Стефан Лазаревич
Стефан Лазаревич (серб. Стефан Лазаревић; 1372/77 — 19 липня 1427) — сербський правитель, васал Османської імперії і Угорського королівства, поєднував західну і візантійську культуру.
| Стефан Лазаревич | |
|---|---|
| серб. Стефан Лазаревић | |
 | |
| Народився |
1374 або 1377[1] Kruševac Fortressd, Моравська Сербія |
| Помер |
19 липня 1427[1] Crkvined, Сербська деспотовина |
| Поховання |
Манасія :
|
| Країна |
 Сербська деспотовина |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | сербська[2] |
| Посада | despot of Serbiad |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Рід | Lazarević dynastyd |
| Батько | Лазар Хребелянович[3] |
| Мати | Миліца Хребелянович |
| Брати, сестри | Vuk Lazarevićd, Dragana of Serbiad, Єлена Лазаревич, Mara Lazarevic Brankovicd, Teodora Lazarevićd і Олівера Лазаревіч |
| У шлюбі з | Helena Gattilusiod |
| Автограф |
 |
 | |
В 1421 Стефан приєднав до своєї держави Зету, а після війни з Венецією опанував частину верхньої Далмації і отримав доступ до моря (1423). Деспотовина охоплювала територію від Адріатичного моря до річок Сава, Дунай і Тімок, а на півдні — до кордону з Македонією. Похований в Ресавському монастирі.
Примітки ред.
- ↑ а б National Library of Israel Names and Subjects Authority File
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage