Відкрити головне меню

Бірки (Зіньківський район)

село в Зіньківському районі Полтавської області України

Бі́рки — село в Україні, в Зіньківському районі Полтавської області. Населення становить 1188 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бірківська сільська рада.

село Бірки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Зіньківський район

Стара назва : = Парашівка

Рада/громада Бірківська сільська рада
Код КОАТУУ 5321381001
Основні дані
Населення 1188
Площа 6,905 км²
Густота населення 172,05 осіб/км²
Поштовий індекс 38131
Телефонний код +380 53-53
Географічні дані
Географічні координати 50°07′30″ пн. ш. 34°10′14″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Водойми річка Грунь-Ташань
Місцева влада
Адреса ради 38131, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с.Бірки , тел. 9-67-79
Карта
Бірки. Карта розташування: Україна
Бірки
Бірки
Бірки. Карта розташування: Полтавська область
Бірки
Бірки
Мапа

Географічне розташуванняРедагувати

Село Бірки знаходиться на березі річки Грунь-Ташань, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Троянівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Загрунівка. До села примикає лісовий масив (сосна).

ІсторіяРедагувати

Точна дата заснування не відома. Село було ще позначено на карті Гюстова де Боплана (1648 рік).

Першими поселенцями були козаки-втікачі. З 1649 року Бірки — сотенне містечко Полтавського, з 1661 року — Зіньківського, а з 1724 року — Гадяцького полку. За часів гетьманства І. Самойловича (1672—1787 роки) село було подароване гадяцькому полковникові Михайлу Бороховичу.

Входило у склад Лютенської сотні.

Належало родині Бороховичів.

З 1724 року Бірки — містечко Гадяцького, у 1781—1796 роках — Зіньківського повіту. З 1796 року входило до складу Малоросійської, з 1802 — Полтавської губернії. 1803 року стало волосним містечком.

Наприкінці 19 століття у містечку двічі на рік відбувалися ярмарки, щотижня — базари. За даними 1900 року Бірки — центр волості, були сільські громади, земська та церковно-парафіяльна школи.

1907 року лікарем Г. Ф. Влайковим та односельцем Непомнящим створено гурток революційної молоді. Учасники гуртка закликали до боротьби проти царя.

Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. У ході сутички з махновцями загинули 120 жителів.

Липневої ночі 1920 року раптовим нападом повстанці М. Мандика розгромили в Бірках російський продовольчий загін, який грабував місцевих селян і змусили рештки продармійців втекти до Зінькова.[1]

З 1930 року діяли колгоспи: «Більшовик», «Перемога», «Нове життя», «Соціалістичний шлях», «Прогрес».

Жертвами голодомору 1932—1933 років стали 172 особи. У 1937—1939 роках репресовано 24 жителя.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 5 жовтня 1941 до 8 листопада 1943 року. Німцями розстріляно 5 червоноармійців; спалено 158 та зруйновано 20 хат. До Німеччини на примусові роботи вивезено 255 жителів, загинуло на фронтах 261 односельчан, при визволенні села — 194 радянських воїнів.

НаселенняРедагувати

Рік Дворів Жителів
1859 435 2937
1863 424 2821
1882 496
1910 595 3375
1926 681 3147
1990 1250
2001 1188

ІнфраструктураРедагувати

У селі знаходяться:

  • Бірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. І. А. Цюпи
  • сільське відділення зв'язку;
  • лікарня на 25 ліжок;
  • дитсадок на 35 місць;
  • Будинок культури (400 місць);
  • бібліотека (понад 15,7 тис. одиниць зберігання)

АрхітектураРедагувати

культові споруди:

  • Георгіївська церква (1857 рік)
  • Миколаївська церква (початок 18 століття; 1788 року розібрана)
  • Успенська церква (кінець 17 століття)

пам'ятники:

  • пам'ятник односельчанам, загиблим у сутичці більшовиків та махновців (збудований 1920 року);
  • пам'ятники на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудовані в 1954 та 1955 роках);
  • пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки радянсько-німецької війни.

ЕкономікаРедагувати

  • Молочно-товарна ферма;
  • ПАТ «Бір»;
  • ТОВ «Сільгосптехніка».

ПерсоналіїРедагувати

ТакожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Бірки // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 66-67. ISBN 5-88500-033-6
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С. 172. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Полтавіка — Полтавська енциклопедія Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009, С. — 62-63
  4. Малороссийский родословник. Том 1 Модзалевский Вадим Львович

ПриміткиРедагувати

  1. Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. — Кн. 5 / Упорядник О. А. Білоусько. — Київ-Полтава: Оріяна, 2007. — 720 с.

ПосиланняРедагувати