.38 Long Colt, також відомий .38 LC, є набоєм з димним порохомпредставлений компанією Colt's Manufacturing Company у 1875 році. У 1892 році армія США прийняла набій у якості стандартного військового пістолетного набою для револьвера Colt M1892. Метричне позначення набою .38 Long Colt - 9,1×26 мм. Він дещо потужніший за набій .38 Short Colt, також відомий як .38 SC. Оригінальні набої .38 SC та .38 LC відрізняються довжиною гільзи, діаметром кулі, вагою та конструкцією і не є взаємозамінними; проте, сучасні набої .38 SC меншу кулю з внутрішньою осалкою, а тому ними можна стріляти зі зброю під набої .38 LC або .38 Special. Сучасними набоями .38 LC можна стріляти зі зброї під набій .38 Special, але не зі зброї розробленої під набій .38 SC, оскільки гільза є дуже довгою.[2]

.38 Long Colt
38 long colt.jpg
Тип набою: Револьвер
Країна-виробник:  США
Час експлуатації: 1892–1909
Було використано: Армія США
Історія виробництва:
Конструктор: Colt
Виробник: Colt's Manufacturing Company
Виготовлялось: 1875
Характеристики
Схожий набій .38 Short Colt
Тип гільзи Фланцева, пряма
Діаметр кулі, мм: ,357 in (9,1 mm)
Діаметр шиї гільзи, мм: ,381 in (9,7 mm)
Діаметр фланця гільзи, мм: ,445 in (11,3 mm)
Товщина фланця гільзи, мм: ,060 in (1,5 mm)
Довжина гільзи, мм: 1,031 in (26,2 mm)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
125 gr (8 g) LRN 772 ft/s (235 m/s) 165 ft·lbf (224 Дж)
150 gr (10 g) LRN 777 ft/s (237 m/s) 201 ft·lbf (273 Дж)
Джерело: Hodgdon Reloading Data Center[1]

Конструкція та балістикаРедагувати

 
Зображення набою .38 Long Colt U.S. Army з параметрами у дюймах.

Попередник набою .38 Long Colt, .38 Short Colt, мав ступінчасту кулю вагою 130 grains (8,4 g) зі швидкістю 770 ft/s (230 m/s) та дуловою енергією 165 ft·lbf (224 Дж). Циліндричний "хвостовик" або "опорна поверхня" кулі, перед дульцем гільзи, становила 9,50 або 9,53 мм у діаметрі, такий саме як і зовнішній діаметр гільзи (як у набоях .22 кільцевого запалення). Менша за діаметром частина кулі, "п'ятка", була обтиснута в дульці гільзи, а осалка була зовні гільзи.[a]

Натомість набій .38 Long Colt мав кулю діаметром 9,07-90,9 мм, опорна поверхня та осалка знаходилися всередині гільзи. Це не давало піску потрапляти в осалку, який міг пошкодити ствол зброїl. Однак Кольт зберіг зарядний отвір одного діаметру, в результаті куля не змогла сформувати ущільнення, проходячи через горло камери. Очікувалось, що це ущільнення призведе до того, що куля розшириться в дулі і буде "обжата" або знову зменшена в діаметрі, коли вона вийде зі стволу, але нерівномірне розширення призводило до поганої точності

В оригінальному набої з димним порохов, який армія США використовувала в револьвері Colt M1892, дулова швидкість при стрільбі з револьвера зі стволом 150 мм становила 216 м/с з вагою кулі 9,7 г[3], дулова енергія становила 167 ft·lbf (226 Дж). Пізніше, армія перейшла на набій з бездимним порохом та трохи стисла револьверний ствол; нова дулова швидкість стала дорівнювати 230 м/с з кулею вагою 9,6 г[4], а дулова швидкість стала 185 ft·lbf (251 Дж).

Історія та використанняРедагувати

Погана балістика набою проявилась під час філіппінсько-американської війни 1899–1902, коли офіцери США повідомляли про те, що кулі .38 калібру не могли зупинити шалені атаки моро під час повстання Моро, навіть на дуже близькій відстані.[5][6][7][8] Типовий випадок стався в 1905 році і пізніше був описаний полковником Луї А. ЛаГардом:


Антоніо Каспі, в’язень на острові Самар зробив спробу втечі 26 жовтня 1905 року. В нього в упор вистрілили чотири рази з револьвера .38 Colt зарядженого звичайними набоями армії США. Врешті його змогли зупинити ударом прикладу карабіна Спрінгфілд в лоб.[9]

Полковник ЛаГард зазначив, що рани Каспі були досить добре розміщені: три кулі потрапили в грудну клітку, пробивши легені. Одна куля пройшла через тулуб, один застрягла біля спини, а інша застрягла у підшкірній тканині. Четверта куля пройшла через праву руку і вийшов через передпліччя.[10]

В якості екстреної реакції на несподівано погані результати набою, армія США уповноважила офіцерів носити револьвери M1873 Colt Single Action Army, під набій .45 Colt, які видавали з резервних запасів. Артилерійсько-технічна служба також замовила револьвери M1902 (M1902 були покращеною версією револьвера Colt Double Action Army Model 1878, подвійної дії з шомполом-ежектором під набій .45 калібру) для видачі офіцерам які виїжджали за кордон.

Набій .38 Long Colt залишався основним револьверним набої в армії США до 1909 року, коли набій .45 M1909[b] було представлено разом з револьвером .45 Colt New Service, у якості нової стандартної військової ручної зброї армії США. Проте, деякі старі револьвери .38 Long Colt та набої залишалися на резервних складах, і після вступу США у Першу світову війну, потреба у ручній зброї була настільки великою, що цю низькопродуктивну зброю забрали зі складів для передачі на передову.

У цивільному використанні багато револьверів Кольта були розроблені під набій .38 LC і користувалися попитом серед стрільців. Різні поліцейські підрозділи використовували цей набій. Проте, набій майже зник після появи більш потужного набою Smith & Wesson .38 Special, який став популярним серед цивільних і поліцейських. До 1908 року, навіть Кольт випускали свої револьвери Police Positive та Army Special під набій ".38 Colt Special", який був звичайним набоєм .38 Smith & Wesson Special з іншим маркуванням.[11][12]

ЗноскиРедагувати

  1. Таким чином переробляли капсульні револьвери .36 калібру Colt 1851 Navy Revolver, які мали циліндричні або прямі "зарядні отвори" або вогневі камори, під унітарні набої.
  2. По суті, це був військовий варіант набою .45 Colt з дещо збільшеним фланцем, який був потрібний для полегшення екстракції гільз у порівнянні з набоєм .45 .45 Schofield який до цього використовували в армії.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Hodgdon Reloading Data Center. Архів оригіналу за February 18, 2019. Процитовано February 17, 2019. 
  2. The Other .38’s: Short, Long and Everything in Between :. Guns.com (en). Процитовано 2020-11-25. 
  3. U.S. Army Ordnance Department (1893), p. 241
  4. U.S. Army Ordnance Department (1917), p. 12
  5. DK (October 2, 2006). Weapon: A Visual History of Arms and Armor. DK Publishing. с. 290. ISBN 978-0-7566-4219-8. 
  6. Green Muse Writers Collective, The (December 2008). Keep Calm Carry on: A Survival Guide. iUniverse. с. 138. ISBN 978-1-4401-0249-3. 
  7. Juramentados and the development of the Colt .45 caliber Model 1911. June 29, 2014. 
  8. Ang "Kalibre 45" At Ang Pakikibaka Ng Mga Mandirigmang Pilipino (tl). Архів оригіналу за October 9, 2016. Процитовано August 26, 2016. 
  9. James, Garry, Colt New Army & Navy Revolver Архівовано July 4, 2010, у Wayback Machine., Handguns Magazine
  10. James, Garry. Colt New Army & Navy Revolver
  11. Scarlata, Paul (January 3, 2011). Colt's Official Police Revolver. Shooting Times. 
  12. Army Special. coltfever.com. Процитовано May 22, 2020. 

ПосиланняРедагувати