Європейський кіноприз найкращому режисеру

Європейський кіноприз найкращому кінорежисеру

Міхаель Ганеке

Вперше премією в цій категорії було нагороджено на першій церемонії 26 листопада 1988 року в Західному Берліні, Німеччина. Найбільш успішним режисером є австрієць Міхаель Ганеке (2005, 2009, 2012). У 1988 році на премію був номінований вірменсько-український режисер Сергій Параджанов за фільм Ашик-керіб.

Статистика	Режисер	К-сть	Рік
Найбільше нагород	Міхаель Ганеке	3	2005, 2009, 2012
Найбільше номінацій (* — Перемога)	Педро Альмодовар	4	2002*, 2004, 2006*, 2009
Найбільше номінацій без перемог	Фатіх Акін	2	2004, 2007
	Тодорос Ангелопулос	2	1989, 2004
	Нурі Більге Джейлан	2	2003, 2012
	Андреас Дрезен	2	2002, 2008
	Кен Лоуч	2	2002, 2006
	Стів Макквін	2	2008, 2012
	Майкл Вінтерботтом	2	2003, 2006

Нижче перераховані номінанти та лауреати. Лауреати виділені жирним шрифтом. Навпроти імені режисера вказаний фільм за який було номіновано на премію, спочатку українською мовою а в дужках мовою оригіналу.

1980-ті роки

1988

Вім Вендерс — Небо над Берліном (нім. Der Himmel über Berlin)

Теренс Девіс — Далекі голоси, застиглі життя (англ. Distant Voices, Still Lives)

Луї Маль — До побачення, діти (фр. Au revoir les enfants)

Мануель де Олівейра — Канібали (порт. Os Canibais)

Сергій Параджанов — Ашик-керіб (груз. აშიკ-ქერიბი)

1989

Ґезо Беремені — Ельдорадо (угор. Eldorádó)

Тодорос Ангелопулос — Пейзаж в тумані (грец. Τοπίο στην ομίχλη)

Мачі Дейчер — 300 миль до неба (пол. 300 mil do nieba)

Василь Пічул — Маленька Віра (рос. Маленькая Вера)

Джим Шерідан — Моя ліва нога (англ. My Left Foot)

1990-ті роки

1990 — 1999 — премія не присуджувалася

2000-ні роки

2000 — премія не присуджувалася

2001

Жан-П'єр Жене — Амелі (фр. Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain)

Хосе Луїс Ґарсі — Історія часу (ісп. Una historia de entonces)

Петер Готар — Паспорт (угор. Paszport)

Ерманно Ольмі — Великий Медичі: Лицар війни (італ. Il mestiere delle armi)

Франсуа Озон — Під піском (фр. Sous le sable)

Ерік Ромер — Англійка і герцог (фр. L'Anglaise et le Duc)

2002

Педро Альмодовар — Поговори з нею (ісп. Hable con ella)

Марко Беллоккьо — Релігійна освіта (італ. L'ora di religione)

Андреас Дрезен — Половина сходів (нім. Halbe Treppe)

Акі Каурісмякі — Людина без минулого (фін. Mies vailla menneisyyttä)

Майк Лі — Все або нічого (англ. All or Nothing)

Кен Лоуч — Милі шістнадцять років (англ. Sweet Sixteen)

Роман Полянський — Піаніст (англ. The Pianist)

Олександр Сокуров — Російський ковчег (рос. Русский ковчег)

2003

Ларс фон Трієр — Доґвіль (англ. Dogville)

Вольфганг Беккер — Ґуд бай, Ленін! (нім. Good Bye, Lenin!)

Нурі Бельге Джейлан — Відчуження (тур. Uzak)

Ісабель Койшет — Моє життя без мене (англ. My Life Without Me)

Марко Тулліо Джордана — Найкращі роки молодості (італ. La meglio gioventù)

Майкл Вінтерботтом — Весь цей світ (англ. In This World)

2004

Алехандро Аменабар — Море всередині (ісп. Mar adentro)

Фатіх Акін — Головою об стіну (нім. Gegen die Wand)

Педро Альмодовар — Погане виховання (ісп. La mala educación)

Тодорос Ангелопулос — Трилогія 1:Плаче луг (грец. Τριλογία 1: Το Λιβάδι που δακρύζει)

Німрод Антал — Контроль (угор. Kontroll)

Аньєс Жауі — Подивись на мене (фр. Comme une image)

2005

Міхаель Ганеке — Приховане (фр. Caché)

Сюзанна Бір — Брати (дан. Brødre)

Роберто Фаєнца — У світлі сонця (італ. Alla luce del sole)

Алекс Де Ла Іглесіас — Ідеальний злочин (ісп. Crimen Ferpecto)

Павло Павліковський — Моє літо кохання (англ. My Summer of Love)

Крісті Пую — Смерть пана Лазареску (рум. Moartea domnului Lăzărescu)

Вім Вендерс — Заходьте без стуку (англ. Don't Come Knocking)

2006

Педро Альмодовар — Повернення (ісп. Volver)

Сюзанна Бір — Після весілля (дан. Efter brylluppet)

Емануель Креалезе — Новий світ (італ. Nuovomondo)

Флоріан Генкель фон Доннерсмарк — Життя інших (нім. Das Leben der Anderen)

