Відкрити головне меню

Володимирський узвіз

вулиця у Печерському та Шевченківському районах Києва

Володи́мирський узвіз[1] — вулиця у Печерському і Шевченківському районах міста Києва. Пролягає від Європейської площі до Поштової площі.

Володимирський узвіз
Київ
Volodymyrskyi Descent.jpg
Місцевість Поділ, Хрещатий яр
Район Печерський, Шевченківський
Колишні назви
Хрещатицький приїзд,
Мостова вул.,
Олександрівська вул. (част.),
Олександрівський узвіз,
вул. Революції (част.),
вул. Кірова (част.)
Загальні відомості
Протяжність близько 830 м
Координати початку 50°27′10″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.452889° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.452889; 30.527889Координати: 50°27′10″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.452889° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.452889; 30.527889
Координати кінця 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.524389° сх. д. / 50.45000; 30.524389
Поштові індекси 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Поштова площа»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Майдан Незалежності»
Автобуси А 62, 114
Трамваї перша в Україні та Російській імперії, одна з перших у Європі ліній електричного трамваю, працювала з травня (у пасажирській експлуатації — з 1 (13) червня 1892 по 11 квітня 1977 року
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10278
У проекті OpenStreetMap r369959
Мапа
CMNS: Володимирський узвіз на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Петра Сагайдачного, Хрещатик і Михайла Грушевського.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Виник на початку XVIII століття (почали прокладати у 1711 році шляхом прорізання Михайлівської гори), на місці так званого Старого Печерського шляху, який з'єднував Поділ з Печерськом. Первісне — Хрещатицький приїзд[2]. Мав також назву Мостова вулиця — узвіз був першою вулицею міста з брукованим покриттям. З середини 1810-х років становив частину Олександрівської вулиці[3], що пролягала від теперішньої Арсенальної площі до Контрактової площі. Паралельно використовувалась назва Олександрівський узвіз.

У березні 1919 року вулиця отримала назву вулиця Революції[4][5], з грудня 1934 року — вулиця Кірова[6]. Сучасна назва — з 1944 року[7], від розташованого над Володимирським узвозом пам'ятника київському князю Володимиру. Вулиця простягалася від площі Сталіна до Контрактової площі. Сучасна довжина — з 1955 року[8], коли від вулиці було відділено вулицю Жданова.

Визначні будівлі та об'єктиРедагувати

У будинку № 2 (1882) — колишньому Купецькому зібранні — знаходиться Національна філармонія. У 1860—80-х роках на місці цього будинку знаходився популярний у тогочасному Києві «заклад штучних мінеральних вод», в одному з павільйонів якого виступали українські театральні колективи П. К. Саксаганського та Н. К. Садовського.

На непарному боці знаходиться найстаріша діюча споруда Київського водогону — так званий «Палестинський фільтр» (1887). Неподалік зберігся також колишній житловий будинок працівників водопроводу (1870-ті роки) з будівлею мурованого складу.

Від Володимирського узвозу до Набережного шосе ведуть сходи (1930-ті роки), які закінчуються біля пам'ятника Магдебурзькому праву.

В нижній частині узвозу знаходиться пам'ятник першому київському трамваю (встановлено 1992 року) — 1 (13) червня 1892 року по узвозу було започатковано пасажирський рух першою в Києві та в Російській імперії лінією електричного трамваю (трамвайну лінію закрито та демонтовано у 1978 році).

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. За текстом постанови 1944 року про найменування — Володимирський спуск.
  2. Рибаков, 1997, с. 43.
  3. Рибаков, 1997, с. 42, 43, 127, 128.
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  6. Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // Пролетарська правда. — 1934. — № 298 (3900). — 28 грудня. — С. 1. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.
  7. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  8. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.

ДжерелаРедагувати