Мати | Миліца Хребелянович |
| Брати, сестри | |
| У шлюбі з | Helena Gattilusio[d] |
| Автограф |
 |
 | |
В 1421 Стефан приєднав до своєї держави Зету, а після війни з Венецією опанував частину верхньої Далмації і отримав доступ до моря (1423). Деспотовина охоплювала територію від Адріатичного моря до річок Сава, Дунай і Тімок, а на півдні — до кордону з Македонією. Похований в Ресавському монастирі.