Відкрити головне меню

Ву́лиця Те́рнопільська — вулиця в Сихівському районі Львова, у місцевостях Новий Львів та Персенківка. Починається від вулиці Стуса, утворює перехрестя з вулицями Героїв Крут та Олександра Мишуги, також разом з вулицями Панаса Мирного, Угорською та Литвиненка утворює 5-променеве перехрестя. Прилучається вулиця Сумська.

Вулиця Тернопільська
Львів
вул. Тернопільська. Водонапірна вежа
вул. Тернопільська. Водонапірна вежа
Місцевість Новий Львів, Персенківка
Район Сихівський
Назва на честь міста Тернополя
Колишні назви
Торунська, Торнерґассе, Торуньська; Цєшиньска, Тешенерґассе, Цєшинська, Тернопільська; Познаньска, Позенерґассе, Цєшинська, Познанська, Новотка
польського періоду (польською) Toruńska; Cieszyńska; Poznańska
радянського періоду (українською) Торуньська; Цєшинська, Тернопільська; Познанська, Новотка
радянського періоду (російською) Торуньская; Цешинская, Тернопольская; Познанская, Новотко
Загальні відомості
Протяжність 1 300 м
Координати початку 49°48′58″ пн. ш. 24°02′39″ сх. д. / 49.8162778° пн. ш. 24.0443611° сх. д. / 49.8162778; 24.0443611Координати: 49°48′58″ пн. ш. 24°02′39″ сх. д. / 49.8162778° пн. ш. 24.0443611° сх. д. / 49.8162778; 24.0443611
Координати кінця 49°48′36″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.8100778° пн. ш. 24.0347306° сх. д. / 49.8100778; 24.0347306
Поштові індекси 79034[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 15
Навчальні заклади ДНЗ № 169 «Любисток»
Заклади культури Бібліотека-філія № 23 ЦБС для дорослих м. Львова
Поштові відділення ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1]
Забудова одно- і двоповерхова садибна, двоповерховий польський конструктивізм 1930-х та чотири- 1960-х і дев'ятиповерховий радянський 1990-х, сучасна висотна забудова 2010-х.
Підприємства ДП «ЛДНДПІ „ЛьвівбудНДІпроект“»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Тернопільська (Львів) на Вікісховищі

Зміст

НазваРедагувати

У 1946 році перших дві ділянки вулиці були об'єднані в одну і нову вулицю названо на честь міста Тернополя — вулицею Тернопільською, до якої у 1993 році прилучено колишню вулицю Новотка. Назви вулиць-попередниць змінювались неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів.

Ділянка від вул. Стуса до перехрестя з сучасними вулицями Олександра Мишуги та Героїв Крут
Ділянка від перехрестя з сучасними вулицями Олександра Мишуги та Героїв Крут й до кінця вулиці Тернопільської
  • 19331943 — Цешиньска, на честь польського міста Цешин;
  • 19431944 — Тешенерґассе;
  • 19441946 — Цешинська.
Неіснуюча ділянка між сучасними вулицями Тернопільською та Литвиненка

ІсторіяРедагувати

Архітектори Фердинанд Касслер та Александер Остен запланували у 1910 році створити на Новому Львові дільницю вілл. Вони створили план міста-саду у вигляді прямокутника з великою круглою площею-сонцем у центрі, від якого розходилися шість вулиць-променів. На них планувалось споруджувати вілли та дво- і триповерхові будинки, оточені садами. До початку першої світової війни встигли спорудити лише кілька будиночків в межах сучасних вулиць Тернопільської (зокрема № 15) та Героїв Крут (№№ 6, 6-А). До розбудови цієї частини Львова як житлового кварталу повернулись лише у 1930-х роках, коли між вулицями Цешинською (нині — частина вул. Тернопільської) та Святої Софії (нині — Ярославенка) під керівництвом архітектора Тадеуша Врубеля розбудовано дільницю вілл у стилі функціоналізму. Більшість з них споруджено за типовими проектами.

