HMS Wakeful (R59)
«Вейкфул» (англ. HMS Wakeful (R59) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової та Холодної воєн.
| «Вейкфул» (R59) | ||
|---|---|---|
| HMS Wakeful (R59) | ||
 | ||
| Британський есмінець «Вейкфул» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | третій корабель флоту на ім'я «Вейкфул»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Говань | |
| Замовлено | грудень 1941 | |
| Закладено | 3 червня 1942 | |
| Спущено на воду | 30 червня 1943 | |
| Введено в експлуатацію | 17 лютого 1944 | |
| На службі | 1944-1970 | |
| Перекваліфікований | 1951—1953 роках перероблений на фрегат протичовнової оборони типу 15, потім на тренувальний корабель | |
| Виведений зі складу флоту | 1970 | |
| Статус | 10 червня 1971 року проданий на брухт | |
| Нагороди | 1 бойова відзнака[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія в Арктиці * Операція «Тангстен» Війна на Тихому океані * Операція «Робсон» * Операція «Меридіан» Холодна війна Інцидент у протоці Корфу Операція «Мушкетер» | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 730 тонн/2 570 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 110,57 м | |
| Ширина | 10,9 м | |
| Осадка | 3,0 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 2 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 40 000 к.с. | |
| Швидкість | 36 вузлів (67 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 675 миль (8 658 км) на швидкості 20 вузлів | |
| Екіпаж | 179 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів Mk. IX 70 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 4 (4 × 1) × 40-мм зенітних гармат QF 2 pounder Mark VIII або 2 × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон» | |
| Радіолокаційне озброєння | радари Type 291 Type 285 Type 272 Type 282 | |
Ескадрений міноносець «Вейкфул» закладений 3 червня 1942 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Говані. 30 червня 1943 року він був спущений на воду, а 17 лютого 1944 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, діяв на Тихому океані. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений бойовою відзнакою[1].
Бойовий шлях ред.
1944 ред.
30 березня 1944 року есмінець увійшов до складу сил, що готувались до проведення операції «Тангстен»[Прим. 3] — атаці палубною авіацією королівського військово-морського флоту Великої Британії німецького лінкора «Тірпіц», здійснена 3 квітня 1944 року. Британське командування побоювалося, що цей єдиний лінкор, що лишився у німців і переховувався в Алта-фіорді, після ремонту знову стане загрозою стратегічно важливим арктичним конвоям, які доставляли вантажі до Радянського Союзу. Знищення лінкора дозволило б звільнити кілька важких бойових кораблів, що дислокувалися у Північному морі для протидії «Тірпіцу». 3 квітня літаки з п'яти авіаносців завдали удару по «Тірпіцу». Британські льотчики на 42 пікіруючих бомбардувальниках Fairey Barracuda у супроводі 80 винищувачів зустріли серйозний опір німців. Й хоча п'ятнадцять авіабомб вразили ціль, німецькому лінійному кораблю не були завдані суттєвих збитків. Через два місяці він знову увійшов до строю. Втрати британців склали чотири літаки, дев'ять льотчиків загинули.
14 травня «Вейкфул» забезпечував прикриття ескортним авіаносцям «Імперор» і «Страйкер» під час нальоту їхньої палубної авіації на позиції німців у Рьорвіку та Штадландеті на території окупованої Норвегії[Прим. 4]
У жовтні 1944 року есмінець «Вейкфул» переведений на Тихоокеанський театр війни, де включений до оперативної групи № 63.3 (TG 63.3) Східного флоту[Прим. 5], що проводила диверсійні та демонстраційні дії на Нікобарських островах, прикриваючи справжню мету — висадку американських військ на острів Лейте.
20 грудня 1944 року британська оперативна група діяла в рамках операції «Робсон»[en][Прим. 6], завдавши повітряних ударів по комплексу нафтоочисних споруд у Пангкалан Брандант на Суматрі.
1945 ред.
24 січня 1945 року британці провели черговий наліт у ході операції «Меридіан»[Прим. 7] на об'єкти нафтової промисловості в Палембанг.
Див. також ред.
Посилання ред.
- HMS Wakeful (ii) (R 59). на uboat.net. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
- HMS WAKEFUL (ii) (R 59) - W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Wakeful (R59) |
- Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN 0-9506323-9-2.
- Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
Примітки ред.
- Виноски
- ↑ Неспокійний.
- ↑ 1 бойова відзнака за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за бої в Північному морі (1944).
- ↑ Загалом до операції «Тангстен» залучались: лінкори «Герцог Йоркський» під прапором адмірала Б. Фрезера та «Енсон» під прапором віцеадмірала Г.Мура, 6 авіаносців «Вікторіос», «Фьюріос», «Імперор», «Фенсер», «Серчер» та «Персьюер», 4 крейсери: «Белфаст», «Рояліст», «Шеффілд» і «Ямайка»; 16 есмінців «Віджілент», «Вейкфул», «Віраго», «Верулам», «Матчлес», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Урса», «Андонтед», «Онслот», «Джавелін», «Свіфт», канадські «Алгонкін» і «Сіу», польський «Піорун».
- ↑ Наліт проводили: ескортні авіаносці «Імперор» і «Страйкер», крейсери «Рояліст» і «Шеффілд», есмінці «Онслоу», «Обідіент», «Урса», «Вейкфул», «Піорун», «Блискавка».
- ↑ Оперативна група № 63.1: лінійний крейсер «Рінаун»; есмінці британський «Квілліам», австралійські «Квінборо», «Куберон».
Оперативна група № 63.2: важкі крейсери «Саффолк», «Камберленд» і «Лондон»; есмінці британські «Релентлес» і «Рейдер», австралійський «Норман» та голландський «Ван Гален».
Оперативна група № 63.3: авіаносці «Індомітебл» і «Вікторіос»; легкий крейсер «Фібі»; есмінці «Велп», «Вейгер», «Вессекс» і «Вейкфул». - ↑ Склад сил, що залучались до операції «Робсон»: 2 авіаносці «Індомітебл» і «Іластріас», крейсери «Аргонаут», «Блек Прінс» і «Ньюкасл»; есмінці: «Кемпенфельт», «Вейкфул», «Вессекс», «Вірлвінд», «Вранглер», «Вірлвінд», «Вейгер» та «Хвелп», а також танкер RFA «Вейв Кінг».
- ↑ Склад сил, що залучались до операції «Меридіан»: 4 авіаносці «Індіфатігебл», «Вікторіос», «Індомітебл» і «Іластріас», лінійний корабель «Кінг Джордж V», легкі крейсери «Аргонаут», «Цейлон», «Блек Прінс» і «Евріал»; есмінці: «Гренвіль», «Андін», «Урса», «Андонтед», «Кемпенфельт», «Вейкфул», «Вессекс», «Арчін», «Вірлвінд», «Вейгер» та «Хвелп»; танкери RFA «Вейв Кінг», RFA «Екодейл» і «Емпайр Салведж».
- Джерела