Вулиця Героїв УПА (Львів)

Ву́лиця Геро́їв УПА́ — одна з магістральних вулиць у Франківському районі Львова, в історичній місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Бандери та Кульпарківську, проходить паралельно до вулиць Антоновича, Городоцької, Федьковича та Поліщука.

Вулиця Героїв УПА
Львів
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Житловий будинок по вулиці Героїв УПА, 53
Місцевість Новий Світ
Район Франківський район
Назва на честь Української повстанської армії
Колишні назви
Цментарна бічна, Піллєрівка, Польна, Львівських Дітей, Тургенівська, Гінденбургштрассе, Львівських Дітей, Тургенєва
польського періоду (польською) Cmentarna boczna, Pillerówka, Polna, Lwowskich Dzieci
радянського періоду (українською) Тургенівська, Львівських Дітей, Тургенєва
радянського періоду (російською) Тургеневская, Львовских Детей, Тургенева
Загальні відомості
Протяжність 1400 м
Координати початку 49°50′07″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.8353528° пн. ш. 24.0051917° сх. д. / 49.8353528; 24.0051917Координати: 49°50′07″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.8353528° пн. ш. 24.0051917° сх. д. / 49.8353528; 24.0051917
Координати кінця 49°49′41″ пн. ш. 23°59′24″ сх. д. / 49.8281139° пн. ш. 23.9901500° сх. д. / 49.8281139; 23.9901500
поштові індекси 79018, 79029, 79041[1]
Транспорт
Автобуси № 108, 115, 133, 133а, 138, 169, 171 (приміські)[2]
Тролейбуси № 22, 29, 38[2]
Зупинки громадського транспорту «площа Липнева», «вулиця Смаль-Стоцького», «вулиця Героїв УПА»[2]
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3—80, 80а[3]
Державні установи Генеральне Консульство Республіки Білорусь у Львові, Почесне генеральне консульство Литовської Республіки у Львові
Медичні заклади медичний центр «Лор & краса», медична лабораторія «Унілаб»
Поштові відділення ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)
ВПЗ № 29 (вул. Героїв УПА, 77)
ВПЗ № 41 (вул. Окружна, 33)[1]
Забудова польський (1930-х років) та радянський (1950-1970-х років) конструктивізм[4]
Комерція «АТБ-Маркет»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2636307
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Героїв УПА у Вікісховищі

Назви ред.

  • до 1870 року — вулиця Цвинтарна бічна, оскільки пролягала недалеко від Городоцького цвинтару та Піллєрівка, на честь львівських видавців XIX століття Піллерів.
  • 1871—1919 — вулиця Польна.
  • 1919—1940 — вулиця Львівських Дітей, на честь молодих львів'ян, які загинули під час першої світової війни.
  • 1940—1941 — вулиця Тургенівська, на честь російського письменника XIX століття Івана Тургенева.
  • 1941—1943 — вулиця Львівських Дітей.
  • 1943-липень 1944 — Гінденбургштрассе, на честь німецького воєначальника Пауля фон Гінденбурга.
  • липень-грудень 1944 — вулиця Львівських Дітей.
  • грудень 1944—квітень 2008 — вулиця Тургенева[5], на честь російського письменника XIX століття Івана Тургенева[6].
  • від 17 квітня 2008 — вулиця Героїв УПА, на пошану героїв Української повстанської армії[7]. За рішення про перейменування вулиці проголосували 69 з 90 депутатів львівської міської ради, проти не проголосував ніхто, решта 16 депутатів, що перебували в залі, не взяли участь у голосуванні. Проти такого рішення виступили львівські комуністи. З травня 2008 року місцевий осередок КПУ спільно з представниками партії «Руський блок» розпочав збір підписів серед мешканців вулиці Тургенєва та міста Львова проти цього рішення ЛМР[8].
  • Консул Російської Федерації у Львові Євгеній Гузєєв назвав це рішення міськради «недружнім кроком по відношенню до Росії»[7][9].

Забудова ред.

У забудові вулиці Героїв УПА присутній модерн, польський і радянський конструктивізм, «сталінки»[4].

З непарного боку ред.

№ 23 — за Польщі тут була пекарня Фінстера. За радянських часів — Львівські міські електромережі (Радянського району м. Львова), а нині — Франківський район електромереж № 1 Львівських міських електромереж[10].

