Володимиро-Либідська вулиця

вулиця у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова

Володи́миро-Ли́бідська ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської до Ямської вулиці. На відтинку між вулицями Ямською та Антоновича посередині Володимиро-Либідської вулиці пролягає бульварна алея.

Володимиро-Либідська вулиця
Київ
перспектива вулиці від Великої Васильківської вулиці
МісцевістьНова Забудова
РайонГолосіївський
Назва на честьцеркви князя Володимира
Колишні назви
Володимирська, Либідсько-Володимирська
Загальні відомості
Протяжність370 м
Координати початку50°25′23″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 30.519056° сх. д. / 50.42306; 30.519056Координати: 50°25′23″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 30.519056° сх. д. / 50.42306; 30.519056
Координати кінця50°25′17″ пн. ш. 30°30′50″ сх. д. / 50.421444° пн. ш. 30.514028° сх. д. / 50.421444; 30.514028
поштові індекси03150
Транспорт
Найближчі станції метро Палац «Україна»
АвтобусиА  5
ТролейбусиТр 12 (по вул. Антоновича)
Найближчі залізничні станціїз. п. Протасів Яр
Рухдвосторонній (від вул. Ямської до вул. Антоновича), односторонній (від вул. Антоновича до вул. Великої Васильківської)
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10275
У проєкті OpenStreetMapr422371
Мапа
Мапа
CMNS: Володимиро-Либідська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Антоновича і Казимира Малевича.

Історія

ред.

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Володимирська. У 1869 році набула назву Либідсько-Володимирська[1], від церкви князя Володимира, перенесеної з Печерська на тодішню Володимирську площу. Сучасна назва вживається з першої половини 1930-х років.

До 1960-х років простягалася до вулиці Василя Тютюнника, у 1970 році відрізок між вулицями Великою Васильківською та Анрі Барбюса (нині Василя Тютюнника) приєднано до вулиці Щорса (нині — вулиця Євгена Коновальця).

Пам'ятники та меморіальні дошки

ред.

24 травня 2008 року на бульварній алеї, навпроти будинку № 20/116, відкрито пам'ятник художнику Казимиру Малевичу, який народився в Києві. Також на цій алеї фондом «Ейдос», у рамках проєкту «Сучасне мистецтво у публічному просторі», було створено художню інсталяцію з кольорових людських фігур та лавки у вигляді кольорових діаграм. Згодом фігури прибрали, але залишилися червона та жовта лавки-діаграми.

Персоналії

ред.

У будинку під № 16 у 19651970 роках проживав вчений-правознавець, академік АН УРСР Борис Бабій, а у 19651969 роках — археолог, етнолог та письменник Віктор Петров. У Князе-Володимирській церкві вінчався український художник Георгій Нарбут.

Примітки

ред.
  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]

Посилання

ред.

Джерела

ред.