Відкрити головне меню

Вільнюс (лит. Vilniaus geležinkelio stotis) — найбільша залізнична станція у Вільнюсі та загалом у Литві. Центральна пасажирська станція Литви, є під орудою компанії «Литовські залізниці». Будівлю вокзалу було відкрито в 1860 році, розташований поруч із автобусною станцією. Станція має регулярні рейси до великих міст Литви та сусідніх країн (Білорусь, Україна, Росія, Латвія), таких як Мінськ, Київ, Калінінград, Москва і Санкт — Петербург.

Станція Вільнюс
станція
Vilnius-train-station-2009.jpg
Розташування
Адреса Литва Литва, Вільнюс, Geležinkelio 16, 02007
Координати 54°40′13″ пн. ш. 25°17′04″ сх. д. / 54.67028° пн. ш. 25.28444° сх. д. / 54.67028; 25.28444
Структура
Платформ 4
Тип платформ берегова, острівні
Колій 8
Історія
Відкрито 1860 рік[1]
Інша інформація
Власник Литовські залізниці
Оператор Литовські залізниці
Веб-сайт http://www.litrail.lt/ru/
Код 2400008
Код ЄМР (АСУЗТ) 120005
Код Експрес-3 2400000
Мапа
Станція Вільнюс на Вікісховищі
Платформи вокзалу у Вільнюсі

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Вільнюський залізничний вокзал в ХІХ ст.

Залізнична станція Вільнюсу побудована при прокладанні Петербург-Варшавської залізниці (1852—1862 рр.) Перший поїзд на станцію прибув з Дінабургу 4 вересня 1860 року. 1862 році було побудовано приміщення вокзалу. 1884 році добудовано паровозне депо. У 1861 році була побудована гілка Вільно — Ковно — Ейдткунен (Східна Пруссія), в 1874 році — залізниця до Мінська, які поєднали Вільнюський вокзал із Пруссією та територією Білорусі.

В 1919 році було створено компанію «Литовські залізниці», а даний вокзал був основним в їх складі. Після захоплення півдня Литви Польщею в 1920-х рр. Вільнюс став провінційною станцією польських залізниць. Залізничне сполучення з рештою Литви було перервано до 1938 року. Після захоплення Польщі військами гітлерівської Німеччини залізнична станція була повернута Литві, а в 1940 році увійшла до складу радянської залізниці із приєднанням Литви до Радянського Союзу.

Під час Другої світової війни будівля вокзалу була сильно зруйнована. В 1950 році вокзал був відновлений, а в 2000 році його було реконструйовано.

Основні залізничні напрямкиРедагувати

  • Захід: на Каунас, а далі на Калінінград (Росія);
  • Південний захід: на Маріямполе і далі в напрямку Польщі на Варшаву;
  • Північний захід: Йонава — Кедайняй — Шяуляй — Тельше — Кретінга — Клайпеда;
  • Північний схід: від Ігналіни, а потім на Даугавпілс (Латвія), звідти на Ригу та в Росію на Псков і Санкт — Петербург;
  • Південь: на Ліду — Барановичі (Білорусь, сезонні пасажирські перевезення)
  • Південний схід: на Молодечно — Мінськ (Білорусь), звідти на Київ (Україна) та Москву (Росія);
 
Головний вхід вокзалу Вільнюса

ДіяльністьРедагувати

  • Різні види вантажно-розвантажувальних робіт;
  • Зберігання вантажів, склад митного оформлення;
  • Тимчасове зберігання, експортні термінали з перевалки імпортних вантажів;

ПослугиРедагувати

Станція надає наступні послуги:

  • Зберігання вантажів;
  • Навантаження, вивантаження, перевантаження;
  • Послуги митного складу;
  • Термінальні послуги імпорту і експорту;
  • Транспортні послуги;
  • Супроводження вантажів;
  • Послуги митного брокера;
  • Супровідна документація;
  • Представництво на митниці;

ПриміткиРедагувати

  1. Железнодорожные станции СССР. Справочник. — М.: Транспорт, 1981

ДжерелаРедагувати