Міжнародна федерація спортивного орієнтування
Міжнародна федерація спортивного орієнтування (ІОФ, англ. International Orienteering Federation, скорочено — IOF) — міжнародна спортивна організація, яка об'єднує національні федерації по спортивному орієнтуванню. Штаб-квартира ІОФ знаходиться у шведському місті Карлстаді.
Історія
ред.
Міжнародна федерація спортивного орієнтування була заснована 21 травня 1961 року[1] на конгресі в Копенгагені. Першими членами федерації стали 10 європейських країн — Болгарія, Угорщина, НДР, Данія, Норвегія, Фінляндія, ФРН, Чехословаччина, Швейцарія і Швеція.
В даний час членами федерації є країни всіх континентів. Загальна кількість членів — 80[2], причому з 1990 по 2010 роки це число подвоїлося. Інтенсивний розвиток спостерігається в Азії, Південній і Центральній Африці. Довгий час єдиним представником Африки в ІОФ була ПАР, в даний час до неї приєдналися ще три африканські федерації — Кенії, Сомалі і Мозамбіку[3].
На діаграмі представлено загальне число членів, включаючи як постійних членів (близько 50), так і англ. provisional members — асоційованих (англ. Associate Members), тимчасових членів. Попереднє членство дається федерації на обмежений час з можливістю подальшого продовження. За цей час представник ІОФ (консул) оцінює наскільки інтенсивно йде розвиток виду спорту в країні і наступний конгрес приймає рішення про продовження членства.
Структура
ред.
До складу ІОФ входять постійні комісії, кожна з яких відповідає за розвиток конкретного напрямку спортивного орієнтування. ІОФ є організатором багатьох міжнародних змагань зі спортивного орієнтування, в тому числі Чемпіонату світу зі спортивного орієнтування. Штаб-квартира розміщена в Гельсінкі, Фінляндія. У 1977 році ІОФ була визнана Міжнародним олімпійським комітетом.
Членство
ред.На січень 2016 року в складі ІОФ налічувалось 80 національно орієнтованих члени, з них — 56 дійсних членів і 24 тимчасових,[4] розподілених по 6 географічних регіонах.[5]
Африка
ред.6 Членів, 1 тимчасовий член
Азія
ред.14 Членів, 2 тимчасових члени
Європа
ред.40 Членів
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Північна Америка
ред.5 Членів
.svg){kind=small}
Океанія
ред.2 Члени
.svg){kind=small}
Південна Америка
ред.9 Членів
Міжнародна федерація спортивного орієнтування керує розвитком чотирьох видів спортивного орієнтування:
- бігом (спортивне орієнтування бігом),
- на лижах (спортивне орієнтування на лижах),
- на велосипедах (спортивне орієнтування на велосипедах),
- орієнтування на точність (спортивне орієнтування по стежках).
- Президенти ІОФ[7]
Ерік Тобе (1961—1975)
Лассе Хейдеман (1975—1982)- Бенгт Зальтін (1982—1988)
Хайнц Чудин (1988—1994)
Сью Харвей (1994—2004)- Оке Якобсон (2004—2012)
- Брайан Портеус (2012-Н. В.)
20 липня 2012 року на дворічний період президентом федерації було обрано британця Брайана Портеуса. Колишній президент швед Оке Якобсон, який залишив посаду в зв'язку з виходом на пенсію, за свій внесок у розвиток спортивного орієнтування був обраний почесним президентом ІОФ (IOF Honorary President). До нього тільки Сью Харвей удостоювалася такої честі[8].
Джерела
ред.Ресурси Інтернету
ред.- Міжнародна федерація спортивного орієнтування [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ From 1961 to 2011 – the IOF 50 years today (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2011. Процитовано 26 травня 2011.
- ↑ Доминиканская Республика — 80-й член ИОФ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ History of International Orienteering Federation. Архів оригіналу за 26 червня 2011. Процитовано 26 травня 2011.
- ↑ National Federations. International Orienteering Federation. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 2 серпня 2011.
- ↑ Regions. International Orienteering Federation. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 2 серпня 2011.
- ↑ lof.lv. Архів оригіналу за 20 квітня 2010. Процитовано 5 січня 2018.
- ↑ Past and present Councils. IOF. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 26 липня 2011.
- ↑ Brian Porteous elected as IOF President (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 23 липня 2012.