«Анти́христ» (англ. Antichrist) — фільм Ларса Фон Трієра, прем'єра якого відбулася 18 травня 2009 року на Каннському кінофестивалі, де він був неоднозначно сприйнятий публікою та критиками.[3][4][5][6]

Антихрист
Antichrist
Жанр драма, фільм жахів
Режисер Ларс фон Трієр
Продюсер Мета Луїза Фолдагер
Сценарист Ларс фон Трієр
У головних
ролях
Віллем Дефо
Шарлотта Генсбур
Оператор Ентоні Дод Мантл
Композитор Крістіан Ейднес Андерсен
Монтаж Андерс Рефн
Художник Karl Júlíussond[1]
Кінокомпанія Zentropa
Дистриб'ютор Nordisk Film і Budapest Filmd[2]
Тривалість 104 хв.
Мова англійська
Країна Данія Данія
Німеччина Німеччина
Франція Франція
Швеція Швеція
Італія Італія
Польща Польща
Рік 2009
Дата виходу 18 травня 2009
Кошторис 11 млн. $
Касові збори 0,8 млн. $
IMDb ID 0870984
Рейтинг MPAA: R
www.antichristthemovie.com

Сюжет Редагувати

У центрі сюжету фільму сімейна пара, яка, через трагічні події, втратила єдину дитину, яка, залишившись без нагляду, випадково випала з вікна.

Головні герої фільму — родина європейських інтелектуалів, імен яких у стрічці не називають. Героїня Шарлотти Генсбур — історик і письменниця, що пише дисертацію про полювання на відьом у середньовічній Європі. Мати, яка втратила сина, дуже важко переживає втрату, періодично впадаючи у важкі невротичні стани та глибоку депресію. Герой Віллема Дефо (її чоловік) — психотерапевт. Головний герой, розуміючи, що ліки не дають належних результатів, вирішує відвезти свою дружину в лісовий будиночок -- Едем , сподіваючись на те, що свіже повітря та усамітнення принесуть їй спокій, проте, дружина боїться його, як вогню. Саме там і розгортається основні події фільму. Головна героїня поступово проходить усі стадії прийняття втрати близької людини: шок, гнів, депресію та примирення. Проте хвороба заводить Жінку на манівці, і замість примирення, на неї та її Чоловіка очікує «скорбота», «біль» та «відчай» (так називаються і розділи у фільмі фон Трієра). Жінка втрачає контроль над своїми відчуттями, остаточно божеволіє і починає катувати саму себе і свого чоловіка. Коли Чоловік це розуміє, його цивілізованість відступає перед інстинктом самозбереження[7].

Фільм складається з таких частин:

  • Пролог
  • Біда
  • Біль (Хаос править)
  • Відчай (Мізогінія)
  • Троє жебраків
  • Епілог

У ролях Редагувати

   
Виконавці головних ролей.

Цікаві факти Редагувати

  • Голос лиса належить Віллему Дефо.
  • На фільм «Антихрист» було написано більше рецензій, ніж на усі попередні фільми Трієра разом узяті.
  • За словами Фон Трієра, в основу образного змісту картини лягли його власні сни про жорстокість і секс[8].
  • Під час показу в Каннах глядачі, серед яких були присутні кінокритики і журналісти, відкрито демонстрували свою неприязнь: відпускали їдкі коментарі з приводу фільму, голосно сміялися, викрикували й свистіли[8]. Під час прем'єрного показу щонайменше 4 особи знепритомніли.[9][7]
  • Очолювана Ларсом фон Трієром компанія Zentropa заявила про запуск відеогри «Едем» за мотивами фільму «Антихрист»[10].
  • «Я нічого не можу сказати в захист „Антихриста“… єдине — це моя абсолютна віра у фільм — найважливіший фільм у всій моїй кар'єрі», — зізнався Ларс фон Трієр відразу після провального показу[11]. Відомий невротик Ларс фон Трієр не раз зізнавався у власних душевних негараздах, які навіть потребували клінічного лікування. За словами режисера, головною метою цього фільму було вилікувати самого Трієра від депресії[12].
  • Стрічка викликала бурхливе обговорення, викликане у першу чергу садистськими порнографічними сценами у ній. Екуменічне журі Каннського кінофестивалю, яке зазвичай відзначає фільми, що пропагують гуманістичні та загальнолюдські цінності, навіть дало «Антихристу» спеціальну антинагороду за мізогінію[13].
  • Під час зйомок фільму Трієр відійшов від правил «Догми 95», скомбінувавши зйомки ручною камерою та новою цифровою камерою RED. Також у фільмі залучена комп'ютерна графіка, що дуже нетипово для Трієра.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ČSFD — 2001.
  2. http://nmhh.hu/dokumentum/158992/2010_filmbemutatok_osszes.xlsx
  3. "Антихрист": великий депресивний фільм Ларса фон Трієра. Українська правда: Життя. 15 січня 2010. Архів оригіналу за 19 січня 2010. Процитовано 21 лютого 2023. 
  4. Юрий Гладильщиков. Это провокация [Архівовано 22 травня 2009 у Wayback Machine.] // Ведомости, 19.05.2009, № 89 (2359)
  5. Жанна Васильева. Антимир Ларса Фон Триера [Архівовано 2 серпня 2009 у Wayback Machine.] // Литературная газета, № 29 (6233) (2009-07-15)
  6. Екатерина Рогожникова. «Антихрист» напугал Канны // gzt.ru, 18 мая 2009
  7. а б http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4676406,00.html
  8. а б "Антихрист" Трієра освистали. Фото. Українська правда: Життя. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 21 травня 2009. Процитовано 21 лютого 2023. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2013. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 5 лютого 2013. 
  12. http://community.livejournal.com/ru_von_trier/42415.html
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010. 

Посилання Редагувати