Персенківка
Персенкі́вка — місцевість Сихівського району Львова навколо залізничної станції «Персенківка» між вулицями Панаса Мирного, Буйка, Козельницькою та автобусним заводом.
| Персенківка Львів | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°48′35″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.8097833° пн. ш. 24.0304250° сх. д.Координати: 49°48′35″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.8097833° пн. ш. 24.0304250° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Сихівський | |||
| Адмінодиниця | Львів | |||
| Головні вулиці | Персенківка, Козельницька, Буйка | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | станція «Персенківка» | |||
| Карта | ||||
| ||||
Походження назви ред.
Ця назва виникла в XVII столітті, до цього місцина мала назву «Коснерівка» за іменем львівського міщанина Коснера, який володів тутешніми ланами. Назва «Персенківка» походить від прізвища львівського купця Якова Персінґа, який у 1687 році придбав цю ділянку.
Історія ред.
Колись — приміське поселення, від якого сьогодні залишилося близько 15 житлових малоповерхових споруд. Це сталося внаслідок прокладання Персенківкою залізниці і подальшого утворення промислової зони.
Найважливішим підприємством Персенківки була друга і головна львівська міська електростанція, збудована Альфредом та Казимиром Каменобродськими у 1908 році за проектом архітектора Адольфа Піллера. Електростанція діє і донині. Її особливістю було сецесійне декорування фасадів та інтер'єрів, а також водогінна вежа, стилізована під середньовічну архітектуру[1]. Між електростанцією і вул. Панаса Мирного раніше був парк площею близько 8 га зараз його частина забудована гаражами. Відомо також про іподром, територія котрого нині зайнята Львівським автобусним заводом.
Тут відбувалися запеклі бої під час польсько-української війни (1918—1919) років. Біля залізничної станції «Персенківка» до 1940 р. був пам'ятник полякам, які загинули в цій війні. 1930 року разом із Кульпарковом включена до складу Львова.
Персенківка належала до парафії при львівському костелі св. Миколая. Від 1933 року — до парафії Вінсента де Поля, котра тимчасово була розміщена у церкві св. Софії. У 1938 році тут були збудовані костел та монастир кармелітів босих, що нині розташований на території Львівського автобусного заводу (ЛАЗ).[2]
Примітки ред.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 412, 460. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- ↑ Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 279. — ISBN 83-89273-17-9.
Джерела ред.
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 114. — ISBN 5-7745-0316-X.
- Persenkówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 14. (пол.) — S. 14. (пол.)