Тибетське плато
Тибетське нагір'я (кит.: 青藏高原, піньїнь: Qingzang Gaoyuan) — найбільше у світі нагір'я, розташоване в Центральній Азії, що складається з різноманітних плоскогір'їв, гірських хребтів і масивів, що іноді чергуються з широкими плоскими улоговинами, плато і долинами[1][2][3][4]. Вкриває більшу частину Тибетського автономного району і провінції Цінхай КНР та Ладакху і Кашміру в Індії. Його розміри — 1000 на 2500 км, середня висота — понад 4500 м.
|
Тибетське плато кит. 青藏高原 | ||||
 | ||||
|
33° пн. ш. 88° сх. д. / 33° пн. ш. 88° сх. д. | ||||
| Країна |
 КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | географічний регіон і плато | |||
| Площа | 2 500 000 км² | |||
  Тибетське плато Тибетське плато (Китайська Народна Республіка) | ||||
 | ||||
 Тибетське плато у Вікісховищі | ||||
Опис
ред.Тибетське нагір'я оточене масивними гірськими хребтами.[5]Плато межує на півдні з Гімалаями, на півночі хребет Куньлунь відокремлює його від Таримського басейну, на північному сході Ціляньшань відокремлює плато від коридору Хесі і пустелі Гобі. На сході і південному сході плато змінюється лісовими ущелинами де є верхів'я річок Салуїн, Меконг і Янцзи на заході провінції Сичуань (Сино-Тибетські гори) і південному заході провінції Цинхай. На заході переходить у хребет Каракорум.
Обмежене гірськими системами Гімалаїв, Каракорума, Куньлуню, Сіно-Тибетськими горами. Утворює сполучення плоских і слабко-горбистих рівнин на висотах 4000-5000 м з хребтами, які досягають 6000-7000 м.
Рівнини укладені переважно пісковиками, вапняками, сланцями, хребти — переважно ґранітами та ґнейсами. По південній околиці, вздовж північних схилів Гімалаїв — тектонічний прогин, який використовується долинами верхнього Інду та Брахмапутри. Клімат різко континентальний, суворий. На Т.н. беруть початок великі азійські річки — Інд, Брахмапутра, Меконг, Янцзи, Хуанхе та ін.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Illustrated Atlas of the World (1986) Rand McNally & Company. ISBN 528-83190-9 pp. 164-5
- ↑ Atlas of World History (1998) HarperCollins. ISBN 0-7230-1025-0 pg. 39
- ↑ The Tibetan Empire in Central Asia (Christopher Beckwith). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2009.
- ↑ Hopkirk, Peter. Trespassers on the Roof of the World: The Secret Exploration of Tibet (1983) J. P. Tarcher. ISBN 0-87477-257-5
- ↑ Yang, Qinye; Zheng, Du (2004). A Unique Geographical Unit. ISBN 9787508506654. Процитовано 5 серпня 2007.
Література
ред.- Тибетське плато // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
|
Це незавершена стаття з географії Тибету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |