Липська вулиця

вулиця в Печерському районі Києва

Ли́пська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від вулиці Михайла Грушевського до вулиці Пилипа Орлика.

Липська вулиця
Київ
Pechersk 28 09 13 326.JPG
Місцевість Липки
Район Печерський
Назва на честь Липової алеї
Колишні назви
Катерининська, Рози Люксембурґ, Тюрінгерштрасе, Дойчештрасе
Загальні відомості
Протяжність 0,55 км
Координати початку 50°26′46″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.446222° пн. ш. 30.537972° сх. д. / 50.446222; 30.537972Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.446222° пн. ш. 30.537972° сх. д. / 50.446222; 30.537972
Координати кінця 50°26′34″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.44278° пн. ш. 30.53333° сх. д. / 50.44278; 30.53333
Поштові індекси 01021, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 1.svg «Арсенальна»
Kyiv Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»
Kyiv Metro Line 1.svg «Хрещатик»
Автобуси А 24, 62
Рух двобічний
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Дмитру Мануільському, Пилипу Орлику
Державні установи Державна судова адміністрація України[1]
Заклади культури Київський театр юного глядача на Липках[2]
Парки бульвар від Інститутської вулиці до вулиці Пилипа Орлика
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10901
У проєкті OpenStreetMap r372923
Мапа
Map
CMNS: Липська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються Інститутська вулиця і Липський провулок.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла на початку XIX століття під назвою Кловська (від урочища Клов). У 1830-х перейменована на Липську (від липової алеї, що проходила через виноградний та шовковичний сади. Сад і алею насаджено у XVIII столітті, вирубано у 1826 за наказом київського військового губернатора через відведення місцевості під нову забудову).

З 1869 [3] носила назву Катерининська вулиця (на честь російської імператриці Катерини ІІ). З 1919 року — вулиця Рози Люксембург[4][5], на честь діячки німецького та міжнародного робітничого руху Рози Люксембург (назву підтверджено після війни у 1944[6]). Під час німецької окупації міста у 19411943Тюрінгерштрасе (нім. Thüringer Str., укр. Тюринзька) та Дойчештрасе (нім. Deutsche Str., укр. Німецька)[7]. Сучасна назва — з 1993[8].

Особи, пов'язані з Липською вулицеюРедагувати

Між сучасними будинками № 9 та № 15 знаходилася садиба Х. Бунге, відомого київського лікаря. Його онук, М. Х. Бунге, у 18501880 роках обіймав посаду ректора Київського університету, згодом був міністром фінансів Російської імперії. Перед 1-ю світовою війною садиба належала М. А. Бунге, племіннику М. Х. Бунге, професору Київського університету. Також на Липській вулиці розташовувалися садиби київського цивільного губернатора, генерала М. Раєвського, графині Н. Уварової.

У будинку № 2 мешкали діячі УРСР В. П. Затонський та Д. С. Коротченко, у будинку № 12/5 мешкав С. А. Ковпак.

Будівлі і закладиРедагувати

Державні установиРедагувати

Наукові закладиРедагувати

ОсобнякиРедагувати

  • Особняк Миколи Леопардова, 1875 рік (№ 10)
  • Садиба Уварової, 1912-1914 (№ 16)
  • Училище Миколи Бунге, 1904 рік (№ 18/5)

ТеатриРедагувати

ГотеліРедагувати

  • Готель «Національний»[9] (№ 5)

БібліотекиРедагувати

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
    Будинок, в якому у 1960–1967 роках мешкав С. А. Ковпак 1930-ті вул. Липська, 12/5
Особняк сім'ї Івенсен 1883 вул. Липська, 2/22 387
    Особняк Маркуса Закса 1896 вул. Липська, 4 176
    Особняк графині Уварової 1912 вул. Липська, 16 97-Ки

Меморіальні та анотаційні дошкиРедагувати

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
  Розі Люксембурґ, демонтовано 2016 року вул. Липська, 19/7 1965
  Ковпаку Сидору Артемовичу; на будинку де він жив в 1960–1967 роках; бронза, барельєф; скульптор В. В. Сухенко, архітектор С. П. Тутученко вул. Липська, 12/5 1980

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційний вебсайт
  2. Вебсайт театру. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2011. 
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  5. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  7. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  8. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  9. Вебсайт готелю [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.] (укр.) (англ.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати