Стефан Лазаревич
Стефан Лазаревич (серб. Стефан Лазаревић; 1372/77 — 19 липня 1427) — сербський правитель, васал Османської імперії і Угорського королівства, поєднував західну і візантійську культуру.
| Стефан Лазаревич | |
|---|---|
серб. Стефан Лазаревић  | |
 | |
| Народився | 1374 або 1377[1] Kruševac Fortressd, Моравська Сербія |
| Помер | 19 липня 1427[1] Crkvined, Сербська деспотовина |
| Поховання | Манасія |
| Країна |  Сербська деспотовина |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | сербська[2] |
| Посада | деспот Сербіїd |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Рід | Лазаревичіd |
| Батько | Лазар Хребелянович[3] |
| Мати | Миліца Хребелянович |
| Брати, сестри | Вук Лазаревичd, Драґана Лазаревичd, Єлена Лазаревич, Мара Лазаревичd, Теодора Лазаревичd і Олівера Лазаревіч |
| У шлюбі з | Helena Gattilusiod |
| Автограф |  |
 | |
В 1421 Стефан приєднав до своєї держави Зету, а після війни з Венецією опанував частину верхньої Далмації і отримав доступ до моря (1423). Деспотовина охоплювала територію від Адріатичного моря до річок Сава, Дунай і Тімок, а на півдні — до кордону з Македонією. Похований в Ресавському монастирі.
Примітки
ред.- ↑ а б в Національна бібліотека Ізраїлю
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage