Гірські луки та чагарники

Гірські луки та чагарники (англ. Montane grasslands and shrublands) — один з 14 біомів за класифікацією Всесвітнього фонду природи, який також називають «альпійські луки». Гірські луки і чагарники, розташовані над верхньою межею лісу, також відомі «альпійська тундра». Вище верхньої межі лісу, але нижче від альпійських лук, розташовані субальпійські луки і чагарники. Низькорослі субальпійські чагарники, відомі як криволісся, ростуть трохи вище верхньої межі лісу, де є сувора, вітряна погода і бідні ґрунти, які дають рости карликовим і скрученим, повільно зростаючим деревам.

Високогірна прерія у Болівії
Територія, зайнята біомом

Гірські луки і чагарники, особливо в субтропічних і тропічних регіонах, часто є домом для багатьох рідкісних і ендемічних рослин, які еволюціонували у відповідь на прохолодний, вологий клімат та інтенсивне тропічне сонячне світло. Характерні риси рослин цих місць проживання відображають адаптації, такі як розеткові життєві форми, воскова поверхня листя і їх опушення. Унікальною особливістю багатьох тропічних гірських вологих регіонів є наявність гігантських розеткових рослин з різних родин, таких як Lobelia (Афротропіки), Puya (Неотропіки), Cyathea (Нова Гвінея), Argyroxiphium (Гаваї).

Найбільш великі гірські луки і чагарники — це Парамо в Андах, Західні Гати в Індії, рослинність Ефіопського нагір'я та Тибетського нагір'я. Є бл. 50 таких регіонів по всьому світу. Площа: 5,2 млн км2 (3,6 %), діапазон широт: 45° південної широти — 55° північної широти. В Україні є лише невеликі фрагменти справжніх альпійських лук на Чорногорі, вище 1800—1850 м н.р.м. Панівними є щільнодернисті рослинні формацій костриці лежачої, ситника трироздільного та мохово-лишайникові пустища. У цьому біомі збереглися окремі популяції рідкісних рослин, які потребують охорони[1].

Локальними загрозами для цього біому є побудова кар'єрів, шахт, доріг, проектів гідроелектростанцій, також пожежі. Біом може зменшитись через глобальне потепління та зміни клімату, які можуть змінити температурний режим і режим дощів.

ЕкорегіониРедагувати

Ангольський гірський мозаїчний лісостеп[en] Ангола
Саванна та рідколісся Ангольського Великого Уступу[en] Ангола
Високогірні луки та рідколісся Драконових гір Лесото, ПАР
Гірські луки, рідколісся та ліси Драконових гір Лесото, ПАР, Есватіні
Східноафриканські гірські болота[en] Кенія, Судан, Танзанія, Уганда
Мозаїчні гірських ліси та луки Східного Зімбабве[en] Мозамбік, Зімбабве
Ефіопські гірські луки та рідколісся[en] Ефіопія, Судан
Ефіопські гірські болота[en] Ефіопія, Судан
Луки Гайвельду[en] Лесото, ПАР
Мозаїчний лісостеп плато Джос Нігерія
Мадагаскарські чагарники[en] Мадагаскар
Чагарники та хащі Мапуталенд-Пондоленду[en] Мозамбік, ПАР, Есватіні
Гірські болота Рувензорі-Вірунга[en] Демократична Республіка Конго, Руанда, Уганда
Мозаїчні гірських ліси та луки Південного Малаві[en] Малаві, Мозамбік
Мозаїчні гірських ліси та луки Південного Рифту[en] Малаві, Танзанія
Гірські луки Австралійських Альп[en] Австралія
Субальпійські луки Центрального хребта[en] Індонезія, Папуа — Нова Гвінея
Гірські луки Південних Альп Нова Зеландія
Гірські альпійські болота Кінабалу Малайзія
Нілґірі (заповідник)[en] Індія
Центральноандійська суха пуна Аргентина, Болівія, Чилі
Центральноандійська пуна Аргентина, Болівія, Перу
Центральноандійська волога пуна Болівія, Перу
Кордильєра Центрального парамо[en] Еквадор, Перу
Парамо Кордильєри-де-Меріда[en] Венесуела
Півночноандійська парамо[en] Колумбія, Еквадор
Парамо Санта-Марта[en] Колумбія
Парамо Коста-Рики[en] Коста-Рика, Панама
Південно-Андійський степ Аргентина, Чилі
Сакатональ[en] Мексика, Гватемала
Алтайські альпійські луки та тундра Китай, Казахстан, Монголія, Росія
Альпійський степ Центральнотибетського плато[en] Китай
Східногімалайські альпійські чагарники та луки Бутан, М'янма, Китай, Індія, Непал
Альпійські луки Герат-Газараджат[en] Афганістан
Альпійські луки Гіндукушу[en] Афганістан
Альпійський степ Каракорум-Західно-Тибетського плато Афганістан, Китай, Індія, Пакистан
Хангайські альпійські луки[en] Монголія
Копетдазькі рідколісся та лісостеп[en] Іран, Туркменістан
Гірські рідколісся Кудруду та Східного Ірану[en] Іран
Середземноморський ялицевий степ Високого Атласу Марокко
Альпійська пустеля Північного Тибету – Куньлуня[en] Китай
Гірські луки та чагарники Північно-західних Гімалаїв Китай, Індія, Пакистан
Степ Ордоського плато Китай
Памірська альпійська пустеля і тундра[en] Афганістан, Китай, Киргизстан, Таджикистан
Ціліанські субальпійські луки[en] Китай
Саянські альпійські луки та тундра[en] Монголія, Росія
Чагарники та луки Південно-Східного Тибету[en] Китай
Альпійські луки Сулейманського хребта[en] Афганістан, Пакистан
Тяньшаньські гірський степ та луки Китай, Казахстан, Киргизстан
Альпійські чагарники та луки Тибетського нагір'я[en] Китай
Альпійські чагарники та луки Західних Гімалаїв Індія, Непал
Посушливий степ Ярлунг-Замбо[en] Китай

ПриміткиРедагувати

  1. Кияк В.Г. Малі популяції рідкісних видів рослин високогір'я Українських Карпат. — Львів: Ліга-Прес, 2013. — 248 с.

ПосиланняРедагувати