Алтайські луки та тундра
Алтайські луки та тундра (ідентифікатор WWF: PA1001) — це наземний екорегіон, що охоплює високогір'я Алтайських гір у центрі «X», утвореного кордонами, що розділяють Росію, Казахстан, Китай і Монголію. Гірські вершини розташовані на півночі Центральної Азії, відокремлюючи рівнини Сибіру на півночі від гарячих сухих пустель на півдні. Висота вище 2400 метрів демонструє характеристики тундри з ділянками альпійських лук і деякими деревами безпосередньо під лінією дерев. Екорегіон розташований у біомі гірських лук і чагарників, а також у Палеарктичному царстві з вологим континентальним кліматом. Він займає площу 90 132 км2 (34 800 кв. миль).[1][2]
 Катунський заповідник у Республіці Алтай, Росія
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
| Країни | Росія, Казахстан, Китай, Монголія |
 Територія екорегіону (фіолетовий)
| |
Розташування та опис ред.
Екорегіон охоплює високогір'я гірських хребтів на стику Росії, Казахстану, Китаю та Монголії, простягаючись приблизно на 700 км з північного заходу на південний схід і таку ж відстань з південного заходу на північний схід. Екорегіон розкиданий, охоплюючи гори вище верхньої межі лісу; нижчі висоти в цьому районі здебільшого розташовані в екорегіоні гірських лісів та лісостестепів Алтаю з більш високими температурами. Алтай розбитий на ряд хребтів, з Південним Алтаєм у Казахстані та Монгольським Алтаєм і Гобі-Алтаєм, що простягаються на південний схід.
Оскільки ці гори розташовані на відносно високій широті порівняно з іншими горами Центральної Азії, альпійські регіони починаються на нижчих висотах. Верхня межа лісу розташована на висоті 2400 м над рівнем моря, а снігова лінія — на висоті 3000 м над рівнем моря.[2]
Клімат ред.
Клімат екорегіону — клімат тундри (класифікація кліматів Кеппена ET), у якому щонайменше один місяць має середню температуру, достатньо високу, щоб танув сніг (0 °C), але жодного місяця з середньою температура вище 10 °C.[3][4]. У регіоні Високого Алтаю випадає середня кількість опадів близько 294 мм/рік. Середня температура −26 °C (−15 °F) у січні та 9,4 °C (48,9 °F) у липні.[5]
| Кліматограма Алтайський край (48.5 N, 88.5 E) | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
5.8
−20
−32
|
6.5
−18
−32
|
12
−12
−25
|
22
1
−12
|
36
9
−5
|
43
15
0
|
56
17
2
|
43
16
0
|
25
10
−5
|
19
1
−12
|
16
−10
−22
|
10
−17
−29
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 294,3 мм. | |||||||||||
Флора і фауна ред.
Загалом рослинний світ Алтаю більш близький до арктичних видів, ніж більш південні гори Центральної Азії (Тянь-Шань, Гімалаї та Тибет). Одне дослідження 300 видів у регіоні показало, що 39 % мають арктичну спорідненість.[2] У межах регіону рослинний світ значною мірою залежить від висотної поясності та рівнів висоти.[6] У найвищій, «рівневій» зоні, де льодовики та оголені скелі ускладнюють життя, небагато видів. Субнівальний (високоальпійський) пояс представлений мохами, лишайниками і повзучими рослинами на широких площах високих плато. Низькоальпійська зона, розташована вище верхньої межі лісу, — це зона альпійських лук із березою карликовою (Betula rotundifolia) у більш вологих північних районах та осоково-луговими луками кобрезії (Kobresia) та осоки.
Через свою віддаленість у горах цього екорегіону мешкає багато вразливих видів ссавців, у тому числі значні популяції снігового барса (Panthera uncia), що перебуває під загрозою зникнення, євразійської рисі (Lynx lynx) і вразливої сибірської кабарги (Moschus moschiferus).
Захист ред.
Є низка національно охоронюваних територій, які принаймні частково входять до екорегіону:
- Катунський заповідник розташовується вздовж Катунського хребта Алтайських гір, переважно в Росії вздовж кордону з Казахстаном.
- Катон-Карагайський національний парк включає в себе частину гори Бєлуха, яка ділиться з Росією і сягає висоти 4506 метрів.
- Алтайський національний парк Таван Богд, на південь від Таван-Богд, на висоті 4374 метри, найвища гора в Монголії.
Див. також ред.
Список літератури ред.
- ↑ Altai alpine meadow and tundra (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ а б в Altai alpine meadow and tundra (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Climate Data for Latitude 48.75 Longitude 88.25 (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- ↑ Katon-Karagay (англ.). UNESCO Man and the Biosphere Program. Процитовано 9 грудня 2018.