Відкрити головне меню

Лев Іванович Вітковський (26 серпня 1931, Тула, РРФСР, СРСР), живописець, батько Н. Вітковської. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1980), член НСХУ (1963).

БіографіяРедагувати

Закінчив Київський художній інститут (1958, майстерня Олексія Шовкуненка), відтоді працює у ньому (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Викладач, а від 1982 професор кафедри живопису та композиції. Основні роботи — у галузі станкового живопису в традиціях реалістичного мистецтва.

В 1999—2000 роках працював у групі художників з реконструкції розписів та орнаментів в інтер’єрі Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

ТвориРедагувати

  • «Шахтарі» (1960)
  • «Перші будівельники» (1963)
  • «Мирний ранок» (1965)
  • «Калина» (1967)
  • «Пам’ять народна» (1972)
  • «Пам’яті О. Матросова» (1985)
  • «Смерть кореспондента» (1987)
  • «Реквієм великому Кобзарю» (1989)
  • триптих «Нехай душа, як дівчинка, зрадіє» (1992), «Ради Христа» (1993), «Пієта» (1995);
  • «Натюрморт із горобиною» (2001);
  • портрети – Г. Гулевичівни (1997), «Українська жінка», Дмитра Гнатюка (обидва — 2001), скульптора М. Лисенка (2003).

УчніРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Лев Вітковський: Альбом. К., 2003.