Відкрити головне меню

Вулиця Михайла Грушевського (Київ)

вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки
(Перенаправлено з Вулиця Грушевського (Київ))

Ву́лиця Миха́йла Груше́вського — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Європейської до Арсенальної площі.

Вулиця Михайла Грушевського
Київ
Mykhaila Hrushevskoho street in Kyiv.jpg
Місцевість Липки
Район Печерський
Назва на честь Михайла Грушевського
Колишні назви
Олександрівська вул., вул. Революції, Доктор Тодтштрасе, вул. Кірова
Загальні відомості
Протяжність 1,54 км
Координати початку 50°27′06″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.451806° пн. ш. 30.52806° сх. д. / 50.451806; 30.52806Координати: 50°27′06″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.451806° пн. ш. 30.52806° сх. д. / 50.451806; 30.52806
Координати кінця 50°26′37″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.443750° пн. ш. 30.545194° сх. д. / 50.443750; 30.545194
Поштові індекси 01001, 01008, 01021, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Арсенальна»
Автобуси А 24, 55, 62
Трамваї лінія існувала з 1894 до 1998 років
Тролейбуси лінія існувала з 1960 до 2001 року
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Грушевського», «Садова вулиця», «Кріпосний провулок», «Арсенальна площа»
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Маріїнський палац
Державні установи Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України
Заклади культури Національний художній музей України, Національний військово-історичний музей України, Національна парламентська бібліотека України, Київський державний академічний театр ляльок
Парки Маріїнський парк, Міський сад
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10397
У проекті OpenStreetMap r414011
Мапа
CMNS: Вулиця Михайла Грушевського (Київ) на Вікісховищі
Вулиця вгору від Музейного провулка. Праворуч височиє Будинок Уряду.

Прилучаються вулиця Хрещатик, Володимирський узвіз, Петрівська алея, Музейний провулок (двічі), вулиці Садова та Шовковична, Площа Конституції, Липська вулиця, Кріпосний провулок, вулиці Московська та Івана Мазепи.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла вздовж давнього Іванівського шляху, відомого від часів Київської Русі. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини XVIII століття, припадає на відрізок між Кріпосним провулком і Арсенальною площею. На початку 1810-х років вона отримала назву на честь імператора Олександра І — Олександрівська[1], та складала єдину вулицю разом із нинішніми Володимирським узвозом і вулицею Петра Сагайдачного. У березні 1919 році отримала назву ву́лиця Револю́ції, з 1934 року — вулиця Кірова[2], на честь радянського партійного і державного діяча Сергія Кірова (назву підтверджено 1944 року[3]). Під час окупації міста в 1942–1943 роках — Доктор Тодтштрасе (нім. dr. Todt Str.)[4], на честь німецького промисловця, обергруппенфюрера СА, райхсміністра озброєння та амуніції Фріца Тодта (1891–1942). До 1955 року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також Музейний провулок. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча М. С. Грушевського — з 1991 року[5].

У другій половині січня 2014 року на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між Європейською площею і Музейним провулком) точилися багатоденні масові сутички між учасниками Євромайдану та підрозділами МВС, внаслідок чого загинули перші Герої Небесної сотні.

Громадський транспортРедагувати

Лінію трамваю було прокладено вулицею 1894 року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути № 3 та № 7. Згодом — у 1920-ті — 1940-ві роки — тут проходили маршрути № 3 та № 18 (на відтинку від Кріпосного провулку до Арсенальної площі). З 1950-х років було відкрито маршрут № 20 (сполучав Контрактову площу із Києво-Печерською лаврою), що було закрито 1960 року.

Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус № 20, який курсував від Києво-Печерської лаври до площі Льва Толстого. Цей маршрут тролейбуса деякий час був єдиним, який курсував по Хрещатику. У березні 2001 року маршрут тролейбуса тимчасово закрили, а на його місці за схожим маршрутом запустили автобус № 24.

