Погане виховання (ісп. La mala educación) — фільм 2004 року іспанського режисера Педро Альмодовара.

Погане вихованняPicto infobox cinema.png
La mala educación
Українізований постер Поганого виховання.jpg
Жанр драма
Режисер Педро Альмодовар
Продюсер Агустін Альмодовар,
Педро Альмодовар
Сценарист Педро Альмодовар
У головних
ролях
Гаель Гарсія Берналь,
Феле Мартінес та ін.
Оператор Хосе Луїс Алькайне
Композитор Альберто Іглесіас
Кінокомпанія El Deseo[1]
Дистриб'ютор Warner Brothers, Vudu і Sony Pictures Classicsd
Тривалість 105 хв.
Мова Іспанська
Країна Іспанія Іспанія
Рік 2004
Дата виходу 19 березня 2004
Кошторис $5 000 000
Касові збори $40 261 665
IMDb ID 0275491
Сайт фільму

СюжетРедагувати

Енріке (Феле Мартінес), успішний 27-річний режисер, знаходиться у пошуку нового сюжету для своїх картин. Одного разу, поки він працює у своєму офісі, до нього заходить молодий чоловік, який представляється його другом дитинства Ігнасіо (Гаель Гарсія Берналь). «Ігнасіо» говорить Енріке, що йому вкрай необхідна робота, а також передає йому написану ним розповідь про їх дитячі роки і просить називати його не Ігнасіо, а Анхель.

Розповідь під назвою «Візит», оповідає про життя Ігнасіо і Енріке в католицькому інтернаті. Ігнасіо піддається сексуальному насильству з боку директора інтернату падре Маноло, разом з тим Ігнасіо закоханий у свого шкільного друга Енріке. Після того як падре Маноло дізнається про відносини двох хлопчиків, Ігнасіо віддається падре, щоб останній не відрахував Енріке з інтернату, проте падре робить по-своєму і відраховує хлопчика з навчального закладу.

Далі дія оповідання переноситься на десятиліття вперед. Ігнасіо стає трансвеститом і бере ім'я Саара. У той час як абсолютно п'яний Енріке спить, Саара грабує його і випадково виявляє посвідчення останнього, з якого і дізнається, хто перед нею. На наступний ранок вона відвідує в інтернаті падре Маноло, якого шантажує розповіддю про своє дитинство.

Енріке береться за роботу над фільмом, а також здійснює поїздку в Галісію, на батьківщину Ігнасіо, і від його матері дізнається, що Ігнасіо вже як 4 роки немає в живих, а людина, що видає себе за нього, насправді його молодший брат Хуан. Між тим він продовжує роботу над фільмом, але змінює в сценарії заключну сцену: у фільмі Саару, яку грає Хуан, вбиває колега падре Маноло по інтернату падре Хосе.

По завершенні зйомок на майданчику з'являється якийсь сеньйор Беренгер, який дізнався з газет про зйомки цього фільму. Виявляється, що Беренгер і є падре Маноло, який покинув інтернат, одружився і завів сина.

Енріке дізнається від нього, що Ігнасіо / Саара дійсно вимагав у нього гроші на наркотики і операцію по зміні статі. Тоді ж Беренгер вперше зустрівся з Хуаном і закохався в нього. Незабаром вони обидва розробили план, як убити Ігнасіо / Саару. Вони готують для нього дозу чистого героїну, від передозування якого Ігнасіо / Саара і помирає в той самий момент, коли друкує лист Енріке.

Енріке шокований почутим і розриває усі відносини з Хуаном, проте перед тим як піти Хуан віддає Енріке той самий останній лист, який так і не дописав Ігнасіо.

РоліРедагувати

Гаель Гарсія Берналь Анхель / Хуан / Саара
Феле Мартінес Енріке Годед
• Даніель Хіменес Качо падре Маноло
Луїс Омар сеньйор Мануель Беренгер
• Франсіско Маестре падре Хосе
• Франсіско Бойра Ігнасіо
• Хуан Фернандес Мартін
• Начо Перес Ігнасіо Перес
• Рауль Гарсія Форнейро Енріке
Хав'єр Камара Пака / Пакіто
• Альберто Феррейро Енріке Серрано
• Петра Мартінес мати Ігнасіо і Хуана
• Роберто Ояс офіціант
Леонор Вотлінг Моніка

ЦікавинкиРедагувати

  • Після прем'єри стрічки Педро Альмодовар пояснював: «Погане виховання» — дуже інтимний фільм, хоча не цілком біографічний. Звісно, мої спогади були важливі для сценарію. Зрештою, я жив там і тоді, де відбуваються події".
  • Взагалі ж, Альмодовар є сценаристом усіх своїх 30 режисерських робіт — повнометражних і короткометражних, починаючи з 1974 року.
  • Із рецензії: «Втім, сьогодні, коли грані між гомо та гетеро сексуальними світами стираються та із забороненого та збоченого перший переходить спочатку у богемно-виточений, а потім і у повсякденний, у кінематографі не так вже багато дійсно талановитих картин, через які можна спробувати зрозуміти чуттєвий та емоційний бік гомосексуального кохання. В той час як Альмодовар, здається, знає предмет і прагне, щоб уявлення про нього отримали інші» [1].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати