Цешин

місто та міська ґміна Польщі

Це́шин (пол. Cieszyn) — місто в Польщі, у Цешинському повіті, Сілезького воєводства. Розташоване на півдні країни. Населення 36,109 мешканців (2004). Цешин лежить на річці Ольза, притоці Одеру, навпроти міста Чеський Тешин (Český Těšín).

Цешин
Cieszyn

Герб Прапор
Q9289151? прапор
Cieszyn 53.jpg
Розташування міста Цешин
Основні дані
49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. / 49.750; 18.633Координати: 49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. / 49.750; 18.633
Країна Польща Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Тешинське князівство і Цешинський повіт

Межує з

— сусідні нас. пункти
Чеський Тешин, Chotěbuzd, Ґміна Гажлях, Ґміна Ґолешув, Ґміна Дембовець ?
Девіз Amore et non dolore
Засновано 1155
Площа 28.69 км²
Населення 36248 (2011)[1]
Висота НРМ 378,5 м
Водойма Ольза, Q9174874?, Puńcówkad
Міста-побратими Люцерн, Рожнява, Чеський Тешин, Генк, Пуцьк, Teuvad, Балчик
Телефонний код (48) 33
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів SCI
GeoNames 3101321
OSM r2816525  ·R
Поштові індекси 43-400
Міська влада
Мер міста Богдан Войцех Фіцек
Веб-сторінка cieszyn.pl
Мапа


CMNS: Цешин у Вікісховищі
Розділене місто. Цешин (ліворуч), річка Ольза та Чеські-Тешин (праворуч).

Місто розташоване в серці історичного регіону Тешинська Сілезія. До кінця Першої Світової війни (1918) був столицею Цешинського герцогства. У 1920 Тешинська Сілезія була поділена між двома новоствореними державами Польщею і Чехословаччиною. Невеликі західні передмістя Тешина відійшли до Чехословаччини як нове місто Чеський Тешин. Велика історична частина міста відійшла до Польщі як Цешин.

У місті є особливості забудови як польської, так і австрійської. Через декілька великих пожеж і подальших реконструкцій (витриманих в стилі кінця 18-го сторіччя, мальовниче старе місто іноді називають Маленький Відень. Чого варті рештки стародавнього замка — квадратна башта, 12-го сторіччя і каплиця в романському стилі, 10-го сторіччя, яка зображена на 20-злотовій банкноті.

НазваРедагувати

ІсторіяРедагувати

Історія Цешина бере свій початок з IX ст. і пов'язана з містом слов'янського племені Голеншице. У 1290 році землі Освенцима та Цешина були об'єднані в Цешинське герцогство під правлінням династії П'ястів, яке фактично проіснувало до 1918 року. У 1653 року князівство відійшло до австрійської династії Габсбургів. У 1742 році після Першої сілезької війни більша частина Сілезії перейшла до Пруссії, але Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії. У 1804 році Цешинське герцогство стало частиною Австрійської імперії, а з 1867 частиною Австро-Угорщини.

Тешин був столицею Цешинського герцогства. У Тешин приїздили, Марія Терезія і Фрідріх II при підписанні 13 травня, 1779, Тешинського договору, який припиняв війну за Баварській спадок. Тешин був відомий релігійною і культурною різноманітністю, маючи німецьку, польську, єврейську і чеську громаду.[2]

Була також мала, але впливова угорська громада, що охоплювала здебільшого офіцерів і посадовців.[3]

Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. Євреям не дозволялося називати рідною мовою їдиш, тому більшість з них вважались німецькомовними . Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) та юдеї з 2,112 (9.4 %).[4]

Після розпаду Австро-Угорщини 5 листопада 1918 року Національна рада Тешинського герцогства (пол. Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego) підписала договір з чеським місцевим урядом (чеськ. Národní výbor pro Slezsko) про розподіл Тешинської Сілезії. Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час). Область — багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. 23 січня 1919 року Чехословаччина ввела війська в Тешинську область і зайняла її. Лише 3 лютого сутичка припинилася. В липні 1920 згідно договору Спа місто було поділено, залишивши велику польську меншину на чехословацькій стороні. З польської частини Тешинської Сілезії було утворене Сілезьке воєводство, що охоплювало Цешинський повіт, західну частину Бельського повіту, і західну частину міста Бельсько-Бяла. Із чехословацької частини утворився Мораво-Сілезький край, який охоплював Карвинський окрес, східні частини Фридек-Містек та Острава. 

Місто було поділено в липні 1920 за Спа договором системи Версальських угод, залишивши велику польську меншину на чехословацькій стороні. Невеликі західні передмістя Тешину стали Чеським-Тешином в Чехії. Обидва міста було об'єднано знову в жовтні 1938, коли Польща анексувала Заолжя разом з Чеським-Тешином (Český Těšín). У 1939 вся Тешинська Сілезія був анексована німецькими військами і протягом Другої Світової війни була частиною Нацистської Німеччини. Обидві частини міста були об'єднані знову в жовтні 1938, коли Польща анексувала Заолжя разом з Чеським-Тешином (чех. Český Těšín). У 1939 вся Тешинська Сілезія був анексована німецькими військами і протягом Другої Світової війни була частиною Нацистської Німеччини. 3 травня 1945 року місто було зайняте радянськими військами. Після війни кордон між Польщею і Чехословаччиною було повернено до стану на 1920. В післявоєнний період Цешин не розвивався так само динамічно, як інші міста в Сілезії в основному виготовляючи продукцію середнього значення.

У 1945—1991 роках в місті розміщувалася сторожова вежа армій прикордонної охорони. 16.05.1991 р. сторожова башта перейшла в розпорядження прикордонної служби, яку використовували до 15 жовтня 2002 року, аж доки вона не була зруйнована. У 2007 році після розширення Шенгенської зони польсько-чеський кордон в Цешині було повністю відкрито. 

Епідемія коронавірусуРедагувати

16 березня 2020 року в місті в українця було діагностовано коронавірус. Його було відправлено додому на самоізоляцію в гарному стані. Відомо, що до Польщі він прибув з Німеччини.[5]

КультураРедагувати

З 19-го сторіччя Тешинська Сілезія була важливим центром польського протестантизму. Зараз у Цешині проводиться Цешинській літній кінофестиваль, один з найвпливовіших кінофестивалів в Польщі. Є також фестиваль словацько-чесько-польського фільму, музичний фестиваль Viva il Canto

ПромисловістьРедагувати

Цешин — важливий центр електромеханічної промисловості. Місто також має підрозділ цукеркової фабрики Olza Cieszyn (де відомий Prince Polo виробляє вафлі) і броварню Brackie. Головне джерело прибутку для багатьох громадян — торгівля з сусідньою Чехією і роздрібна торгівля. що йде транзитом через два мости через річку Ольза до Чеського-Тешину.

Пам'яткиРедагувати

  • Замкова Гора (Wzgórze Zamkowe) (вул. Замкова) — на ньому, зокрема, романська ротонда св. Миколая (Rotunda św. Mikołaja) з XI ст., готична Замкова Вежа (Wieża Zamkowa) з XIV ст. (т. зв. Пястовська вежа), палац Габсбургів (Pałac Habsburgów) з XIX ст., фрагменти замку, пам'ятки природи;
  • Парафіальна церква св. Марії Магдалини (Kościół parafialny św. Marii Magdaleny) (Домініканська пл.), колись домініканська церква, одна з найстаріших у Цешині; готичні елементи XIII—XIV ст.ст., перебудований після пожежі наприкінці XVIII ст.; бароковий декор з XVIII ст;
  • Церква св. Георгія (Kościół św. Jerzego) з кінця XIV-поч. XV ст.
  • Церква св. Трійці (Kościół św. Trójcy) (пл. Льондзіна) — пізньоренесансний з кін. XVI — поч. XVII ст. з неоготичною вежею;
  • Комплекс монастиря боніфратрів з церквою Успіння Пресвятої Діви Марії (Zespół klasztorny bonifratrów z kościołem Wniebowzięcia NMP) з 1697—1714 рр., перебудований у 1788 р.
  • Церква Ісуса (Kościół Jezusowy) (пл. Костельна), розпочато будівництво у 1710 році, у 1750 р добудовано вежу; найбільший євангелічно-аугсбурзька церква у Польщі.
  • Церква св. Хреста (Kościół św. Krzyża ojców Franciszkanów (вул. Шершніка), розбудований у XVIII ст. з герцогській каплиці XVII ст.; бароковий декор, поряд францисканський монастир.
  • Монастир, церква та шпиталь сестер Ельжбетанок (Klasztor, kościół i szpital sióstr Elżbietanek) — величний архітектурний ансамбль поч. XX ст.;
  • Забудова площі Ринок — кам'яниці, Ратуша (Ratusz), готель «Під Брунатним Оленем», криниця з фігурою св. Флоріана;
  • Старе місто — забудова вул. Глибокої (ul. Głęboka), Мєннічої (ul. Miennicza), Старого Торгу (Stary Targ), вул. Сеймової (ul. SejmowA), вул. Нове Місто (ul. Nowe Miasto), вул. Сьрутарської (ul. Śrutarska);
  • Забудова вул. Пшикопа (ul. Przykopa), розташованої над струмком — так звана «Цешинська Венеція» (Cieszyńska Wenecja);
  • Музей Цешинської Сілезії (Muzeum Śląska Cieszyńskiego) у палаці Ларішів (pałac Larischów) (вул. Регера) — найстаріший публічний музей на польських землях, дуже багата експозиція, в тому числі готична фігура «Цешинської Мадонни» з 1375 р.; сам будинок з кін. XVIII ст., поряд затишний Парк Миру (Park Pokoju) з лапідарієм; у внутрішньому дворику — варта уваги кав'ярня «Muzeum»;
  • Криниця Трьох Братів (Studnia Trzech Braci) (вул. Трьох Братів) — місце легендарної зустрічі засновників міста, альтанка XIX ст.;
  • Старе єврейське кладовище (вул. Гажляска);
  • Новий Єврейський цвинтар (вул. Гажляска);
  • Братська Замкова Броварня (Bracki Browar Zamkowy w Cieszynie) (вул. Дояздова) — постійно діюча броварня з 1846 р.;
  • Театр ім. Адама Міцкевича (Teatr im. Adama Mickiewicza) (пл. Театральна) — псевдобароковий будинок у віденському стилі, поч. XX ст.
  • Забудова Верхнього Ринку (Zabudowania Górnego Rynku), вул. Кохановського, вул. Гарнцарська і вул. Вища Брама — кам'яниці, в основному з кін. XIX — поч. XX ст.;
  • Садиба у Блогоціцях (Dwór w Błogocicach) (вул. Жеромського) — шляхетська садиба XVI—XIX ст.;

Окрім того, у 1995 році до реєстру пам'яток було внесено урбаністичне планування міста Цешина.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 16865 3107 11735 2023
Жінки 19383 2926 11555 4902
Разом 36248 6033 23290 6925

ПерсоналіїРедагувати

УродженціРедагувати

  • Річард Пайпс — американський історик і автор декількох праць з історії СРСР та Росії.

ПомерлиРедагувати

  • Йозеф Бузек (1873—1936) — польський та галицький статистик, економіст, демограф, юрист, соціолог.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Wawreczka et al 1999, 13.
  3. Wawreczka et al 1999, 10.
  4. Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien Архівовано 8 травень 2008 у Wayback Machine., Troppau 1912.
  5. У Польщі коронавірус виявили у двох громадян України, Українська правда, 16 березня 2020
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати

  • Wawreczka, Henryk; Janusz Spyra and Mariusz Makowski (1999). Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. Nebory, Třinec: Wart. ISBN 80-238-4804-6. 
  • Długajczyk, Edward (1993). Tajny front na granicy cieszyńskiej. Wywiad i dywersja w latach 1919-1939. Katowice: Śląsk. ISBN 83-85831-03-7. 
  • Dzieje Cieszyna od pradziejów do czasów współczesnych. Cieszyn: Książnica Cieszyńska, 2010. ISBN 978-83-927052-6-0. 
  • Juliusz Roger: Pieśni Ludu Polskiego na Górnym Śląsku. Wrocław: Juliusz Roger, 1863. 
  • Wincenty Ogrodziński: Dzieje Dzielnicy Śląskiej „Sokoła”. Katowice: TG Sokół w Katowicach, 1937. 
  • Jerzy Szczurek: Z wielkich dni Śląska Cieszyńskiego. O milicjach ludowych w latach 1918–1920. Cieszyn: Nakładem Grupy Związku Powstańców Śląskich w Cieszynie, 1933. 
  • Tomasz Strzyżewski: Wielka księga cenzury PRL w dokumentach. Warszawa: Prohibita, 2015, ss. 223–224. ISBN 9788361344704. 

ПосиланняРедагувати