Відкрити головне меню

Зигмунт Кендзерський (пол. Zygmunt Kędzierski, 1839, Сосниця — 17 січня 1924, Львів) — архітектор, підприємець, що працював переважно у Львові.

Зигмунт Кендзерський
Zygmunt Kędzierski (1901).jpg
Народження 1839(1839)Сосниця
Смерть 17 січня 1924(1924-01-17)Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1919–1928).svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн
Зигмунт Кендзерський у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в 1839 році[a] у селі Сосниця (нині Підкарпатського воєводства). У 18651870 (за іншими даними, у 1857—1862[1]) роках навчався у Львівській Технічній академії. Працював при будівництві колії Львів-Чернівці-Ясси, зокрема взяв участь у спорудженні вокзалів у Чернівцях і Яссах. Пізніше очолював контору «Przedsiębiorstwo Budowlane», звану також «Будівельним банком», від імені якого керував спорудженням головного корпусу Львівської політехніки у 1873\—1877 роках і будівлею Галицької ощадної каси (проекти Юліана Захаревича). 1878 року відкрив власне архітектурне бюро, що розміщувалось у Львові на нинішній вулиці Січових Стрільців, 3.[2]

1903 року створив проектно-будівельне бюро спільно з Міхалом Улямом. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проектами Кендзерського, але частіше — від сторонніх архітекторів. Серед таких були зокрема Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Досі не встановлено прямого авторства проектів Уляма, якому ймовірно належала загальна концепція майбутніх споруд. Сам Кендзерський був співвласником фірми лише на початках.[3]

1877 року Кендзерський став членом Політехнічного товариства у Львові.[4] У 1881 році входив до його правління.[5] Належав до кола організаторів Галицької крайової виставки 1894 року, до відділу, що мав презентувати проекти транспортних комунікацій.[6] У жовтні 1900 року став одним із засновників Кредитної спілки будівничих у Львові, де став президентом наглядової ради.[7] Член Палати інженерської урядових уповноважених архітекторів і геометрів. 1895 року очолював її.[8] Входив до Сталої делегації з'їздів при Політехнічному товаристві, у 19011903 роках очолював її.[9] Член Міської ради Львова у 18831895 роках. Від 1894 року член екзаменаційної комісії для майстрів мулярських.[10] Належав до Галицької інженерної палати. 1902 року очолював її, від 1903 — почесний член.[11] Багато років був президентом Міського казино. Очолював Літературно-художнє товариство. Входив до складу журі конкурсу проектів будинку Політехнічного товариства у Львові (1905)[12], будівлі казино у Львові (1910)[13], корпусу Львівського університету (1913).[14]

Проживав у Львові на вулиці Кониського, 4а. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. На могилі надгробок авторства Броніслава Солтиса.

РоботиРедагувати

ЗаувагиРедагувати

  1. Юліан Самуйлло вказував, що народився у м. Львові. Див. Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt… — S. 363.

ПриміткиРедагувати

  1. Samujłło J. Kęndzierski Zygmunt… — S. 363.
  2. Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 181. — ISBN 978-966-7007-99-7.; Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія сучасної України. — К : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2012. — Т. 12. — С. 592. — ISBN 978-966-02-6472-4..
  3. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7.
  4. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91.
  5. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76.
  6. Lewicki J. Między tradycją… — S. 107.
  7. Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 3 października 1900. — № 459. — S. 6; Kronika miejscowa // Słowo Polskie. — 7 listopada 1900. — № 518. — S. 4; Kronika // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.
  8. Lewicki J. Między tradycją… — S. 64.
  9. Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 123. — ISBN 83-921738-2-1.
  10. Lewicki J. Między tradycją… — S. 365.
  11. Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy… — S. 30—31.
  12. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.
  13. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
  14. Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
  15. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 172. — ISBN 5-7745-0358-5..
  16. Sprawozdania ze zgromadzeń tygodniowych // Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 1. — S. 13.
  17. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 316. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  18. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169.
  19. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  20. Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 44; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 169.
  21. Brzezina K. Kościół parafialny P. W. Św. Walentego w Kałuszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 179—180, 185—186. — ISBN 83-85739-2-0.
  22. Ю. Б. [Бірюльов Ю.], Цимбалюк С., Соболевський Є. Гранд-Готель // Галицька брама. — 1998. — № 2 (38). — С. 12.
  23. а б в г д е ж и Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова… — С. 182; Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія сучасної України… — С. 592.
  24. Biriulow J. Rzeźba… — S. 168.
  25. Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
  26. Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—251, 503.
  27. Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4..
  28. Lewicki J. Między tradycją… — S. 241—243.
  29. Архітектура Львова… — С. 470; Lewicki J. Między tradycją… — S. 253—255, 505.
  30. Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9.
  31. Архітектура Львова… — С. 438.
  32. Lewicki J. Między tradycją… — S. 510; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5.
  33. Бойцун Л. Вулиці Тернополя // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 83.

ДжерелаРедагувати