Овсійчук Володимир Антонович

Володи́мир Анто́нович Овсійчу́к (28 липня 1924, Малий Скнит, Славутський район — 26 липня 2016, Львів) — український мистецтвознавець, педагог. Заслужений діяч мистецтв України. Доктор мистецтвознавства, професор кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Член спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Завідувач відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка та академічної премії імені Івана Франка. Член-кореспондент Академії мистецтв України.

Володимир Антонович Овсійчук
Володимир Овсійчук у 2012 році
Народився	28 липня 1924(1924-07-28) с. Малий Скнит Славутський район
Помер	26 липня 2016(2016-07-26) (91 рік) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	мистецтвознавець
Галузь	мистецтвознавство
Alma mater	Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури імені Іллі Рєпіна, Львівський державний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства
Відомі учні	Боєчко Петро Миколайович , Когут Іван Михайлович , Кріп Євген Михайлович , Куліш Тетяна Анатоліївна , Яців Роман Миронович , Коровицький Олександр Олександрович , Нестеренко Валерій Олександрович , Кусько Галина Дмитрівна , Галицький Богдан Іванович , Лучинський Остап Петрович , Ганжа Петро Олександрович , Коровай Олександр Олександрович , Микуляк Мирон Васильович  і Віктюк Юрій Михайлович
Знання мов	українська
Заклад	Львівська національна академія мистецтв
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 28 липня 1924 року в селі Малий Скнит Славутського району Кам'янець-Подільської області (тепер Хмельницької області).

Із 1944 року на фронті. У складі Першого, а згодом Четвертого Українського фронтів пройшов бойовими дорогами Західної України, Польщі (через Краків), Чехословаччини. Був поранений.

Після війни — навчання у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури імені Іллі Рєпіна. Від 1947 року — студент історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, у Ермітажі здобуває диплом реставратора високої кваліфікації.

У 1966 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню мистецької культури Галичини. Працює у Львівській галереї мистецтв. Працює над реставрацією Олеського замку.

1989 року в Москві захищає докторську дисертацію на тему: «Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї».

У творчому доробку — понад 135 наукових праць, у тому числі 15 монографій.

1994 рік — нагороджений Державною премією імені Тараса Шевченка.

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV (2015) та V (2009) ступенів та ювілейною медаллю «20 років незалежності України» (2011).

30 серпня 2015  в Національному університеті «Острозька академія» відкрили Центр мистецтвознавства академіка Володимира Овсійчука. Митець подарував університету колекцію з 76 своїх полотен, серед яких пейзажі, автопортрети, портрети тощо та прочитав першокурсникам інавгураційну лекцію.

Помер у Львові 26 липня 2016 року, не доживши двох днів до свого 92-го дня народження. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 67).

Праці

• Овсійчук В. А. Маляр з королівського замку // Жовтень, 1976. — № 3. — С. 121—129.
• Овсійчук В. А. Ансамбль Руської вулиці. — Л., 1972.
• Овсійчук В. А. Павло Домінічі Римлянин — архітектор львівський. — УММЗ, 1983. — С. 54—96.
• Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої пол. XVI першої половини XVII століття. — Київ: Наукова думка, 1985. — 182 с.
• Овсійчук В. А. Майстри українського бароко. — К., 1991. — 400 с.
• Овсійчук В. А. Збереження українських ікон — нагальна справа сучасності // Старожитності. — 1991. — № 2—3. — С. 4—5.
• Овсійчук В. А. Малярі перехідної доби: роздуми над творчістю художників львівського Ренесансу Федька Сеньковича та Миколи Петрахновича. — ЗНТШ. — 1994. — т. 227. — С. 88—108.
• Овсійчук В. А. Українське малярство X — XVIII ст.: Пробл. кольору. — Львів, 1996.
• Овсійчук В. А. Оповідь про Ікону / В. Овсійчук, Д. Крвавич. — Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2000. — 397 с.
• Овсійчук В. А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. — К.: Дніпро, 2001.
• Овсійчук В. А. Проблеми духовності у мистецтві Київської Русі-України.
• Овсійчук В. А. Українська ікона Х — ХІІІ ст.: Духовний і художній феномен.
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2003. — Т.1. — 256 с. — ISBN 966-603-202-3. — ISBN 966-603-203-1.
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2004. — Т.2.
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. — Львів: Світ, 2005. — Ч. 3. — 286 с. — ISBN 966-603-202-3.966—603-205-8 (ч. 3).
• Овсійчук В. А. Мистецька спадщина Тараса Шевченка у контексті європейської художньої культури. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008. — 414 с.

Джерела

• Назаренко Є. Лауреат з Малого Скнита // Подільські вісті. — 1994.

Посилання

• Овсійчук Володимир Антонович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 660.
• Академія мистецтв України
• Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка
• Овсійчук Володимир Антонович
• Видатні особистості західного регіону
• Помер львівський мистецтвознавець Володимир Овсійчук