Косовська Митровиця

місто на півночі Косова

Ко́совська Митровиця або Митровиця (серб. Косовска Митровица, Kosovska Mitrovica, алб. Mitrovica/Mitrovicë) — місто на півночі Косова. Нині місто охороняється, як і всі міста Косова, поліцейськими загонами KFOR.

Косовська Митровиця
серб. Косовска Митровица, Kosovska Mitrovica
алб. Mitrovica
Міст через річку Ібар розділяє місто на дві частини.
Міст через річку Ібар розділяє місто на дві частини.
Міст через річку Ібар розділяє місто на дві частини.
Косовська Митровиця
Основні дані
42°53′ пн. ш. 20°52′ сх. д. / 42.883° пн. ш. 20.867° сх. д. / 42.883; 20.867Координати: 42°53′ пн. ш. 20°52′ сх. д. / 42.883° пн. ш. 20.867° сх. д. / 42.883; 20.867
Країна Косово
Регіон Косовсько-Митровицький округ
Столиця для Косовськомітровацький округ, Північне Косово і Mitrovica Municipalityd
Площа 350 км²
Населення 71 601
Висота НРМ 500 м
Міста-побратими Тирана, Ельбасан, Шенджин, Вучитрн, Кендарі, Корча, İnegöld[1]
Телефонний код (+381) 28
Часовий пояс ЦЄЧ UTC+1, Літній час UTC+2
GeoNames 789225
OSM 1332167 ·R (Mitrovica Municipality)
Поштові індекси 40000
Міська влада
Вебсайт mitrovica-komuna.org
Мапа
Мапа
Косовська Митровиця. Карта розташування: Земля
Косовська Митровиця
Косовська Митровиця
Косовська Митровиця (Земля)


CMNS: Косовська Митровиця у Вікісховищі

Історія ред.

Місто було, первинно, середньовічним поселенням, яке дуже швидко перетворилось на місто.

Назва Митровиця, вочевидь, з'явилось у XIV столітті, й походить від церкви св. Димитрія Солунського, яку сербський король Стефан Урош II Милутин у 1315 році подарував своєму монастирю Баньська.

У 1576 році вперше згадується Devi-монастир, будівництво якого замовив тодішній сербський король Джурадж Бранкович.

Тривалий час містом володіли османи: з кінця XIV століття й до першої балканської війни 19121913 років. Під час османського володарювання Митровиця входила до вілайяту (провінції) Косово.

1981 року в місті проживало 105.000 осіб, з яких 66.500 албанців, 20.000 сербів та чорногорців.

До 1989 року називалось Тітова Митровиця (серб. Титова Митровица, Titova Mitrovica, алб. Mitrovica e Titos).

Після косівської війни, місто розділилося на південну, з майже виключно албанським населенням (близько 60.000 жителів) та північну частини з переважно сербським (близько 13.000 жителів) населенням. Обидва райони пов'язані двома вуличними мостами через річку Ібар. Після розділення міста сербський православний храм Святого Димитрія опинився в албанській частині міста й був недоступним для сербів. З цієї причини було зведено й урочисто відкрито 2005 року нову церкву на пагорбі у сербському районі.

 
Міст через річку Ібар між обома половинами міста з видом на північну частину

У березні 2004 року в місті пройшли масові заворушення, під час яких було спалено й розкрадено будинки сербів.[2]

У західній частині міста, на міжнародні кошти, були відновлені будинки для біженців, що зазнали руйнування у дні цих подій. До вересня 2007 року було завершено будівництво більшості цегляних будинків.

У березні 2008 року, після проголошення незалежності Косова (17 лютого 2008 року), у місті відбулись збройні сутички між групою сербів та поліцією[3].

Економіка ред.

Місто є центром гірничої промисловості й кольорової металургії району: видобуток свинцево-цинкової руди, лігніту, виплавка свинцю й цинку. Працюють хімічний комбінат, деревообробні й паперові підприємства, а також виробництво гірськорудного обладнання та сільськогосподарських машин.

Освіта ред.

У північній частині міста функціонує Технічний інститут Митровиця, єдиний вищий навчальний заклад у Косово з переважно сербсько-мовним курсом. У липні тут діє англомовна школа Summer School.

1999 року до північної частини міста переїхали сербські викладачі й студенти Приштинського університету, створивши тут «Університет у Приштині з тимчасовим перебуванням у Косовській Митровиці».

Видатні уродженці ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. https://www.inegol.bel.tr/inegol/kardes-sehirlerimiz/mitrovica/?ai=26
  2. КОСОВО. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 21 червня 2011.
  3. РБК daily від 18.03.2008 :: У фокусі :: Битва за Митровицю. Архів оригіналу за 21.03.2008. Процитовано 21.03.2008.