Відкрити головне меню

Звіринський Карло Йосипович

український художник

Ка́рло Йо́сипович Звіри́нський (14 серпня 1923, Лаврів, нині Старосамбірський район, Львівська область — 8 жовтня 1997, Львів) — український педагог, живописець, графік, іконописець. З 1992 — експерт з питань монументального живопису та оздоблення в храмах Львівської Архиєпархії УГКЦ, з 1992 — член Спілки художників України, 1995 — висувався на присвоєння лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, 1997 — присвоєно вчене звання доцента кафедри монументально декоративного живопису, 1997 — Заслужений діяч мистецтв України

Звіринський Карло Йосипович
Звіринський Карло.jpg
Народження 14 серпня 1923(1923-08-14)
Лаврів, Старосамбірський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка
Смерть 8 жовтня 1997(1997-10-08) (74 роки)
  Львів, Україна
Поховання Голосківський цвинтар
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Діяльність художник

Зміст

ЖиттєписРедагувати

1936 — закінчив початкову школу (4 класи із 7-річним навчанням) у села Лаврів при Василіянському монастирі.

1942 — екстерном склав екзамени за 7 класів народної школи у Львові та вступив на підготовче відділення Львівської мистецько-промислової школи (Staatliche Kunstgewerbesczhule).

1942—1943 — навчання у Львівській мистецько-промисловій школі (Staatliche Kunstgewerbesczhule) на графічному відділі. Викладачі: М. Бутович, В. Баляс, А. Малюца, М. Козик, брати Юліан та ОмелянЛіщинські, В. Федюк.

1943—1944 —навчання у Вільній Українській Мистецькій Академії, відділ малярство.

1945–1946 — навчання у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського, з яким згодом заприятелював.

1947—1953  — навчався у Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва (тепер ЛНАМ) на відділенні монументального живопису (викладач Р. Сельський) з однорічною перервою. У 1949—1950 рр. був відрахований за

1949-1950 — митця відраховують на рік за неповагу до соцреалізму та «прояви буржуазного націоналізму та поширення формалістичних тенденцій у мистецтві».

1953 — закінчує Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер ЛНАМ), керівник диплому — Бокшай Й. Й.

Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі.[1]

Педагогічна роботаРедагувати

1953—1959 — викладач живопису у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівський державний коледж ім. І. Труша).

1959—1982 — старший викладач живопису у Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва (тепер ЛНАМ).

1982 — за рік до пенсії К. Звіринського не допустили до конкурсу викладачів і звільнили з роботи з політичних мотивів.

1988—1989, 1993—1997 — ректор Е. Мисько запрошує на посаду професора кафедри монументального живопису Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва.

1997 — посада професора кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв.

1992—1995 — викладач Школи іконопису ім. Святого Луки при монастирі ордену Студитів храму Святого Архистратига Михаїла у Львові (керівник о. Севастьян Дмитрух).

Підпільна школа К. ЗвіринськогоРедагувати

1959 — створив підпільну школу для молоді, з метою формування молодого покоління, яку з часом назвали «Підпільною школою К. Звіринського» (проіснувала майже 10 років). К. Звіринський особливу увагу приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію. Першими її учнями стали: Бокотей А., Грицик П., Марчук І., Мінько О., Маркович П., Петрук Р., Сойка Б., Флінта З., Шабатура С.

ПриміткиРедагувати

  1. Бадяк В. Мартиролог Львівської національної академії мистецтв // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 398. — ISSN 0236-4832.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати