Відкрити головне меню

Ву́лиця Литвиненка — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевості Новий Львів, що є уявним продовження вулиць Панаса Мирного та Стуса, а також сполучає вулиці Тернопільську, Угорську з вулицями Героїв Крут та Віденською.

Вулиця Литвиненка
Львів
Місцевість Новий Львів
Район Сихівський
Назва на честь скульптора Сергія Литвиненка
Колишні назви
Віленьска, Ґнезненьска, пл. Варшавська, Вілноєрґассе, Ґнессенерґассе, Віленська, Вільнюська, Гнезненська, Лінійна; Тореза
польського періоду (польською) Wileńska, Gnieznieńska, pl. Warszawski
радянського періоду (українською) Віленська, Вільнюська; Гнезненська, Лінійна; Тореза
радянського періоду (російською) Виленская, Вильнюсская; Гнезненская, Линейная; Тореза
Загальні відомості
Протяжність 450 м
Координати початку 49°48′48″ пн. ш. 24°02′14″ сх. д. / 49.8135389° пн. ш. 24.0372972° сх. д. / 49.8135389; 24.0372972Координати: 49°48′48″ пн. ш. 24°02′14″ сх. д. / 49.8135389° пн. ш. 24.0372972° сх. д. / 49.8135389; 24.0372972
Координати кінця 49°48′49″ пн. ш. 24°02′35″ сх. д. / 49.8137694° пн. ш. 24.0431889° сх. д. / 49.8137694; 24.0431889
Поштові індекси 79034[1]
Транспорт
Автобуси 16,53,4Н
Маршрутні таксі 13,26,27
Зупинки громадського транспорту «вул. Литвиненка»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1]
Забудова чотириповерхова початку і середини 1960-х років, польський конструктивізм 1930-х років
Комерція «Вопак»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Зміст

НазваРедагувати

Вулиця з'явилася ще до 1934 року та складалася з двох менших вуличок — Гнезненської[2] та Віленської[3], що сполучалися між собою через вже неїснуючу площу Варшавську.[4] Під час німецької окупації вулички мали назви — Ґнессенерґассе та Вілноєрґассе. У 1944 році вуличкам повернули довоєнні назви і вже 1946 року Гнезненська стала вулицею Лінійною, а 1950 року Віленська стала вулицею Вільнюською. У 1958 році довжина вулиці Лінійної збільшилося завдяки приєднання до неї вулиці Вільнюської, а 1964 року вулицю Лінійну перейменовано на вулицю Тореза, а названо її так на честь діяча французького, міжнародного робітничого та комуністичного руху Моріса Тореза. У 1993 році вулицю Моріса Тореза перейменовано на вулицю Литвиненка — на честь українського скульптора, автора першого прижиттєвого пам'ятника Митрополиту Андрею Шептицькому Сергія Литвиненка.[5]

ЗабудоваРедагувати

В архітектурному плані вулиці переважає чотириповерхова забудова початку і середини 1960-х років — так звані «хрущівки», а також зберігся один будинок, збудований в стилі польського конструктивізму 1930-х років. На розі вулиць Литвиненка та Угорської у 2000-2016 роках збудована греко-католицька церква святих Кирила і Мефодія.

За Польщі, на розі сучасних вулиць Героїв Крут та Литвиненка знаходився маєток Красуцьких або ж маєток Красучин.[6]

№ 3. У цій чотириповерховій будівлі за радянських часів містилися їдальня № 3 та ресторан «Берізка» — один з найпопулярніших львівських ресторанів 1970-х років. 1995 року, ухвалою ЛМР № 162, підприємство громадського харчування — ресторан «Берізка» було виставлене на приватизацію.[7] До початку 2010-х років в цій переобладнаній будівлі містилися відділення банку «Форум» та салон взуття. Нині тут міститься торгово-офісний центр.

№ 4. За радянських часів нежитлові приміщення першого поверху цього будинку займав магазин «Канцтовари», у наш час там містився магазин «Продукти». На початку 2010-х років у цьому приміщенні відкрився магазин мережі супермаркетів «Вопак».

№ 5. Цю адресу має представник старої забудови вулиці — одноповерховий будинок, збудований у стилі польського конструктивізму 1930-х років.

№ 8. За радянських часів одне з нежитлових приміщень першого поверху цього будинку займало підприємство громадського харчування — кафе «Експрес». 1995 року, ухвалою ЛМР, кафе «Експрес» виведене з числа об'єктів комунальної власності м. Львова та виставлене на приватизацію.[8] Нині в цьому приміщенні міститься відділення «Нової пошти» № 30 — української компанії з експрес-доставки документів, вантажів та посилок.[9]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 75. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів : Апріорі, 2009. — С. 279-280. — ISBN 978-966-2154-24-5.

ПосиланняРедагувати