№ 25/27 — за Польщі тут розміщувалася фабрика електричних ламп «Zareg», нині використовується як гуртовий склад продовольчих товарів ПАТ «Львівгуртбакалія».

№ 29 — восьмиповерховий житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями та підземною автостоянкою на 22 паркомісця, збудований компанією «Корпорація КРТ» у 2015—2016 роках[11]. Офісні приміщення орендує низка різнопрофільних організацій, зокрема, медичний центр «Лор & краса»[12], фінансова компанія «Fin X», студія краси «Permanent» тощо.

№ 33 — офісний центр, збудований ще за радянських часів.

№ 35 — двоповерхова будівля лазні, яка працює у цьому будинку від початку 1960-х років.

№ 49 — одноповерховий будинок збудований наприкінці XIX століття. У 1900-х роках належав В. Посельту. Тут у 19061913 роках містилася власна майстерня львівського скульптора Теобальда Оркасевича[13].

№ 53 — багатоповерховий житловий будинок, споруджений наприкінці 1990-х років.

№ 71 — один з корпусів колишнього НВО «Кінескоп», споруджений у 1954 році. На трикутному фронтоні, розташованому над третім поверхом будівлі, вміщено архітектурне зображення року спорудження: «1954». Нині у цій будівлі міститься низка магазинів будівельних та оздоблювальних матеріалів, автомийка. Наприкінці листопада 2018 року тут відкрився черговий маркет мережі «АТБ», вже шістнадцятий за ліком у Львові[14].

№ 73 — головний корпус НВО «Кінескоп», споруджений у 1954 році. Корпуси, колись великого підприємства, займають територію між вулицями Антоновича, Героїв УПА, Залізняка та Кульпарківською, нині використовуються суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, мережа хімчисток «Чисто», магазини-салони «Viessmann», «СІМС»; відділення банку ВТБ, офіс страхової компанії PZU та інші.

Вхід (заїзд) на територію колишнього заводу з боку вулиці Героїв УПА прикрашав мозаїчний рельєф (мозаїка), авторства Володимира Патика. На початку серпня 2019 року її було зруйновано забудовником[15]. Нині на цій території триває будівництво сучасного офісного центру, що матиме 5-поверхів з цоколем та однорівневий підземний паркінг. Поряд із ним буде облаштований багаторівневий (чотириповерховий) паркінг на 150 місць[16].

№ 73ж — Почесне консульство Словацької Республіки, яке офіційно запрацювало 11 березня 2024 року[17].

№ 77 — чотириповерховий корпус колишнього НВО «Кінескоп». Нині в будівлі міститься низка офісів різних компаній, торговельних представництв, магазини, відділення банків і страхових компаній, а також відділення поштового зв'язку № 29 АТ «Укрпошта»[1] та інші.

З парного боку ред.

№ 70 — за Польщі була майстерня фізичних та наукових приладів Шиманського. Нині цієї будівлі не існує, оскільки на місці майстерні збудовано корпус № 8 колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури.

№ 72 — колишній головний корпус збанкрутілого Львівського заводу телеграфної апаратури, нині будівля використовується суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, окремі приміщення займають офіс мережі автозаправних комплексів ОККО, медична лабораторія «Унілаб», Почесне генеральне консульство Литовської Республіки у м. Львові та інші.

Поряд розташована двоповерхова вілла збудована у 1930-х роках найімовірніше за проєктом архітектора Юзефа Авіна в стилі ар деко. Автором автентичного барельєфу над балконом міг бути відомий львівський скульптор Юзеф Стажинський, який співпрацював з Юзефом Авіном і часто виконував екстер'єрні та інтер'єрні скульптурні оздоблення в проєктах Авіна. У 1930-х роках власниками вілли були Соломея та Давид Бейдери. За радянських часів вілла зазнала значного внутрішнього перепланування для потреб колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури (корпус № 41). Від 1990-х років вілла знаходиться у занедбаному стані.[18] Вілла не є пам'яткою архітектури, але має всі підстави для отримання цього статуса. 27 грудня 2019 року виконавчий комітет Львівської міської ради своїм рішенням затвердив ТзОВ «Хостел бізнес девелопмент» містобудівні умови та обмеження на будівництво готелю зі знесенням існуючої історичної будівлі. Висота новобудови має бути не вище 28,5 метрів. Фасадну частину колишньої вілли замовник запропонував імплементувати в проєкт будівництва[19].

