Звіринський Карло Йосипович
Карло́ Йо́сипович Звіри́нський (14 серпня 1923, Лаврів, нині Самбірський район, Львівська область — 8 жовтня 1997, Львів) — український педагог, живописець, графік, іконописець. З 1992 — експерт з питань монументального живопису та оздоблення в храмах Львівської Архиєпархії УГКЦ, з 1992 — член Спілки художників України, 1995 — висувався на присвоєння лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, 1997 — присвоєно вчене звання доцента кафедри монументально декоративного живопису, 1997 — Заслужений діяч мистецтв України
Звіринський Карло Йосипович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження |
14 серпня 1923 Лаврів, Львівське воєводство, Старосамбірський повіт, Польська Республіка | |||
Смерть | 8 жовтня 1997 (74 роки) | |||
Львів, Україна | ||||
Поховання | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Відомі учні | Вонсик Дмитро Федорович, Паук Наталія Петрівна, Пушкаш Ласло Ласлович, Яців Роман Миронович, Максисько Теофіл Степанович, Коровицький Олександр Олександрович, Вихованська Галина Євстахівна і Денисенко Сергій Михайлович | |||
|
Життєпис ред.
1936 — закінчив початкову школу (4 класи із 7-річним навчанням) у селі Лаврів при Василіянському монастирі.
1942 — екстерном склав екзамени за 7 класів народної школи у Львові та вступив на підготовче відділення Львівської мистецько-промислової школи (Staatliche Kunstgewerbesczhule).
1942—1943 — навчання у Львівській мистецько-промисловій школі (з українською мовою навчання)[1] на графічному відділі. Викладачі: Микола Бутович, Володимир Баляс, Антін Малюца, Михайло Козик, брати Юліан та Омелян Ліщинські, В. Федюк.
1943—1944 —навчання у Вільній Українській Мистецькій Академії, відділ малярство.
1945–1946 — навчання у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського, з яким згодом заприятелював.
1947—1953 — навчався у Львівського державного інституту декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв) на відділенні монументального живопису (викладач Р. Сельський) з однорічною перервою.
1949—1950 — митця відраховують на рік за неповагу до соцреалізму та «прояви буржуазного націоналізму та поширення формалістичних тенденцій у мистецтві»[2].
1953 — закінчує Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер ЛНАМ), керівник диплому — Бокшай Й. Й.
Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі, поле 8 а.[3] Пам'ятник на могилі К. та А. Звіринських, виконаний львівським скульптором Романом Петруком.
Педагогічна робота ред.
1953—1959 — викладач живопису у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва імені Івана Труша (тепер Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша).
1959—1982 — старший викладач живопису у Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв).
1982 — за рік до пенсії К. Звіринського не допустили до конкурсу викладачів і звільнили з роботи з політичних мотивів.
1988—1989, 1993—1997 — ректор Е. Мисько запрошує на посаду професора кафедри монументального живопису Львівського державний інституту декоративного та прикладного мистецтва.
1992—1995 — викладач Школи іконопису імені Святого Луки при монастирі отців Студитів храму Святого Архистратига Михаїла у Львові (керівник о. Севастьян Дмитрух).
1997 — посада професора кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв.
Підпільна школа Карла Звіринського ред.
1959 — створив підпільну школу для молоді, з метою формування молодого покоління, яку з часом назвали «Підпільною академією Карла Звіринського» (проіснувала майже 10 років). К. Звіринський особливу увагу приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію. Першими її учнями стали: Бокотей А., Грицик П., Марчук І., Мінько О., Маркович П., Петрук Р., Сойка Б., Флінта З., Шабатура С.
Доробок ред.
- цикли — «Аплікації (1956—1967), «Рельєфи» (1957—1960);
- серії — «Сплетіння» (1970—1992), «З життя лісу» (1970—1995), «Потойбічне» (1980—1994), «Епітафії», «Дрібниці» (обидві — 1980—1995), «Напровесні» (1990), «Забуте» (1990—1995), «Берег» (1992—1996), «Срібло і мідь» (1995).
Примітки ред.
- ↑ Львівська державна мистецько-промислова школа esu.com.ua
- ↑ Творчий феномен Карла Звіринського - ilvivyanyn.com (укр.). 21 грудня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ Бадяк В. Мартиролог Львівської національної академії мистецтв // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 398. — ISSN 0236-4832.
Джерела ред.
- Галайчак Т. Ю. Звіринський Карло Йосипович [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 320. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Х. К. Звіринська-Чабан. Звіринський Карло Йосипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
Посилання ред.
- Марко Роберт Стех Карло Звіринський // Очима культури. — № 98.
- К. Звіринський «Все моє малярство — то молитва (спогади, інтерв'ю, роздуми, статті)» / упорядник Х. Звіринська-Чабан. — Львів: Манускрипт, 2017. — 320 с.
- Олена Сом-Сердюкова Знайомство з величчю // Дзеркало тижня. — № 5 (380). — 2002. — 9—15 лютого.
- Творчий феномен Карла Звіринськогоo
- Музей сучасного мистецтва України: Карло Звіринськийs/
- Звіринський Карло – Бібліотека українського мистецтва/
- Звіринський Карло – UU Архів
- Карло Звіринський та його «підпільна академія»: рефлексії культурної пам'яті | АРТ-платФОРМА
- Карло Звіринський | ArtLvivOnline
- Zvirynsky, Karlo
- Карло Звіринський: не оцінений український художник європейського рівня (radiosvoboda.org)
- Нонконформізм проти соцреалізму. Таємна академія Карла Звіринського (amnesia.in.ua)
- Підпільна школа Карла Звіринського - Мистецький Альманах АРТЕС
- Наш високий пізній модернізм | Збруч
- Творчий феномен Карла Звіринського | Збруч
- Карло Звіринський "Ліс. Потойбічне" | Я Галерея
- «Моя дорога до мистецтва» – Карло Звіринський. Завершення