Вікіпедія

Бірки (Полтавський район)

село в Зіньківському районі Полтавської області України
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Бірки.

Бі́рки — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 1188 осіб. Колишній центр Бірківської сільської ради.

село Бірки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Зіньківська міська громада
Код КАТОТТГ UA53080090040099408
Основні дані
Засноване до 1640-х рр.
Населення 1188
Площа 6,905 км²
Густота населення 172,05 осіб/км²
Поштовий індекс 38131
Телефонний код +380 53-53
Географічні дані
Географічні координати 50°07′30″ пн. ш. 34°10′14″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		100 м
Водойми р. Грунь-Ташань
Місцева влада
Адреса ради 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40
Карта
Бірки. Карта розташування: Україна
Бірки
Бірки
Бірки. Карта розташування: Полтавська область
Бірки
Бірки
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Бірки знаходиться на березі річки Грунь-Ташань, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Троянівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Загрунівка. До села примикає лісовий масив (сосна).

Історія ред.

 
Перше відображення м. Бірки на мапі (позначено як Borok). Загальна карта України Гійома Боплана, 1648 р.

Точна дата заснування не відома. Ймовірно, першими поселенцями були козаки-втікачі.

У 1648 році у сформовано Бірківську сотню при Гадяцькому полку. З 1649 року Бірки зі своєю сотнею у складі Полтавського полку, потім Зіньківського, а з 1672 року повернулось до свого Гадяцького полку.

Зі скасуванням своє сотні, з 1720-х років у складі Ковалівської (2-ї) сотні Гадяцького полку.

 
Карта Київського намісництва на якій м. Бірки відображено на самому півн.-сх. краю намісництва, 1792 р.

У 1781—1796 роках у складі Миргородського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у містечку Бірки проживало 1297 душ. Було у власності різного звання казених людей, козаків і власників: графа Кирила Григоровича Розумовського і бунчукового товариша Петра Кириякова.[1]

З 1796 року у складі — Зіньківського повіту Малоросійської, та з 1802 — Полтавської губернії. Згодом центр Бірківської волості свого повіту.

Наприкінці 19 століття у містечку двічі на рік відбувалися ярмарки, щотижня — базари. За даними 1900 року Бірки — центр волості, були сільські громади, земська та церковно-парафіяльна школи.

1907 року лікарем Г. Ф. Влайковим та односельцем Непомнящим створено гурток революційної молоді. Учасники гуртка закликали до боротьби проти царя.

Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. У ході сутички з махновцями загинули 120 жителів.

Липневої ночі 1920 року раптовим нападом повстанці М. Мандика розгромили в Бірках російський продовольчий загін, який грабував місцевих селян і змусили рештки продармійців втекти до Зінькова.[2]

З 1930 року діяли колгоспи: «Більшовик», «Перемога», «Нове життя», «Соціалістичний шлях», «Прогрес».

Жертвами голодомору 1932—1933 років стали 172 особи. У 1937—1939 роках репресовано 24 жителя.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 5 жовтня 1941 до 8 листопада 1943 року. Німцями розстріляно 5 червоноармійців; спалено 158 та зруйновано 20 хат. До Німеччини на примусові роботи вивезено 255 жителів, загинуло на фронтах 261 односельчан, при визволенні села — 194 радянських воїнів.

  •  
    Малороссийский родословник. Том 1 Модзалевский Вадим Львович Бороховичи
  •  
    Волости и важнейшие селения Европейской России.

Населення ред.

Рік Дворів Жителів
1859 435 2937
1863 424 2821
1882 496
1910 595 3375
1926 681 3147
1990 1250
2001 1188

Інфраструктура ред.

У селі знаходяться:

  • Бірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. І. А. Цюпи
  • сільське відділення зв'язку;
  • лікарня на 25 ліжок;
  • дитсадок на 35 місць;
  • Будинок культури (400 місць);
  • бібліотека (понад 15,7 тис. одиниць зберігання)

Архітектура ред.

культові споруди:

  • Георгіївська церква (1857 рік)
  • Миколаївська церква (початок 18 століття; 1788 року розібрана)
  • Успенська церква (кінець 17 століття)

пам'ятники:

  • пам'ятник односельчанам, загиблим у сутичці більшовиків та махновців (збудований 1920 року);
  • пам'ятники на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудовані в 1954 та 1955 роках);
  • пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки радянсько-німецької війни.

Економіка ред.

  • Молочно-товарна ферма;
  • ПАТ «Бір»;
  • ТОВ «Сільгосптехніка».

Відомі люди ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 126, 241
  2. ↑ Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. — Кн. 5 / Упорядник О. А. Білоусько. — Київ-Полтава: Оріяна, 2007. — 720 с.
  3. ↑ До життєпису Федора Васильовича Хоружинського, батька Ольги Франко, стаття Андрія Парамонова на Франко:Наживо, 30 червня 2022

Джерела ред.

  1. Бірки // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 66-67. ISBN 5-88500-033-6
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С. 172. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Полтавіка — Полтавська енциклопедія Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009, С. — 62-63
  4. Малороссийский родословник. Том 1 Модзалевский Вадим Львович
  Це незавершена стаття з географії Полтавської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бірки_(Полтавський_район)&oldid=42329292