ЗабудоваРедагувати

Переважна більшість будинків на вулиці є пам'ятками архітектури місцевого значення м. Львова[2]:

  • № 1. Один з перших (чи не найперший) кооперативних будинків у Львові, збудований житловим кооперативом Львівської спілки художників на початку 1960-х років. Відповідно до специфічних потреб мешканців будинку замість горищ тут були облаштовані творчі майстерні, оскільки горищної площі виявилося замало, майстерні отримали тільки обрані митці.[3]
  • № 2-А. В цьому будинку за радянських часів містився інформаційно-обчислювальний центр «Укроргсистемотехніка», згодом дільничий пункт міліції. Нині тут міститься КП ЛОР «Львівський обласний навчальний центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою». Також тут діє приватна автошкола «Easy drive».
  • № 6. За часів СРСР містився гуртожиток № 2 Львівського технікуму залізничного транспорту.
  • № 8-В. Одноповерхова прибудова до гуртожитку Львівської комерційної академії, де за радянських часів працювала їдальня цього вишу, пізніше кафе «Старе село». Нині приміщення їдальні знесено, а на його місці триває будівництво ЖК «LakePark» (забудовник — БІК «СБ-Груп») — житлового 32-квартирного односекційного будинку класу «комфорт» з комерційними приміщеннями. Здача новобудови в експлуатацію планується на другий квартал 2019 року.[4]
  • № 9. Тут розташовується бібліотека-філія № 23 ЦБС для дорослих м. Львова.[5], відділення поштового зв'язку № 34 та магазин «Продукти». У 2017 році в приміщенні першого поверху даного житлового будинку, облаштували нову, вісімнадцяту за ліком, амбулаторію сімейної медицини у Львові, яка обслуговуватиме понад 12 тисяч мешканців Нового Львова.[6]
  • № 10. За радянських часів містився Обчислювальний центр Міністерства будматеріалів УРСР, нині — єдиний майновий комплекс ДП "Львівський державний науково-дослідний і проектний інститут «ЛьвівбудНДІпроект».
  • № 12. У цьому будинку міститься ДНЗ № 169 «Любисток» компенсуючого типу, санаторний, за проектом розрахований на 140 місць.[7]
  • № 13-А. Біля цього будинку 26 листопада 2016 році відбулося відкриття відновленого спортивного майданчика для міні-футболу.[8]
  • № 14. Двоповерхова вілла із підвалом та горищем, споруджена у 1934—1935 роках за типовим проектом № 3, який адаптував інженер-архітектор Максиміліан Кочур для Анни та Францішека Жихлінських.[9] Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2820.
  • № 14-А. Житловий чотириповерховий будинок класу «Люкс», зданий в експлуатацію 2006 року. Будівельні роботи виконало ДП «Інтегралбуд» у 2005—2006 роках.
  • № 15. Вілла побудови початку ХХ століття (пам'ятка архітектури місцевого значення № 2821), з часів, коли архітектори Фердинанд Касслер та Александер Остен на місці цегельного заводу задумали створити квартал міста-саду з двох- та триповерхових будинків, оточених садами. На фасаді вілли зберіглося скульптурне зображення герба — варіант родинного гербу Андрейовських. По війні у колишній віллі розмістили спершу військкомат, згодом ЖЕК «Новий Львів», котрий після реформування ЖЕКів у 2010-х роках став частиною ЛКП «Житловик-С». В будівлі залишилося одне єдине житлове приміщення — квартира № 5. 27 квітня 2017 року ЛМР приймає Ухвалу № 1897 «Про надання в оренду ЛКП „Житловик-С“ нежитлових приміщень на вул. Тернопільській, 15», а 2018 року у квартири № 5 з'явився новий власник.[10]

У 2010-х роках вулиця Тернопільська була однією з ділянок міста, де проводиться забудова. На місці саду, що належав колишнім власникам вілли на вул. Тернопільській, 15, будівельною компанією «Інтеграл-Буд» у 2011 році збудований 80-квартирний житловий будинок (Тернопільська, 15-Б), поряд раніше збудований триповерховий житловий будинок (вул. Тернопільська, 15-А).

  • № 16. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2822.
  • № 18. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2823.
  • № 19. Вілла початку ХХ століття. Нині тут міститься державна установа «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України».[11] Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2824.
  • № 20. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2825.
  • № 21. Нині тут триває спорудження житлового комплексу з декількох багатоповерхових будинків компанією «Новий Львів».

Між будинками № 22 та № 24, у 1933 році, за проектом архітектора Вітольда Мінкевича була споруджена водонапірна вежа. Спорудженню передували кілька ескізних проектів. Через значне падіння цін на цеглу обрано варіант із нетинькованими фасадами з червоної цегли. Застосовано залізобетонні елементи. Зовні вежі мають форму дванадцятигранників із пілонами на кутах. Обладнані оглядовими майданчиками. Статичні обчислення зробив відомий львівський інженер Адам Курило.[12] При будівництві вежі передбачено відвідування її публікою з метою огляду околиць — всередині влаштовані зручні залізні сходи, на верхній платформі зроблена балюстрада.[13] До 2014 року вежа використовувалася, як офісний центр. Нині на оглядовому майданчику водонапірної вежі знаходиться GSM-обладнання оператора мобільного зв'язку Vodafone Україна.

  • № 24. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1672.
  • № 24-А. Виставкові зали офісних меблів фірми «Сігма» та меблів для дому компанії «Вишукані меблі».[14]
  • № 26. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2826.
  • № 28. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2827.
  • № 32. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2828. На першому поверсі цього двоповерхового будинку у 1988—2003 роках мешкав викладач філософії Українського католицького університету, доцент кафедри історії й історії культури філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Станіслав Шендрик, який 3 жовтня 2003 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти незаконного продажу на аукціоні земельної ділянки з садом, за цією адресою, якою тривалий час користувалася його родина.[15]
  • № 34. Вілла початку ХХ століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2829.
  • № 38. За радянських часів тут містилося видавництво газети «Слава Родины», нині — Державне підприємство «Видавничо — поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Армія України“».[16] Також у цій будівлі також міститься сервісний центр з ремонту побутової техніки «Еко-Сервіс Лева».

На вул. Тернопільській, 42, станом на лютий 2019 року триває будівництво ЖК «Персенківка», а на Тернопільській, 21 — також будується сучасний житловий комплекс.

Парки, водоймиРедагувати

Дотепер біля будинку № 1 по вул. Тернопільській існує невеликий ставок, неодноразово увічнений на полотнах львівських митців. Парк «Залізна Вода» — його територія ще з 1830-х років використовувалась львів'янами для відпочинку, однак сам парк було закладено у 1905 році, він розташований між вулицями Стуса, Мишуги, Тернопільською та Ярославенка.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-34
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова
  3. Вулиця Тернопільська (проїзд на вулицю Стуса)
  4. LakePark. вул. Тернопільська, 8в
  5. Бібліотека-філія № 23 ЦБС для дорослих
  6. На вул. Тернопільській, 9 облаштували нову амбулаторію сімейної медицини у Львові
  7. ДНЗ № 169 компенсуючого типу «Любисток»
  8. На вул. Тернопільській у Львові відновили майданчик для міні-футболу
  9. Богданова Ю. Вул. Тернопільська, 14 — житловий будинок
  10. У Львові можуть викупити давню віллу на вул. Тернопільській за заниженою ціною
  11. Сайт установи
  12. Львів. Архітектура модернізму
  13. Водонапірна вежа поблизу парку Залізна Вода (1933; вул. Тернопільська)
  14. Сігма — офісні меблі та крісла
  15. Акт самоспалення, який здійснив Станіслав Шендрик, заступник міського голови Василь Лозинський вважає справою моралі і психічного стану людини
  16. Про підприємство

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати