Довбошинський Данило Данилович
Данило Данилович Довбошинський (Добошинський[1]) (27 липня (травня[1]) 1924, місто Колки, тепер смт Колки Маневицький район, Волинська область — 8 серпня 2012, м. Луцьк) — український живописець, графік, Заслужений художник України. Член Національної спілки художників України з 1963 року.
Данило Довбошинський | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 27 липня 1924 Колки | |||
Смерть | 8 серпня 2012 (88 років) | |||
Луцьк | ||||
Національність | українець | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | Графіка | |||
Навчання | Львівське училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша | |||
Діяльність | художник-гравер | |||
Напрямок | Станкове мистецтво Монументальне мистецтво | |||
Вплив | Роман Сельський, Йосип Бокшай | |||
Вчитель | Любчик Василь Олексійович | |||
Відомі учні | Медвецький Микола Вікторович, Мороз Тамара Василівна, Андрущенко Микола Дмитрович, Яців Роман Миронович, Дуфанець Олексій Федорович, Зінець Сергій Іванович, Кічула Григорій Федорович, Денисенко Сергій Михайлович, Широков Володимир Олександрович, Кристопчук Микола Антонович, Звенигородський Віталій Борисович, Грицик Петро Григорович, Коровай Олександр Олександрович і Микуляк Мирон Васильович | |||
Звання | ||||
| ||||
Біографія
ред.Після демобілізації з армії (1945 р.) працював у Луцькому драматичному театрі художником і актором. Навчався у 1946—1951 роках у Львівському училищі прикладного мистецтва та майже водночас у 1947 році, одразу після створення Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, вступив на кафедру живопису (викладач — Роман Сельський, Йосип Бокшай). З ним поруч училися Карло Звіринський, Володимир Патик, Софія Караффа-Корбут, Степан Коропчак, Іван Скобало та інші не менш талановиті художники. Закінчив Львівський державний інститут ужиткового та декоративного мистецтва у 1953 році. Як найкращого випускника Довбошинського залишили на кафедрі викладачем. Здобув звання доцента, і як в. о. професора завідував кафедрою живопису. В інституті працював до 1984 року, потім пішов на творчу роботу. Працює в галузі станкового та монументального живопису.
У 2004 році Інститутом народознавства НАН України видано альбом Данила Довбошинського з нагоди виставки малярства, присвяченої 80-річчю митця, що відбулася у Львівській академії мистецтв у липні-серпні 2004 р.[2].
Відійшов у засвіти 8 серпня 2012 року у Луцьку. Похований у рідному селі Колки.
Основні твори
ред.Примітки
ред.- ↑ а б trek-st.com. Данило Добошинський – мій дядько. Monitor Wolynski (укр.). Процитовано 28 липня 2024.
- ↑ Овсійчук В. А. Данило Довбошинський. Альбом [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Інститут народознавства НАН України. — Львів: Львівська галерея мистецтв, 2004. — 36 с. + 82 іл.
Джерела
ред.- Данило Довбошинський на сайті Національної спілки художників України
- Данило Довбошинський [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Продовжувач традицій львівської малярської школи [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2004. — 27 липня.
- Данило Данилович Довбошинський [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Вісник ЛНАМ. — № 23. — 2013.
- Данило Довбошинський. art.lviv-online.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
Посилання
ред.- Данило Довбошинський: «Донощик сам підійшов до мене, обійняв і поцілував…». wz.lviv.ua. Високий замок. 23 липня 2009. Процитовано 23 липня 2009.
- Євген Слободянюк (30 липня 2004). Галичанин із Волині. postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 27 березня 2021.
- Довбошинський Данило. volart.com.ua. Велика Волинь. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- Роман Свередюк (27 липня 2015). Галичанин із Волині Данило Довбошинський. sverediuk.com.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 березня 2021.