Нікобарські острови
Нікоба́рські острови — група островів у східній частині Індійського океану, належить індійській союзній території Андаманські і Нікобарські острови, до складу якої вони ввійшли разом з Андаманськими островами у 1950 році. Води Бенгальської затоки відокремлюють архіпелаг від материкової Індії. На півночі знаходяться Андаманські острови, на півдні — індонезійський острів Суматра, на сході — Андаманське море.
| Нікобарські острови | |
|---|---|
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 7°52′00″ пн. ш. 93°30′00″ сх. д. / 7.8666666666667° пн. ш. 93.5° сх. д. | |
| Акваторія | Індійський океан |
| Група островів | Андаманські і Нікобарські острови |
| Площа | 1841 км² |
| Найвища точка | 642 м |
| Країна | |
 Індія | |
| Адм. одиниця | Андаманські і Нікобарські острови |
| Населення | |
  Нікобарські острови Нікобарські острови (Індія) | |
 | |
 Нікобарські острови у Вікісховищі | |
Площа становить 1841 км², населення до великого землетрусу в Індійському океані й викликаного ним цунамі в 2004 році налічувало близько 42 тисяч осіб, що населяли 12 з 22 островів архіпелагу. За даними перепису 2011 року населення Нікобарських островів становило 36 819 осіб[1], серед них 22 886 нікобарців, 229 шомпенів[2], решта — вихідці з материкової Індії. Частина жителів Нікобарських островів майже не має контакту з цивілізацією[джерело?] і живе за первісними порядками.
Найбільшими островами є Кар-Нікобар, Великий Нікобар, Човра, Тересса, Нанкаурі, Катчал і Малий Нікобар. Адміністративним центром є селище Малакка (англ. Malacca), розташоване на острові Кар-Нікобар.
1756 року Нікобарські острови стали колонією Данії. Данці з перервами володіли островами до 1848 року, перш ніж вони перейшли у володіння Великої Британії. В період між 1778 і 1783 роками Нікобарські острови були ще першою австрійською заморською колонією. Після оголошення Індією незалежності в 1947 Нікобари стали її союзною територією.
Окремі Нікобарські острови, що розташовані поблизу Андаманського архіпелагу, впродовж десятиліть закриті індійським урядом від відвідувачів, щоб захистити первісне населення островів від непередбачуваного впливу цивілізації[джерело?]. Доступ на острови як виняток отримували лише деякі дослідники. Серед тубільного населення існують ознаки канібалізму[джерело?]. Нікобарські мови належать до австроазійської сім'ї мов, а риси більшості жителів островів — монголоїдні. Напівкочові шомпени не знайомі навіть із вживанням вогню, а їхня мова не схожа на жодну іншу мову
Стратегічно важливі острови архіпелагу використовуються індійською армією і військово-повітряними силами як база, що нерідко веде до конфліктів з аборигенами.
Джерела
ред.- WorldStatesmen- India [Архівовано 1 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Post-tsunami satellite photos from India's National Remote Sensing Agency (Alternate Link) [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Census of India, 2011. Provisional Population Totals. Andaman and Nicobar Islands. Paper-1 (PDF). Office of the Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2017. Процитовано 19.01.2018. (англ.)
- ↑ Census of India, 2011. A-11 Individual Scheduled Tribe Primary Census Abstract Data and its Appendix. Andaman & Nicobar Islands UT. Office of the Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 19.01.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |