Міхал Улям

польський архітектор

Міхал Улям (пол. Michał Ulam, 15 березня 1879, Львів — серпень 1938, Монте-Карло, Монако) — львівський архітектор, будівельний підприємець.

Міхал Улям
Народження 27 серпня 1879(1879-08-27)
Смерть 1938(1938)
Країна
(підданство)
 Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор, інженер-будівельник
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн
Нагороди
золотий хрест Заслуги
Діти ·Marysia Ulamd
CMNS: Міхал Улям у Вікісховищі

Біографія ред.

Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу[1]. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт[2]. Навчався в Мюнхенській академії мистецтв. Радник, а в 19291935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові[1]. 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життя[3]. Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі[1].

1903 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом. На 10-річний ювілей діяльності видано каталог будівель, лише частину з яких реалізувала фірма. При цьому авторство проєктів їй приписали незаслужено[4]. 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги[5].

Міхал Улям мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, збудованому за власним проєктом 1911 року[6]. У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США[6]. Донька Розалія вийшла заміж за архітектора Романа Фелінського[7].

Помер Міхал Улям у серпні 1938 року у Монте-Карло[8]. Похований у Монако[9].

Споруди фірми Уляма ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б в Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)
  2. Jedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33. (пол.)
  3. Wierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X. (пол.)
  4. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
  5. Monitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291.
  6. а б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
  7. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 14—15. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)
  8. Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X. (пол.)
  9. Ulam S. Adventures of a Mathematician. — University of California Press, 1991. — P. 109. — ISBN 0-520-07154-9. (пол.)
  10. а б в г Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  11. Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503. (пол.)
  12. Lewicki J. Między tradycją… — S. 506. (пол.)
  13. Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  14. Lewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.
  15. Lewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506. (пол.)
  16. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кольберга, 3 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 січня 2021. 
  17. Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.
  18. Архітектура Львова… — С. 438.
  19. Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. (пол.)
  20. Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.
  21. Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509.
  22. Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman… — S. 28.
  23. Lewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.
  24. Lewick J. Między tradycją… — S. 506.
  25. Lewicki J. Roman… — S. 62—66.
  26. а б Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
  27. Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.
  28. Lewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.
  29. Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.
  30. Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.
  31. Lewicki J. Roman… — S. 32—34.
  32. Lewicki J. Między tradycją… — S. 509.
  33. Lewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.
  34. Lewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.
  35. Lewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.
  36. Архітектура Львова… — С. 411.
  37. Lewicki J. Między tradycją… — S. 86.
  38. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)
  39. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7. (пол.)

Джерела ред.

  • Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)