Володимиро-Либідська вулиця
Володи́миро-Ли́бідська ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської до Ямської вулиці. На відтинку між вулицями Ямською та Антоновича посередині Володимиро-Либідської вулиці пролягає бульварна алея.
Володимиро-Либідська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Нова Забудова |
Район | Голосіївський |
Назва на честь | церкви князя Володимира |
Колишні назви | |
Володимирська, Либідсько-Володимирська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 370 м |
Координати початку | 50°25′23″ пн. ш. 30°31′8.6″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 30.519056° сх. д. |
Координати кінця | 50°25′17.2″ пн. ш. 30°30′50.5″ сх. д. / 50.421444° пн. ш. 30.514028° сх. д. |
поштові індекси | 03150 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Палац «Україна» |
Автобуси | А 5 |
Тролейбуси | Тр 12 (по вул. Антоновича) |
Найближчі залізничні станції | з. п. Протасів Яр |
Рух | двосторонній (від вул. Ямської до вул. Антоновича), односторонній (від вул. Антоновича до вул. Великої Васильківської) |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10275 |
У проєкті OpenStreetMap | r422371 |
Мапа | |
Володимиро-Либідська вулиця у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці Антоновича і Казимира Малевича.
Історія
ред.Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Володимирська. У 1869 році набула назву Либідсько-Володимирська[1], від церкви князя Володимира, перенесеної з Печерська на тодішню Володимирську площу. Сучасна назва вживається з першої половини 1930-х років.
До 1960-х років простягалася до вулиці Василя Тютюнника, у 1970 році відрізок між вулицями Великою Васильківською та Анрі Барбюса (нині Василя Тютюнника) приєднано до вулиці Щорса (нині — вулиця Євгена Коновальця).
Пам'ятники та меморіальні дошки
ред.24 травня 2008 року на бульварній алеї, навпроти будинку № 20/116, відкрито пам'ятник художнику Казимиру Малевичу, який народився в Києві. Також на цій алеї фондом «Ейдос», у рамках проєкту «Сучасне мистецтво у публічному просторі», було створено художню інсталяцію з кольорових людських фігур та лавки у вигляді кольорових діаграм. Згодом фігури прибрали, але залишилися червона та жовта лавки-діаграми.
Персоналії
ред.У будинку під № 16 у 1965—1970 роках проживав вчений-правознавець, академік АН УРСР Борис Бабій, а у 1965–1969 роках — археолог, етнолог та письменник Віктор Петров. У Князе-Володимирській церкві вінчався український художник Георгій Нарбут.
Примітки
ред.- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
Посилання
ред.Джерела
ред.- Володимиро-Либідська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Володимиро-Либідська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 40.
- Володимиро-Либідська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 44. — ISBN 5-88500-070-0.
- Володимиро-Либідська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 23. — ISBN 966-95457-1-5.
- Володимиро-Либідська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 42. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Владимиро-Лыбедская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 92. (рос.)
- Владимиро-Лыбедская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 100. (рос.)
- Володимиро-Либідська вулиця // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 35. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Володимиро-Либідська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |