Вікіпедія

Вулиця Казимира Малевича

вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова

Ву́лиця Казими́ра Мале́вича — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Ділової й Короленківської вулиць до Загородньої вулиці.

Вулиця Казимира Малевича
Київ
МісцевістьНова Забудова
РайонГолосіївський
Назва на честьКазимира Малевича
Колишні назви
Бульйонська, Заводська, Василя Боженка, Боженка
Загальні відомості
Протяжність1,9 км
Координати початку50°25′47″ пн. ш. 30°30′38″ сх. д. / 50.429917° пн. ш. 30.510778° сх. д. / 50.429917; 30.510778Координати: 50°25′47″ пн. ш. 30°30′38″ сх. д. / 50.429917° пн. ш. 30.510778° сх. д. / 50.429917; 30.510778
Координати кінця50°24′51″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.414278° пн. ш. 30.52028° сх. д. / 50.414278; 30.52028
поштові індекси03150, 03038
Транспорт
Найближчі станції метро «Либідська»,
 «Палац «Україна»»,
 «Олімпійська»
АвтобусиА 5
Трамваїлінія існувала до 2001 року
ТролейбусиТр 12, 40, 40к (вулицею Антоновича)
Найближчі залізничні станціїз. п. Протасів Яр
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10992
У проєкті OpenStreetMapr422362
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Казимира Малевича у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Івана Федорова, Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька, Єжи Ґедройця.

Історія

ред.

Вулиця виникла в середині XIX століття як частина регулярного розпланування вулиць вздовж р. Либідь і залізниці. Складалася з двох вулиць: Бульйо́нської (пролягала до теперішньої вулиці Німецької) і Заводсько́ї. Щодо походження назви Бульйонської вулиці існує кілька версій. За однією вулицю названо на честь К. Г. Бульйона — домовласника і господаря відомої у місті ковбасної фабрики. Друга версія пов'язує назву вулиці з тим, що на початку XIX століття, коли місцевість почала забудовуватися, тут жили ремісники, що виготовляли золоте та срібне шитво, яке крамарі називали «бульйоном». У 1915–1941 роках обидві частини мали назву Бульйонська. У 1941 році вулиця отримала назву вулиця ім. В. Н. Боженка[1], на честь учасника громадянської війни, більшовика-українофоба Василя Боженка. 1944 року назва уточнена на Василя Боженка[2]. Сучасна назва на честь художника-авангардиста Казимира Малевича — з 2012 року[3].

Вулиця мала переважно одно-, двоповерхову забудову. За міським розписом належала до найнижчого 4-го розряду; 1914 року переведена до 3-го розряду. Протягом 1980–90-х років більшість старих будівель на вулиці знесена — головним чином, заради зведення нових кварталів по вулицях Горького та Боженка. Декілька будинків було знесено вже у 2000-х роках — будинок № 18 знесений 2008 року, садиба з двох одноповерхових будинків № 32 — 2009 року[4]. Залишилося лише 6 будинків зі старої забудови — № 2, 24, 31, 85, 87, 127.

Перейменування

ред.
 
Вуличний покажчик із новою та старою (в дужках) назвами вулиці

26 квітня 2012 року Київрада розглядала проект рішення «Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича», однак цей проект не підтримали через те, що вулиця перебуває у 3-кілометровій зоні від НСК «Олімпійський», на якому відбулися матчі Євро-2012, і на картах і путівниках вона вже була позначена як вулиця Боженка[5].

Вже після проведення Євро-2012 до питання про перейменування вулиці повернулися вдруге. Рішенням Київської міської ради від 20 вересня 2012 року вулицю було перейменовано на честь Казимира Малевича[3].

Особистості

ред.

На початку XX століття в будинку № 14/27 по Бульйонській вулиці жив поет Максим Рильський. Будинок втрачено.

Раніше вважалося, що місцем народження видатного художника Казимира Малевича є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою Бульонська, 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був маєток його тітки Марії Оржеховської, який знаходився у престижному районі міста — вулиця Жилянська, номер (приблизно) 62-65. Зараз ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років[6].

Пам'ятники та меморіальні дошки

ред.

Біля меблевої фабрики ім. В. Н. Боженка у 1967 році був встановлений пам'ятник Василеві Боженку. Автори — скульптор Василь Вінайкін, архітектори — Вольдемар Богдановський та Ігор Масленков. Пам'ятник заввишки 4,5 м, являв собою скульптурний бюст на прямокутному постаменті із штучного каменю. Зруйновано «невідомими» у листопаді 2015 року.

На будинку № 11 (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона) встановлено гранітні меморіальні дошки:

  • на честь професора Данила Дудка (1921—2009), який працював у цьому будинку з 1944 по 2009 рік.
  • на честь професора Володимира Лєбедєва (1922—2008), який працював у цьому будинку з 1944 по 2008 рік.
  • на честь академіка Ігоря Походні (1927—2015), який працював в інституті з 1952 по 2015 рік[7].
  • на честь академіка Володимира Махненка (1927—2015), який працював в інституті з 1952 по 2015 рік.

На будинку № 13 (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона) встановлено меморіальну дошку на честь академіка Бориса Медовара, який працював у цьому будинку. Виготовлено у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Олександра Скоблікова.

На будинках № 2 та № 119 було розміщено гранітні анотаційні дошки на честь Василя Боженка, чиє ім'я вулиця носила до 2012 року. Аналогічні дошки були встановлені на будинках № 47/49 та № 86, але усі наразі втрачені.

  •  
    Пам'ятник Василеві Боженку (демонтовано в 2016 році)
  •  
    Анотаційна дошка зі старою назвою вулиці на будинку № 2 (демонтовано в 2016 році)
  •  
    Анотаційна дошка зі старою назвою вулиці на будинку № 119 (демонтовано в 2016 році)
  •  
    Меморіальна дошка на будинку № 11
  •  
    Меморіальна дошка на будинку № 11
  •  
    Меморіальна дошка на будинку № 11
  •  
    Меморіальна дошка на будинку № 11
  •  
    Меморіальна дошка на будинку № 13

Установи та заклади

ред.

Державні установи

ред.

Наукові заклади

ред.

Промислові підприємства

ред.
  • Меблева фабрика ім. Боженка (буд. № 86)

Зображення

ред.
  •  
    Фрагмент старої забудови вулиці — Бульйонська, 15
  •  
    Поблизу перехрестя з вулицею Івана Федорова

Примітки

ред.
  1. ↑ Рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 13 березня 1941 року № 16/33 «Клопотання виконкому Кагановичської районної ради депутатів трудящих про перейменування вул. Бульйонської на вул. ім. Боженка — героя громадянської війни, який загинув за владу Рад» // Вісник обов'язкових постанов та рішень виконкому Київської міськради депутатів трудящих, № 3. — 1941. — 15 березня. — С. 13. (Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 13761. Арк. 9.) [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
  2. ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. ↑ а б Рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року № 4/8282 «Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича» // Хрещатик. — 2012. — № 139 (4159). — 5 жовтня. — С. 5. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  4. ↑ К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992—2016), видання друге. К., 2016. с.137
  5. ↑ Коваленко К. «Олімпійський» завадив вулиці Боженка стати вулицею Казимира Малевича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // GolosUA.com. — 2012. — 26 квітня. [Архівовано з першоджерела 28 квітня 2012.]
  6. ↑ Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич / Укрінформ, 30.01.2018. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  7. ↑ Відкрито 25 січня 2015 року.

Посилання

ред.

Джерела

ред.


  Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Казимира_Малевича&oldid=42225155