Ще раніше на ділянці вулиці від станції метро «Арсенальна» до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї № 27 (від Воскресенки — до Палацу спорту; діяв з 1962 по 1998 роки) та № 35 (від Березняків до залізничного вокзалу; діяв з 1970 по 1995 роки). Але обидва маршрути скасували, а рейки у 1998–1999 роках демонтували. Частину колишніх трамвайних маршрутів зараз обслуговує автобус № 55 (від Дарницької площі до станції метро «Палац спорту»).

Єдиний маршрут, який залишився за останні 10 років — маршрут автобусу № 62. Але й він зазнав змін. Раніше він курсував від Контрактової площі до Печерського мосту, а зараз маршрут подовжений на дві зупинки — до Ботанічного саду (нового), таким маршрутом раніше у години «пік» рухався автобусний маршрут № 15.

Раніше вулицею курсувало маршрутне таксі № 238, що сполучає станцію метро «Видубичі» з Контрактовою площею.

Будівлі і закладиРедагувати

Музеї:

Театри:

Бібліотеки:

Наукові установи:

Стадіони, спортивні бази:

Органи державної влади:

Іноземні посольства та консульства:

Парки та сквери:

Міністерства України:

Будинки та палаци культури:

Громадські організації

Готелі:

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

Державний реєстр національного культурного надбання:

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
та № у комплексі
  Маріїнський палац (мур.) 1752–1870 вул. Михайла Грушевського, 5а 12 / 0
  Будинок Музею старожитностей і мистецтв (мур.) 1897–1900 вул. Михайла Грушевського, 6 903 / 0
  Будинок Уряду України (мур.) 1936–1938 вул. Михайла Грушевського, 12/2 2-Н / 0

Державний реєстр нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення:

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
Гімнастичний зал стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1951 вул. Михайла Грушевського, 3 411/1-КВ
  Головне спортивне ядро стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1931–1936 — спорудження;
реконструкції: 1956-66,
1977–1980, поч. 1990-х
вул. Михайла Грушевського, 3 411/2-КВ
  Головний вхід до стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1936 вул. Михайла Грушевського, 3 411/3-КВ
Будинок Київської удільної контори 1871–1876 — дата спорудження;
1885–1887, 1875–1883,
1952–1956 — дати подій
вул. Михайла Грушевського, 7 392-Кв
Будинок прибутковий Сер. XIX ст., 1894 вул. Михайла Грушевського, 8/16 413-Кв
Будинок житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець» 1929–1931 вул. Михайла Грушевського, 28/2
(пров. Кріпосний 2/28)
393-Кв
  Будинок військової школи 1914–1918; 1931 вул. Михайла Грушевського, 30/1
(пров. Кріпосний 1/30)
394-Кв
    Будинок житловий, в якому проживали Володимир Лавриненко і Олександр Покришкін 1967 вул. Михайла Грушевського, 34а 395-Кв

Меморіальні та анотаційні дошкиРедагувати

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
  Білодіду Івану Костянтиновичу, бронза, барельєфний портрет; скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Чемерис вул. Михайла Грушевського, 4 1984
  Шевченку Федору Павловичу вул. Михайла Грушевського, 4
  Бойченку Олександру Максимовичу, бронза, граніт, барельєфний портрет; скульптор Василь Оснач, архітектор Ісроель Шмульсон вул. Михайла Грушевського, 9/2 1959
Тут збиралися декабристи в 20-х роках XIX ст. вул. Михайла Грушевського, 14 грудень 1925
  Пушкіну Олександру Сергійовичу вул. Михайла Грушевського, 14
  Леонтовичу Володимиру Миколайовичу вул. Михайла Грушевського, 16
Майбороді Георгію Іларіоновичу, скульптор Олександр Скобліков вул. Михайла Грушевського, 16 1995
Шамілю вул. Михайла Грушевського, 28/2
Лавриненку Володимиру Дмитровичу вул. Михайла Грушевського, 34а
  Покришкіну Олександру Івановичу вул. Михайла Грушевського, 34а

ПриміткиРедагувати

  1. Рибаков, 1997, с. 42, 43, 127, 128.
  2. Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // Пролетарська правда. — 1934. — № 298 (3900). — 28 грудня. — С. 1. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3864, арк. 79–81. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати