Відкрити головне меню

Smith & Wesson Модель 10, відомий як Smith & Wesson .38 Hand Ejector Модель 1899, Smith & Wesson Military & Police або Smith & Wesson Victory Model, популярний у всьому світі револьвер. Його виробництво було розпочато в 1899 році. Револьвер Модель 10 має барабан на шість набоїв, .38 Special, подвійної дії з фіксованими прицілами. За період тривалого виробництва їх випускали зі стволами довжиною 2 in (51 мм), 3 in (76 мм), 4 in (100 мм), 5 in (130 мм) та 6 in (150 мм). Стволи довжиною 2.5 дюйми (64 мм) випускали за спеціальним замовленням[1]. Всього було випущено 6,000,000 екземплярів, що зробило його найпопулярнішою ручною зброєю 20-го століття.[2]

Smith & Wesson Модель 1899 Military & Police
M&Prevolver.jpg
Ленд-лізівський M&P датований Другою світовою війною, без кільця для ремінця
Тип Службовий револьвер
Походження  США
Історія використання
На озброєнні 1899—до нашого часу
Оператори Користувачі
Війни Перша світова війна
Великоднє повстання
Війна за незалежність Ірландії
Друга світова війна
Корейська війна
Війна у В'єтнамі
Війна в Перській затоці
Конфлікт у Північній Ірландії
інші конфлікти
Історія виробництва
Розроблено 1899
Виробник Smith & Wesson
Виготовлення 1899—до тепер
Варіанти 38 M&P
M&P Модель 1902
Модель 1905
Victory Model
Модель 10
Характеристики
Вага ~ 34 oz (907 г) з 4 дюймовим (102 мм) стволом (порожній)
Довжина ствола
  • 2 дюйми (51 мм)
  • 2.5 дюйми (64 мм)
  • 3 дюйми (76 мм)
  • 4 дюйми (100 мм)
  • 5 дюйми (130 мм)
  • 6 дюйми (150 мм)

Набій .38 Long Colt
.38 Special
.38/200 (.38 S&W)
Дія Подвійна дія
Дульна швидкість 300 м/с (.38 Special)
209 м/с (.38/200)
Система живлення 6 зарядний барабан
Приціл Мушка та приціл

Commons-logo.svg Smith & Wesson Модель 10 у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Перший револьвер Модель M&P 1899 року, ствол довжиною шість дюймів. стрижень ежектора вільний, без засувки під стволом, як у пізніх моделях
 
Блокування першої моделі відрізнялося від наступних версій. Зворотня пружина спускового гачка представляє собою плаский лист, а не спіральну пружину, яка була на моделях починаючи з 1905 року.

В 1899 році армія та флот США розмістили замовлення компанії Smith & Wesson на дві-три тисячі револьверів Моделі 1899 Hand Ejector під набій M1892 .38 Long Colt. Завдяки цьому замовленню, Hand Ejector Model стала відома як модель .38 Military and Police.[3] Того ж року, після відгуків про використання зброї під час конфлікту на Філіппінах, Smith & Wesson почали випускати Military & Police під новий набій, .38 S&W Special (.38 Special), трохи витягнута версія набою .38 Long Colt з важчою кулею (158 гранів) та зі збільшеним зарядом пороху від 18 до 21 грани.[3]

В 1902 році було представлено .38 Military & Police (Друга Модель), з істотними змінами.[1] До них відносяться основні модифікації та спрощення внутрішнього замка та додавання засувки під стволом для закріплення вільного стрижня ежектора. Довжина ствола становила 4-, 5-, 6- та 6,5-дюймів з округлим торцем. Серійні номери Military & Police починаються з 1 по 20975. Більшість ранніх револьверів M&P випускали під набій .38 Special для цивільного ринку.[3] До 1904 року S&W пропонували револьвер .38 M&P з округлим або квадратним торцем та стволами довжиною 4-, 5- та 6,5-дюймів.

Перша світова війнаРедагувати

 
Smith & Wesson 1905 4-те покоління 1915 Цільова модель. Змагання «NRA» Slow Fire на відстані 25 ярдів. Цей екземпляр залишився на фабриці в 1929 році та був відправлений з десятьма іншими в Буенос-Айрес. Курок було додано пізніше і основною модифікацією майстерні King Gun Shop, для участі в змаганнях NRA.
 
The M&P 1905 Fourth Change variant (1915). The lock mechanism remained principally unchanged after this model.

В 1915 році було представлено револьвер .38 S&W Military & Police Модель 1905 4-те покоління, з пасивним блокуванням курка та збільшеними прицілами, який швидко став стандартним службовим револьвером. Револьвер M&P випустили у великій кількості під час Першої світової війни, коли він зарекомендував, як надійна та точна зброя. Хоча, під час Першої світової війни зросла популярність самозарядних пістолетів, часто обирали револьвер, такі як M&P, оскільки вони були більш надійними і простими в користуванні ніж автоматичні пістолети.

Після війни, револьвер M&P став стандартною поліцейською зброєю на наступні 70 років. Крім того він став популярним серед цивільних стрільців. Було випущено кілька моделей, в тому числі короткоствольна зі стволами довжиною 2-, 2,5- та 3-дюйми в 1936 році.[1][4]

Друга світова війнаРедагувати

Військові револьвери S&W M&P випускалися з 1942 по 1944 мав кілька серійних номерів з префіксом «V», вони були відомі, як Smith & Wesson Victory Model. Примітно, що перші револьвери Victory Model не мали префікса V. Під час Другої світової війни понад 570000 цих револьверів поставили до Об'єднаного Королівства, Канади, Австралії, Нової Зеландії Південної Африки по Ленд-лізу, під британський набій .38/200, який використовували в револьверах Enfield No 2 Mk I та Webley Mk IV. Більшість револьверів Victory Model направлених в Британію мали стволи довжиною 4- або 5-дюймів, хоча кілька перших екземплярів мали стволи довжиною 6-дюймів.[5][6]

Револьвер Victory Model використовували збройних силах США під час Другої світової війни. Він мав калібр .38 Special. Victory Model був стандартною особистою зброєю авіаекіпажів ВМС та Корпусу морської піхоти США, крім того їх використовували охоронці фабрик та захисних споруд у всіх штатах протягом війни.[7]

Деякі з цих револьверів залишалися на службі до 1990-х років у деяких підрозділах збройних сил США, в тому числі в ВПС США та в береговій охороні. До появи в 1990 році 9 мм пістолета Beretta M9, екіпажи вертольотів армії США та жінки-офіцери військової поліції носили револьвери .38 калібру Victory Model. Агенти підрозділу кримінальних розслідувань мали револьвери .38 калібру зі стволами довжиною два дюйми. Victory Model використовували екіпажи танкерів та транспортів Air National Guard під час операції Буря в пустелі в 1991 році, а також співробітники служби безпеки ВМС США до 1995 року.[8]

Деякі експортні револьвери Victory Model були розроблені під британський набій .38/200 було повернуто до США і були перероблені під популярний та більш потужний набій .38 Special, такі револьвери мають особливе маркування на стволі. Барабани під калібр .38-200 перероблені під .38 Special мають негабаритні камори, що може призвести до проблем. Лі Гарві Освальд при затриманні 22 листопада 1963 року мав при собі саме перероблений револьвер Victory Model.[9]

Зазвичай револьвери Victory Model мали піскоструйну обробку та паркеризацію, що сильно відрізняло револьвери від воронених або нікельованих/хромованих комерційних версій револьвера M&P/Модель 10. Іншою відмінністю револьвера Victory Model була наявність кільця для ремінця в нижній частині руків'я, крім того щічки руків'я були гладкими (а не картатих) з горіху. Хоча деякі перші моделі мали картате руків'яp.[10]

Модель 10Редагувати

Після Другої світової війни Smith & Wesson повернулися до випуску серії M&P. Окрім косметичних змін та заміни рамки кріплення руків'я на Magna, пружинний запобіжний блок курка замінили кулачковим блоком ударника який вставлявся в канала на боковій панелі (Smith 1968). В 1957 році Smith & Wesson приняли рішення про використання числових позначень для розрізнення своїх різних моделей ручної зброї, а тому M&P отримав назву Модель 10.[8]

M&P/Модель 10 була доступна в вороненій та нікельованій обробці. Крім того модель пропонували з круглими та квадратними торцями руків'я. Починаючи з серії Модель 10-5 наприкінці 1960-х, конічний ствол та мушка 'полумісяць' замінив прямий ствол та нахилена фрезерована мушка. Пізніші револьвери Модель 10 могли використовувати будь-які набої .38 Special, в тому числі набої +P+.[8]

Станом на 2012 рік Модель 10 можно придбати лише зі стволом довжиною 4 дюйми, як і його аналог з неіржавної сталі, Smith & Wesson Модель 64.[11] За всі роки виробництва було випущено 6,000,000 револьверів M&P, що зробило його найпопулярнішою ручною зброєю 20-го століття.[12]

Варіанти Моделі 10Редагувати

Модель Рік Модифікація
10 1957 Поява
10-1 1959 Модель з важким стволом
10-2 1961 Заміна стрижня екстрактора
10-3 1961 Заміна стрижня екстрактора для важкого ствола, заміна ширини мушки з 1/10" на 1/8"
10-4 1962 Видалення гвинта спускової скоби
10-5 1962 Заміна ширини прицілу з 1/10" на 1/8" на стандартному стволі
10-6 1962 Видалення гвинта спускової скоби на рамці з важким стволом
10-7 1977 Заміна газового кільця зі скоби на циліндр для стандартного стволу
10-8 1977 Заміна газового кільця зі скоби на циліндр для важкого стволу
10-9 1988 Заміна системи утримання скоби, паза на радіусі, плавуючу втулку в носі курка для стандартного стволу
10-10 1988 Заміна системи утримання скоби, паза на радіусі, плаваючу втулку в носі курка для важкого стволу
10-11 1997 MIM курок/УСМ та плаваючий ударник для стандартного стволу
10-12 1997 MIM курок/УСМ та плаваючий ударник для важкого стволу
10-13 2002 Лімітований випуск комерційної версії 1899
10-14 2002 Додано внутрішнє блокування
10-14 2010 Припинено
10-14 2012 Відновлено, як частина Класичної лінії

Варіанти .357 MagnumРедагувати

Після появи невеликого прототипу револьвера Модель 10-6 під набій .357 Magnum, Smith & Wesson представили револьвер Модель 13 з важким стволом з вуглицевої сталі, а потім було представлено револьвер Модель 65 з неіржавної сталі. Обидва револьвери мали стволи різної довжини та ваги—загалом три та чотири дюйми з й без кожухів. Виробництво Моделі 13 було розпочато в 1974 році, а закінчено було в 1999 році. Модель 65 випускали в період з 1972 по 1999[1]. Воронені моделі та моделі з неіржавної сталі були популярні в поліції та ФБР, а варіанти Моделі 65 випускали в лінійці Lady Smith в період з 1992 по 1999 роки.

Варіанти .38 S&WРедагувати

З кінця 1940-х до початку 1960-х Smith & Wesson випускали варіант Моделі 10 під набій .38 S&W під назвою Модель 11[13] яку направляли до армій країн Британської Співдружності та поліції.[13] and police forces.[14] Крім того їх відправляли до Канади.[15]

ЗамінаРедагувати

Револьвер S&W Модель 10 був дуже популярною зброєю до появи самозарядних пістолетів у багатьох департаментах поліції, а також в арміях.

  • Деякі підрозділи ірландської поліції замінили Модель 10 на самозарядні пістолети SIG Sauer P226 та Walther P99.
  • Поліція штату Вікторія замінили Модель 10 на M&P калібру .40 S&W.
  • Поліція Нової Зеландії замінила револьвер пістолетом Glock 17.[8]
  • Поліція Нового Південного Уельсу замінила Модель 10 пістолетами Glock 22, Glock 23 та Glock 27.
  • До 1986 року револьвер використовували сили територіальної оборони Норвегії та поліцейська служба Норвегії до 2008, коли їх замінили пістолетом Heckler & Koch P30
  • Поліція Португалії замінила револьвер пістолетом Walther PP, а пізніше пістолетом Glock 19.[8]
  • Королівська поліція Малайзії використовували Модель 10 в якості службової зброї з початку 1970 разом з Моделлю 15 до заміни їх пістолетами Beretta PX4 та Walther P99. Їх використовували в поліцейському волонтерському резерві та в корпусі RELA для навчання та самооборони разом з револьверами Smith & Wesson Модель 36 зі стволом довжиною 2 дюйми.[8]
  • Модель 10 формально були стандартною зброєю офіцерів поліції Великої Британії та у багатьох підрозділах їх замінили на Glock 17.[8]
  • Зброю використовували в армії та корпусі морської піхоти США, аж до заміни пістолетами M1911A1 та M9.[8]

КористувачіРедагувати

 
Іспанська копія «92 espagnol» револьвера Smith & Wesson M&P, який використовували в Milice під набій 8 мм French Ordnance.

Багато револьверів S & W Military & Police були захоплені і використовувалися поліцією деяких країн, наприклад, в поліції Австрії, під час окупації після Другої світової війни. Ці револьвери некоректно називають «Модель 10» оскільки нумерування моделей Smith & Wesson ввели лише в 1957 році. Треба звернути увагу, що під час Першої світової війни, копії револьвера Military & Police випускала в Іспанії компанія Eibar та Guernica, під набій 8 мм 1892 для французької армії; саме таку копію можно побачити на зображенні праворуч.

Зараз цю зброю використовують французькі інкасатори, дисциплінарні служби Гонконгу, офіцери поліції М'янми та інші бірманські воєнізовані загони, національна поліція перу та інші поліцейські підрозділи.

Кілька копій Smith & Wesson Модель 10 випустили в Ізраїлі компанією Israel Military Industries (IMI), як револьвер IMI 9 мм. Зброя отримала набій калібру 9 мм Luger, замість оригінального набою калібру .38 Special.[16][17] До того ж китайська компанія Norinco випускала з 2000 року револьвер NP50, який є копією револьвера Smith & Wesson Модель 64.

КраїниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Supica, Jim; Richard Nahas (2001). Standard Catalog of Smith & Wesson. Iola Wisconsin: Krause Publications. с. 1068. 
  2. Boorman, Dean K., The History of Smith & Wesson Firearms (2002), p. 46: «The .38 in Military and Police Model 10 has historically been the mainstay of the Smith & Wesson Company, with some 6,000,000 of this general type produced to date. It has been described as the most successful handgun of all time, and the most popular centerfire revolver of the 20th Century.»
  3. а б в Cumpston, Mike (2003-01-16). The First M&P. Gunblast.com. Процитовано 2008-05-02. 
  4. http://sportsmansvintagepress.com/read-free/smith-wesson-hand-guns/sw-terrier/ Smith & Wesson did not succumb to the fad for short-barreled revolvers until 1936, when the firm brought out what was termed the «S&W .38/32 2″,» later christened the «Terrier» which was simply the round butt Regulation Police Model with a two-inch barrel.
  5. Shore, C. (Capt), With British Snipers to the Reich, Paladin Press (1988), p. 55
  6. Dunlap, Roy, Ordnance Went Up Front, Samworth Press (1948), p. 142
  7. Ayoob, Massad (15 March 2010). Massad Ayoob's Greatest Handguns of the World. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 71. ISBN 978-1-4402-1503-2. 
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Supica, Jim; Nahas, Richard (2007). Standard Catalog of Smith & Wesson. Iola, Wisconsin: F+W Media, Inc. с. 141–143, 174, 210–211. ISBN 978-0-89689-293-4. 
  9. Martin, Orlando (January 2010). JFK. Analysis of a Shooting: The Ultimate Ballistics Truth Exposed. Dog Ear Publishing. с. 118–119. ISBN 978-1-60844-315-4. 
  10. Hunter, Hunter (2009). S&W Victory & Colt Commando Revolvers. American Rifleman 157 (6): 36–37. ISSN 0003-083X. 
  11. Shideler, Dan (7 August 2011). Gun Digest 2012. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 420. ISBN 978-1-4402-1447-9. 
  12. Boorman, Dean K., The History of Smith & Wesson Firearms (2002), p. 46: «The .38 in Military and Police Model 10 has historically been the mainstay of the Smith & Wesson Company, with some 6,000,000 of this general type produced to date. It has been described as the most successful handgun of all time, and the most popular centerfire revolver of the 20th Century.»
  13. а б Wiley Clapp: The .38 S&W—Isn't That Special?. www.americanrifleman.org (en). Процитовано 2018-08-09. 
  14. Info on s&w model 11 needed. smith-wessonforum.com (en). Процитовано 2018-08-09. 
  15. Anybody have a S&W Model 11 revolver?. forums.gunboards.com (en). Процитовано 2018-08-09. 
  16. The Mystery of the IMI 9mm Revolver. 12 May 2015. 
  17. Rock Island Auction: I.M.I. (Israeli) - M&P. www.rockislandauction.com. 
  18. World Infantry Weapons: Algeria. 2015. Архів оригіналу за 24 листопад 2016. Процитовано 17 лютий 2019. 
  19. а б в Arnold, David (28 February 2011). Classic Handguns of the 20th Century. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 33. ISBN 978-1-4402-2640-3. 
  20. Sugiura, Hisaya (September 2015). Pistols of the Japanese police in the postwar era. Gun Professionals: 72–79. 
  21. Conboy, Kenneth (23 Nov 1989). The War in Laos 1960–75. Men-at-Arms 217. Osprey Publishing. с. 15. ISBN 9780850459388. 
  22. World Infantry Weapons: Libya. Архів оригіналу за 5 October 2016. 
  23. Smith & Wesson .38 / NAM 64-75. www.nam-valka.cz. 
  24. Army of the Republic of Vietnam 1955–75. United States. 
  25. Schwing, Ned (5 November 2005). Standard Catalog of Military Firearms: The Collector's Price and Reference Guide. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 323. ISBN 978-0-87349-902-6. 

ПосиланняРедагувати