Відкрити головне меню

Юзеф Авін (пол. Józef Awin 17 червня 1883, Львів — 1942 або 1943, Львів) — архітектор, графік, теоретик мистецтва, колекціонер.

Юзеф Авін
Народження 17 червня 1883(1883-06-17)Львів
Смерть 1942 або 1943Львів
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка» і Мюнхенський технічний університет
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн, функціоналізм
Юзеф Авін у Вікісховищі?
Вітовського, 37
Конопницької, 2
Конопницької, 14

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 17 червня 1883 у Львові в родині єврейського купця Арона Авіна.[1] Освіту здобув спочатку у Львівській Політехніці (19021906), а у 1906 році був зарахований до політехнічної школи Мюнхена де отримав диплом 7 серпня 1907 року. [2]
У 18991908 роках в основному виконував графічні роботи. Співпрацював як ілюстратор з часописом «Faun». Починаючи з 1908 року проектує ряд архітектурних об'єктів у Львові. 1910 року взяв участь в архітектурній виставці у Львові, де експонував проект єврейського надгробка.[3] 1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу експонував власні проекти будинків і гробівців, а також рисунки надгробків.[4]
У 1911 році відкриває архітектурне бюро за адресою Дорошенка, 16, а у 1919 році відкриває новий офіс по вулиці Кониського, 6. У 1928 бюро перенесли на вулицю Вітовського, 37.[5]
Теретик єврейського мистецтва, публікував статті на цю тематику у львівській пресі. Від 15 лютого 1926 року член Політехнічного товариства у Львові.[6]
Помер у Львові під час німецької окупації.

РоботиРедагувати

  • Академічний дім по вулиці Ангеловича, 28 (1909) виконаний у співавторстві з Альфредом Захаревичем. Зараз СПТУ №1. Фасад вирішено у стилі геометричного модерну, декорований фризом зі «зірок Давида». [7]
  • Інтер'єр Єврейського академічного дому (1909), зараз не існує.[8]
  • Чиншова кам'яниця на Дорошенка, 14 (1911) для Адольфа Кассерна виконана у співавторстві з Генриком Сальвером. Скульптурний декор авторства Зигмунта Курчинського. Споруда виконана у стилі геометричного модерну.[9]
  • Прибуткові кам'яниці по вулиці Словацького, 2-4 (1912) для Германа Барда. Будівля виконана у стилі геометричного модерну, барельєфи на фасаді роботи Зигмунта Курчинського.[9]
  • Готель «Splendid» по вулиці Наливайка, 6 (1912). Будинок виконано у стилі геометричного модерну. Рельєфи на балконних балюстрадах виконав З. Курчинський.[11]
  • Київська, 10 (1926). Рельєфи на фасаді будинку підкреслюють членування на рівні другого та третього поверхів. Це круглі та овальні медальйони із зображенням квітів, листя та птахів виконані у стилістиці Ар Деко. [12]
  • Власний будинок у якому знаходилось архітектурне бюро по вулиці Вітовського, 37 (1928).[13] Фасад декоровано трикутними сандриками над вікнами другого поверху. Над вікнами першого поверху знаходяться дві скульптури Зигмунта Курчинського — узагальнені фігурки хлопчик- та дівчинка-путті. Хлопчик у руках тримає макет будинку. [14]
  • Вітовського, 39 вирішений у стилі арт деко з застосуванням елементів кубізму.[15]
  • Будинок друкарні Японська, 7. На фасаді розміщуються алегоричні фігури «Торгівлі» і «Промисловості» ймовірно виконані за проектом Зигмунта Курчинського у 19261928 роках. «Торгівлю» традиційно зображує Меркурій на фоні якоря та дельфіна. «Промисловість» — юна дівчина з зачіскою та одязі тогочасної моди з шестернею біля ніг. Рельєф із зображенням хлопчика-путті, що обертає важіль типографського пресу вказує на призначення будинку для друкарні. У цьому будинку зараз розташовується друкарня «Бібліос».[17]
  • Проект реконструкції синагоги у Язлівці. Датується 1929 роком. Передбачалась докорінна перебудова із застосуванням сучасних матеріалів (сталі, залізобетону) та з наданням споруді рис функціоналізму. Синагога не збереглась, через що складно з'ясувати чи проект реалізовано. [18]
  • Медичний навчальний заклад Collegium Pharmaceuticum (19311932) по вулиці Пекарській, 52, зараз тут знаходиться відділ Львівського національного університету імені Данила Галицького.[19]
  • Надгробки на Новому єврейському цвинтарі: М. Фростига (1928), Г. Цеппера (1929), Л. Райха (1930) не збереглись.[20]
  • Художнє вирішення будинку Єврейської общини у Дрогобичі (19081914).[21]
  • Оформлення приватної оселі для Леона Райха (18791929).[21]
Проекти
  • Проект оформлення санаторію для Єврейських студентів у Ворохті (1923).[22]
  • Проект дизайну Єврейської гімназії у місті Яффа (1909).[21]
  • Проект Єврейської Гімназії у Єрусалимі (до 1927 року).[21]
  • Проект сільськогосподарської школи для міста Нахалал в Палестині (1923). [21]
  • Конкурсний проект нового єврейського кладовища у Кракові (1920).[21]
  • Проект Великої сефардської синагоги у Сараєво (до 1926 року).[21]

ПриміткиРедагувати

  1. Бойко О. Язлівецька синагога. Реконструкція Йозефа Авіна // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. — 2005. — № 15. — С. 98.
  2. Sergey R. Kravtsov Jozef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG. — P. 131.
  3. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 356.
  4. Trejwart H. Malarze żydowscy // Chwila. — 1920. — 21 stycznia. — № 366. — S. 5.
  5. Sergey R. Kravtsov Jozef Awin on Jewish art… — P. 131.
  6. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 88; Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 6. — S. 95.
  7. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008.  — С. 436.
  8. Бірюльов Ю. Авін Юзеф // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів: Літопис. — Т. 1. — С. 27.
  9. а б в Архітектура Львова… — С. 489; Sergey R. Kravtsov Jozef Awin on Jewish art… — P. 131.
  10. Енциклопедія Львова… — С. 27—28; Sergey R. Kravtsov Jozef Awin on Jewish art… — P. 131.
  11. Архітектура Львова… — С. 464.
  12. Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 134. — ISBN 966-95066-4-16.
  13. Енциклопедія Львова...
  14. Банцекова А. До питання… — С. 135.
  15. а б Архітектура Львова… — С. 533.
  16. Архітектура Львова… — С. 534.
  17. Банцекова А. До питання… — С. 135.
  18. Бойко О. Язлівецька… — С. 96—98.
  19. Енциклопедія Львова… — С. 27—28; Архітектура Львова… — С. 540.
  20. Енциклопедія Львова… — С. 27—28.
  21. а б в г д е ж и Sergey R. Kravtsov Jozef Awin on Jewish art… — P. 132.
  22. Sergey R. Kravtsov Jozef Awin on Jewish art… — P. 132; Nicieja S. Jaremcze i Worochta — perły Wschodnich Karpat // Cracovia Leopolis. — 2012. — № 1 (69). — S. 36. — ISSN 1234-8600.

ДжерелаРедагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 135. — ISBN 966-95066-4-16.
  • Sergey R. Kravtsov. Jozef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa : DiG. — С. 131—144. — ISBN 978-83-7181-655-0.[1][2]