Гавр (фільм)
«Гавр» (фр. Le Havre) — комедія-драма 2011 року, поставлена режисером Акі Каурісмякі у копродукції з кінематографістами Фінляндії, Франції та Німеччини.
Гавр | |
|---|---|
| Le Havre | |
 Фестивальний постер до фільму | |
| Жанр | комедія-драма |
| Режисер | Акі Каурісмякі |
| Продюсер | Акі Каурісмякі |
| Сценарист | Акі Каурісмякі |
| У головних ролях |
Андре Вільм Каті Оутінен Жан-П'єр Дарруссен |
| Оператор | Тімо Салмінен |
| Композитор | The Renegadesd |
| Художник | Воутер Зун |
| Кінокомпанія |
|
| Дистриб'ютор | BiM Distribuzioned |
| Тривалість | 93 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Фінляндія  Франція  Німеччина |
| Рік | 2011 |
| Дата виходу |
17 травня 2011 (Канни) 8 вересня 2011 (Фінляндія) |
| Кошторис | 3,8 млн €[1] |
| Касові збори |
10 495 242 $ (США) 569 501 (переглядів у Франції)[1] |
| IMDb | ID 1508675 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
| janusfilms.com/lehavre/ | |
Прем'єра фільму відбулася 17 травня 2011 року на 64-му Каннському кінофестивалі, де він брав участь в конкурсній програмі, здобувши три нагороди 
. 8 вересня 2011 року фільм вийшов у прокат в Німеччині, 9 вересня — у Фінляндії, 21 грудня — у Франції. У січні 2012 року фільм переміг у шести номінаціях (у тому числі як «найкращий фільм року») на премію «Юссі», головну кінематографічну кінопремію Фінляндії.
Сюжет ред.
Марсель Маркс, колишній письменник та колишній представник богеми, що давно вже поховав свої літературні мрії, живе в добровільному вигнанні в портовому місті Гаврі, ставши чистильником взуття. Його світ обмежений роботою, дружиною Арлетті і улюбленим баром — й таке існування його цілком влаштовує. Несподівано в його долю вдирається неповнолітній біженець з Африки. Арлетті тим часом захворює — і Марсель виявляється єдиним, хто в змозі допомогти хлопчикові у протистоянні з бездушною бюрократичною машиною. Він допомагає хлопчикові ховатися від поліції, а потім перебратися до Лондона.
У ролях ред.
| Андре Вільм | … | Марсель Маркс |
| Каті Оутінен | … | Арлетті |
| Жан-П'єр Дарруссен | … | комісар Моне |
| Блонден Мігель | … | Ідрісса |
| Еліна Сало | … | Клер |
| Евелін Діді[fr] | … | Іветта |
| Квок Дунг Нгуен | … | Чанг |
| Франсуа Монні | … | бакалійник |
| Роберто П'яцца | … | маленький Боб (в ролі самого себе) |
| П'єр Етекс | … | доктор Беккер |
| Жан-П'єр Лео | … | донощик |
| собака Лайка |
Знімальна група ред.
- Автор сценарію — Акі Каурісмякі
- Режисер-постановник — Акі Каурісмякі
- Продюсер — Акі Каурісмякі
- Співпродюсери — Карл Баумгартнер, Рейнгард Брюндіґ, Фаб'єн Воньє
- Виконавчий продюсер — Ханна Хеміла
- Лінійний продюсер — Стефан Партеней
- Оператор — Тімо Салмінен
- Монтаж — Тімо Ліннасало
- Художник-постановник — Воутер Зун
- Художник по костюмах — Фридерик Камб'є
Робота над фільмом ред.
У одному з інтерв'ю Каурісмякі сказав, що не вірить в кіно, яке «підносить уроки» і що в нього «немає ніякого послання до людства», а фільм «Гавр» не варто розглядати як казку про взаємну підтримку бідняків. В той же час, за його словами, він намагався зробити фінал стрічки такою, «щоб у глядачів не залишилося причин для песимізму». Організувавши тестові покази, він дивився на реакцію публіки. «Якби глядачі не посміхалися, я б зрозумів, що зняв фільм марно. Втім, якби глядачі сміялися в голос, я б теж засмутився».[2]
Ніщо не може бути кращим, ніж вийти з кіно в прекрасному настрої. Мені лестить, коли я думаю, що режисер може управляти глядачами, як диригент — оркестром.— Акі Каурісмякі (2012)[2]
Реакція ред.
Критики відмітили ретро-стилістику фільму; у рецензіях згадуються такі імена, як Чарлі Чаплін, Ясудзіро Одзу, Жан-П'єр Мельвіль, Жак Таті[3]. Окрім того, участь у фільмі знаменитого французького актора Жана-П'єра Лео (в епізодичній ролі донощика) виглядає як омаж Франсуа Трюффо, у якого Лео зіграв свої найзначніші ролі.
Нагороди та номінації ред.
Загалом фільм отримав 30 номінацій та 6 фестивальних та професійних кінематографічних нагород[4][5].
| Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
|---|---|---|---|---|---|
| Каннський кінофестиваль | 2011 |  Золота пальмова гілка
|
Гавр | Номінація | |
| Приз ФІПРЕССІ | Гавр | Перемога | |||
| Приз екуменічного журі | Гавр | Перемога | |||
| Премія «Пальмовий пес» | собака Лайка | Перемога | |||
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | 2011 | Приз кінокритиків найкращій акторці | Каті Оутінен | Перемога | |
| Мюнхенський кінофестиваль | 2011 | Найкращий міжнародний фільм | Гавр | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | 2011 | Золотий Г'юго за найкращий міжнародний фільм | Гавр | Перемога | |
| Національна рада кінокритиків США | 2011 | ТОП-5 фільмів іноземною мовою | Гавр | Перемога | |
| Приз Луї Деллюка | 2011 | Найкращий фільм | Гавр | Перемога | |
| Премія Європейської кіноакадемії | 2011 | Найкращий європейський фільм | Гавр | Номінація | |
| Найкращий європейський режисер | Акі Каурісмякі | Номінація | |||
| Найкращий європейський сценарист | Номінація | ||||
| Найкращий європейський актор | Андре Вільм | Номінація | |||
| Премія «Юссі» | 2012 | Найкращий фільм | Гавр | Перемога | |
| Найкращий режисер | Акі Каурісмякі | Перемога | |||
| Найкраща акторка другого плану | Еліна Сало | Перемога | |||
| Найкращий актор другого плану | Жан-П'єр Дарруссен | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Акі Каурісмякі | Перемога | |||
| Найкращий оператор | Тімо Салмінен | Перемога | |||
| Найкращий монтаж | Тімо Ліннасало | Перемога | |||
| Найкращі декорації | Воутер Зун | Номінація | |||
| Найкращий дизайн костюмів | Фридерик Камб'є | Номінація | |||
| Премія «Люм'єр» | 13 січня 2012 | Найкращий фільм | Гавр | Номінація | |
| Найкращий режисер | Акі Каурісмякі | Номінація | |||
| Найкращий актор | Андре Вільм | Номінація | |||
| Премія «Сезар» | 24 лютого 2012 | Найкращий фільм | Гавр | Номінація | |
| Найкраща режисерська робота | Акі Каурісмякі | Номінація | |||
| Найкращі декорації | Воутер Зун | Номінація | |||
| Премія Давид ді Донателло | 2012 | Найкращий іноземний фільм | Гавр | Номінація |
Примітки ред.
- ↑ а б Le Havre (2011) на сайті JPBox-Office. Дата доступу 13.02.2017
- ↑ а б Кузнецова О. «Ничего в жизни не буду делать по примеру Вуди Аллена»: Аки Каурисмяки — о Вуди Аллене, Голливуде и морализаторстве в кино // Известия. — М.. — № 9 січня 2012.
- ↑ Laure Croiset. Le Havre: Aki Kaurismäki in paradise
- ↑ Нагороди та номінації фільму Гавр на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Récompenses et nominations pour le film Le Havre [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
Посилання ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Офіційний трейлер фільму «Гавр» |
Гавр на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 13.02.2017)- Гавр на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 13.02.2017) - Гавр на сайті AllMovie (англ.)
- Гавр на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Гавр на сайті Metacritic (англ.)