№ 74 — шестиповерховий корпус колишнього Львівського заводу телеграфної апаратури, споруджений у 1960-х роках. Біля цього корпусу розташована станція муніципального велопрокату[20].

№ 76, 78 — житлові будинки, збудовані у 19521953 роках за проєктом Івана Персікова[21], які початково призначалися для інженерів та робітників електролампового заводу (колишній НВО «Кінескоп»). За радянських часів у лівому крилі будинку № 76 працювало ательє мод 1-го розряду «Силует» та дитячий садок, а у правому крилі того ж будинку працювали магазини «Книги» і «Продукти» та кафе. Продуктовий магазин та кафе працюють й понині. Ще наприкінці 1990-х років приміщення, де розташовувався магазин «Книги», було поділене навпіл. У другій половині книжкового магазину відкрився магазин промислових товарів та побутової хімії, котрий поступово «витіснив» з приміщення магазин «Книги». Але його історія не була тривалою. Вже на початку 2000-х років приміщення викупив ПУМБ, де з часом відкрилося відділення № 2 цього банку. За часи незалежності в будинку відкрилися аптеки «Медікор» та «Едельвейс». В будинку № 78 розташоване Почесне Консульство Республіки Білорусь у Львові[22].

№ 80 — будівля початку 1970-х років, споруджена для потреб їдальні НВО «Кінескоп» та дитячого садочку. Від 1990-х років будівлю займає нічний клуб «Лерой», ресторан «Наутілус» та салон меблів, а до правого крила будівлі прибудовано ресторан «Грейцер». Від 2016 року в приміщенні колишньої їдальні міститься львівський офіс компанії IT Education Academy[23].

№ 80а — двоповерховий будинок, в якому міститься офіс ТзОВ «Барком» (власники ТМ «Родинна ковбаска» та «Хліборія»).

Примітки ред.

  1. а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 23 січня 2022.
  2. а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 лютого 2024.
  4. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 335.
  5. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 132.
  6. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 64.
  7. а б Вулицю Тургенєва у Львові перейменували на вул. Героїв УПА. zaxid.net. Zaxid.net. 17 квітня 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
  8. Кілька тисяч львів'ян підписалися проти перейменування вул. Тургенєва на вул. Героїв УПА. zaxid.net. Zaxid.net. 29 жовтня 2008. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  9. Улицу Тургенева во Львове переименовали в улицу Героев УПА. korrespondent.net (рос.). Корреспондент. 17 октября 2008. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 1 травня 2020.
  10. Райони електромереж ЛМЕМ. loe.lviv.ua. Львівобленерго. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  11. Житловий будинок з офісними приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Героїв УПА, 29. lvivcentrobud.com. Львівцентробуд. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
  12. Офіційний сайт медичного центру «Лор & краса». lorkrasa.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
  13. Ю. Бірюльов. Львівська скульптура. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 383. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  14. «АТБ»: доступні ціни та суворий контроль якості®. zik.ua. ZIK. 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 23 січня 2022.
  15. Софія Мельник (2 серпня 2019). У Львові знищили ще одну мозаїку. lv.oblast.online. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 23 січня 2022.
  16. На вулиці Героїв УПА у Львові збудують офісний центр з 4-поверховим паркінгом. varianty.lviv.ua. Варіанти. 5 червня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 1 травня 2020.
  17. У Львові відкрилося почесне консульство Словаччини. ukrinform.ua. Укрінформ. 12 березня 2024. Архів оригіналу за 12 березня 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
  18. Мирослава Ляхович (21 лютого 2020). Невідомий проект Авіна? Що чекає ар декову віллу з вулиці Героїв УПА. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  19. Наталя Дуляба (27 грудня 2019). В історичному ареалі Львова знесуть віллу, щоб збудувати ще один готель. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  20. Перетворення Львова: 25 головних змін, які нас чекають у 2016-му. zaxid.net. Zaxid.net. 2 січня 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
  21. Архітектура Львова, 2008, с. 598.
  22. Почетный консул Республики Беларусь во Львове. ukraine.mfa.gov.by (рос.). Посольство Республіки Білорусь в Україні. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  23. Сайт міжнародної освітньої компанії комплексної підготовки та розвитку спеціалістів IT-індустрії «ITEA». lviv.itea.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 січня 2022.

Джерела ред.

Посилання ред.