Вікіпедія

Фердинанд Касслер

польський архітектор

Фердинанд (Файвель) Касслер (Ferdynand (Feiwel) Kassler, 16 березня 1883, Подгуже — 1943, Львів) — архітектор.

Фердинанд Касслер
Народження 16 березня 1883(1883-03-16)
Смерть 1943(1943)
Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль раціональна сецесія, неокласицизм, функціоналізм
CMNS: Фердинанд Касслер у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 16 березня 1883 року в місті Подгуже (тепер у складі Кракова)[1]. Протягом 1902—1907 років навчався у Львівській політехніці. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури»[2]. 1908—1911 роках один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. Згодом відкрив власне проєктне бюро на вулиці Глинянській, 4 (нині вулиця Донцова). Проєктував будинки у стилі раціональної сецесії, часом використовував форми неокласицизму. Згодом перейшов до функціоналізму. Член правління об'єднання «Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові». Загинув у Янівському концтаборі.

Роботи ред.

  • Прибутковий дім на вулиці Донцова, 4 (1909—1910). Проєкт виконано і реалізовано під час роботи на фірмі Міхала Уляма. На думку мистецтвознавця Якуба Левицького, Касслерові належить авторство планів споруди, а проєктував фасади і керував спорудженням Роман Фелінський[3].
  • Фасад пасажу Феллерів. Виходив на вулицю Карла Людвіга, 35 (1909, тепер проспект Свободи).
  • Житловий будинок на вулиці Стецька, 6 (1910).
  • Реконструкція житлових будинків Станіслава та Ельжбєти Соколовських на вулиці Гнатюка, 5/7 за проєктом, затвердженим 2 квітня 1914 року[4].
  • Житловий будинок Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20/22. Проєкт 1910 року, виконаний під час роботи на фірмі Міхала Уляма, реалізований у 1911-му. Під час реалізації проєкт модифіковано Романом Фелінським. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського[5].
  • Житловий будинок на вулиці Зеленій, 20 (1911).
  • Житловий будинок на вулиці Зеленій, 17, на розі з вулицею Конопницької (1912)[6].
  • Проєкт будинку на вулиці Федорова, 23 (1912). Чи був реалізований і як виглядав — невідомо. Дім зруйновано під час Другої світової війни, залишки розібрано[7].
  • Блок будинків на вулиці Левицького, 11, 11а, 15[8] (1912, співавтор Валерій Шульман).
  • Житлові будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на вулиці Чернігівській, 2-4 (1912—1913). Будівництво розпочато за первинним проєктом Саломона Рімера від 1911 року. Проєкт Касслера з'явився 1912 року вже тракті будови і передбачав зокрема зовсім інший фасад. Скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького та Зигмунта Курчинського[9][10].
  • Житловий будинок на вулиці Бандери, 24 (1912). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.
  • Житловий будинок на розі вулиць Левицького, 26 і Конопницької (1913)[11].
  • Проєкт забудови невеликими віллами ділянки, що на місці колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 1910—1914 роки, співавтори Адольф Піллер, Александер Остен.
  • Житлові будинки на вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (1911—1914, співавтори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський)[12].
  • Єврейський сиротинець на площі Данила Галицького, 4 (1920). Збудований у стилі неокласицизму.
  • Прибутковий дім Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912—1921). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським[13].
  • Будинок французької нафтової компанії «Прем'єр» на вулиці Князя Романа, 26. Початковий проєкт 1914 року розробив Юліуш Цибульський. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Спорудження завершено 1924 року. Скульптурний декор невідомого автора[14].
  • Перебудова вілли президента Львова В. Хаєса на вулиці Парковій, 1 (1924).
  • Торговий пасаж на площі Міцкевича, 5 (1925).
  • Офісний будинок Йони Шпрехера на проспекті Шевченка, 7 (1928—1929).
  • Ремісниче училище на вулиці Митрополита Ангеловича, 28а (1928—1930).
  • Перебудова у стилі функціоналізму готелю Європейського на площі Міцкевича, 4 (1934—1937)[15].
  • Житловий будинок на вулиці Котляревського, 40 (1936—1937)[16].
  • Житловий будинок на вулиці Франка, 105 (1938)[17].
  • Житлові будинки на вулиці Павлова, 6, 6а, 6с (1939).
  • Участь у проєктуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові[18].
  •  
    Вул. Зелена, 17 (1912)
  •  
    Вул. Чернігівська, 2-4 (1913)
  •  
    Прибутковий дім Шпрехера
  •  
    Прибутковий дім Шпрехера
  •  
    Вул. Чупринки, 16, 16-А, 18

Примітки ред.

  1. ↑ Богданова Ю. Л. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 153. — ISBN 966-553-453-X.
  2. ↑ Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 1. — S. 22.
  3. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)
  4. ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Гнатюка, 05-07 — будинок музичної школи (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348.
  6. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 17.
  7. ↑ Лукомський Ю., Петрик В., Єзерський М. Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Федорова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2009. — № 19. — С. 221.
  8. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 331, 477.
  9. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 281, 327—331.
  10. ↑ Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 141. — ISBN 978-617-629-077-3.
  11. ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 479.
  12. ↑ Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
  13. ↑ Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  14. ↑ Бірюльов Ю. О. Львівські будинки нафтових компаній // Галицька брама. — 1997. — № 1 (25). — C. 14.
  15. ↑ Харчук Х. Готель «Європейський» // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — S. 37.
  16. ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Котляревського, 40 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  17. ↑ {{книга автор = Бірюльов Ю. О.|частина = Лущкевич Наполеон|заголовок = Енциклопедія Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А. Козицького|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2012|том = 4: Л—М|сторінки = 250|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-8853-23-4|тираж = }}
  18. ↑ Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol.1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X. (англ.)

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фердинанд_Касслер&oldid=38159354