Кен Лоуч — Вітер, що гойдає верес (англ. The Wind That Shakes the Barley)

Майкл Вінтерботтом, Мет Вайткрос — Дорога на Гуантанамо (англ. The Road to Guantanamo)

2007

Крістіан Мунджіу — Чотири місяці, три тижні і два дні (рум. 4 luni, 3 săptămâni şi 2 zile)

Фатіх Акін — На краю раю (нім. Auf der anderen Seite)

Рой Андерссон — Ти, що живеш (швед. Du levande)

Стівен Фрірз — Королева (англ. The Queen)

Кевін МакДональд — Останній король Шотландії (англ. The Last King of Scotland)

Джузеппе Торнаторе — Незнайомка (італ. La sconosciuta)

2008

Маттео Гарроне — Гомора (італ. Gomorra)

Лоран Канте — Клас (фр. Entre les murs)

Андреас Дрезен — На дев'ятому небі (нім. Wolke 9)

Арі Фольман — Вальс з Баширом (івр. ואלס עם באשיר‎)

Стів Макквін — Голод (англ. Hunger)

Паоло Соррентіно — Дивовижний (італ. Il Divo)

2009

Міхаель Ганеке — Біла стрічка (нім. Das weiße Band)

Педро Альмодовар — Розірвані обійми (ісп. Los abrazos rotos)

Андреа Арнольд — Акваріум (англ. Fish Tank)

Жак Одіар — Пророк (фр. Un prophète)

Денні Бойл — Мільйонер із нетрів (англ. Slumdog Millionaire)

Ларс фон Трієр — Антихрист (англ. Antichrist)

2010-ті роки

2010

Роман Полянський — Примара (англ. The Ghost Writer)

Олів'є Ассаяс — Карлос (англ. Carlos)

Семіх Капланоглу — Мед (тур. Bal)

Самюель Маоз — Ліван (івр. לבנון‎)

Паоло Вірдзі — Перша гарна річ (італ. La prima cosa bella)

2011

Сюзанна Бір — Помста (дан. Hævnen)

Брати Дарденн — Хлопчик з велосипедом (фр. Le Gamin au vélo)

Акі Каурісмякі — Гавр (фр. Le Havre)

Бела Тарр — Туринський кінь (угор. A torinói ló)

Ларс фон Трієр — Меланхолія (англ. Melancholia)

2012

Міхаель Ганеке — Любов (фр. Amour)

Нурі Більге Джейлан — Одного разу в Анатолії (тур. Bir Zamanlar Anadolu'da)

Стів Макквін — Сором (англ. Shame)

Паоло Тавіані, Вітторіо Тавіані — Цезар має померти (італ. Cesare deve morire)

Томас Вінтерберг — Полювання (дан. Jagten)

2013

Паоло Соррентіно — Велика краса (італ. La grande bellezza)

Джузеппе Торнаторе — Найкраща пропозиція (італ. La migliore offerta): Пабло Бергер — Білосніжка (ісп. Blancanieves)

Абделатіф Кешиш — Життя Адель (фр. La Vie d'Adèle – Chapitres 1 & 2)

Франсуа Озон — У будинку (фр. Dans la maison): Фелікс Ван Гроенгінен — Розірване коло (англ. The Broken Circle Breakdown)

2014

Павел Павліковський — Іда (пол. Ida)

Нурі Більге Джейлан — Зимова сплячка (Kış Uykusu)

Стівен Найт — Лок (англ. Locke)

Рубен Естлунд — Форс-мажор (швед. Turist)

Паоло Вірзі — Ціна людини (італ. Il capitale umano)

Андрій Звягінцев — Левіафан (рос. Левиафан)

2015

Паоло Соррентіно — Юність (англ. Youth)

Малгожата Шумовська — Тіло (пол. Ciało)

Йоргос Лантімос — Лобстер (англ. The Lobster)

Нанні Моретті — Моя мама (італ. Mia Madre)

Рой Андерссон — Сидів голуб на гілці, міркуючи про буття (швед. En duva satt på en gren och funderade på tillvaron)

Себастьян Шиппер — Вікторія (нім. Victoria)

2016

Марен Аде — Тоні Ердманн (нім. Toni Erdmann)

Педро Альмодовар — Джульєтта (ісп. Julieta)

Кен Лоуч — Я, Деніел Блейк (англ. I, Daniel Blake)

Крістіан Мунджіу — Випускний (рум. Bacalaureat)

Пол Верговен — Вона (фр. Elle)

2017

Рубен Естлунд — Квадрат (англ. The Square)

Ільдіко Еньєді — Тіло і душа (угор. Testről és lélekről)

Андрій Звягінцев — Нелюбов (рос. Нелюбовь)

Акі Каурісмякі — По той бік надії (фін. Toivon tuolla puolen)

Йоргос Лантімос — Убивство священного оленя (англ. The Killing of a Sacred Deer)

2018

Павел Павліковський — Холодна війна (пол. Zimna wojna)

Алі Аббасі — На межі світів (швед. Gräns)

Маттео Ґарроне — Догмен (англ. Dogman)

Самуель Маоз — Фокстрот (івр. פוֹקְסטְרוֹט‎)

Аліче Рорвахер — Щасливий Ладзаро (італ. Lazzaro felice)

Посилання

• Номінанти і переможці [Архівовано 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Європейської кіноакадемії