Пайде
Па́йде (ест. Paide), Вайсенштайн (нім. Weißenstein — Білий камінь) — місто в Естонії, адміністративний центр мааконду Ярвамаа.
| Пайде ест. Paide | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
        .jpg) | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д.Координати: 58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д. | |||||
| Країна |
 Естонія | ||||
| Регіон | Ярвамаа | ||||
| Столиця для | Ярвамаа і Пайде (міське самоврядування) | ||||
| Засновано | 1291 | ||||
| Площа | 10,13 км²[1] | ||||
| Населення | 8081 осіб (1 січня 2023)[2] | ||||
| Телефонний код | (372) +37238 | ||||
| Часовий пояс | UTC+2 (Естонія) | ||||
| GeoNames | 589709 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Керсті Сарапуу | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Пайде у Вікісховищі | |||||
Географія ред.
Місто розташоване в центральній частині Естонії.
Клімат ред.
| Кліматограма Пайде ошсь | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
55
−3
−7
|
45
−3
−8
|
43
2
−5
|
42
10
1
|
52
16
6
|
84
19
10
|
81
22
14
|
94
20
13
|
64
15
9
|
66
8
4
|
57
3
0
|
56
0
−4
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 739 мм. Джерело: «Climate-Data.org»[3]"MSN Weather"[4] | |||||||||||
Історія ред.
Згадується вперше в джерелах під 1265 роком. Міські права отримало 30 вересня 1291 року за привілеєм магістра Лівонського ордену Гальта. Відоме своїм замком, побудованим Лівонським орденом.
У 1745—1920 роках — центр Вайсенштайнського повіту Естлнядської губернії.
У 1950—1991 роках Пайде був центром Пайдеського району.
Фортеця ред.
Фортеця Пайде (ест. Paide, нім. Schloss Weissenstein). Коли давній Ярваський повіт в ХІІІ ст. в результаті хрестових походів перейшов у власність Ордена, там, за домовленістю, не можна було будувати жодної фортеці. В той же час Орден одержав у власність невеличкий повіт Алемпойсі, на котрий ця заборона не розповсюджувалася. На високому болотяному островці, ймовірно, на місці стародавнього городища, — Орден вирішив побудувати свою фортецю, яка згодом стала столицею Ярвамаа.
Найдавнішу частину орденської фортеці — восьмикутну головну башту висотою 30 м — було зведено в 1265-66 рр. Свою німецьку назву фортеця одержала від білого вапняка, що використовувався при будівництві. Подібного походження і естонська назва. «Пайде, паеківі» естонською мовою означає «вапняк».
На початку XIV ст. до башти було прибудовано будинок конвенту із закритим двориком. В наступні століття були побудовані зовнішня стіна та північно-східна Порохова башта. В XVI ст. були споруджені земляні укріплення — по кутах фортечної гори з'вилися бастіони, а краї були укріплені валами. Очевидно, тому гору почали називати Валлімяге — «валова гора», а башту — Валліторн, тобто «валова башта».
Під час Лівонської війни в Пайдеській фортеці відбулися жорстокі битви. В 1560, 1562, 1571-73 та 1581 рр. тут були битви між німецькими, московськими та шведськими військами. Наступна шведсько-польська війна також не обминула Пайде в 1602 та 1608 рр. У ході цих двох воєн фортеця дуже постраждала, від неї залишилися лише руїни.
У XVII—XIX ст. фортецю використовували як каменоломню. Найкраще збереглася башта, побудована в 60-х роках ХІІІ ст. Її було відреставровано в 1895—1897 рр., але в 1941 р. башту підірвали радянські війська. Башта, яка стала символом Пайде, була відбудована в 1990—1993 рр. і перетворена на музей; з неї відкривається чудова панорама. Впорядковані руїни стали улюбленим місцем прогулянок і проведення різних заходів.
Вежа та фортеця фігурують тепер на гербі повіту Ярвамаа та на міському гербі Пайде.
.jpg)
Населення ред.
.jpg)
Відомі уродженці міста ред.
- Костянтин Корнякт із Білобок — шляхтич, військовик, син грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької; 3 роки був тут комендатом замку.[5]
- Іта Евер (* 1931) — естонська акторка театру, кіно та телебачення[6].
- Арво Пярт — сучасний естонський композитор
- Еве Ківі (* 1938) — естонська та радянська актриса.
Білокамінські старости ред.
- Анджей Потоцький — кальвініст
- Якуб Потоцький — староста генеральний подільський
Світлини ред.
Примітки ред.
- ↑ Maakatastri statistika — Land Board.
- ↑ Statistical Database of Statistics Estonia
- ↑ Пайде «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ Пайде «MSN Weather»(англ.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. II. — S. 614—615. (пол.)
- ↑ Profile [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], draamateater.ee
Джерела ред.
- Paul Johansen. Paide linna asutamisest. — Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, XXX. Liber Saecularis. Tartu, 201—208. 1938 (ест.)
- Villu Kadakas. Archaeological studies in the church and churchyard of Paide. Tallinn University, Institute of History. 2014(ест.)
- Krista Kodres. Paide. Püha risti kirik. Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, IdaVirumaa. Ed. by V. Raam. Eesti arhitektuur, 3. XXX. tartu, 201—208. 1997. (ест.)
- Weissenstein // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 190. (пол.)
Посилання ред.
- Офіційна сторінка міста (ест.)