Монголо́їдна раса (азійсько-американська раса) — це застаріле расове угруповання різних народів, що мешкають у значних частинах Азії, Америки та деяких регіонів Європи та Океанії. Термін походить від теорії біологічної раси, яка зараз спростована. У минулому інші терміни, такі як «монгольська раса», «жовта», «азіатська» та «східна», використовувалися як синоніми.

1. айн, 2. китаєць, 3. японка, 4. чоловік шіба, 5. маньчжур, 6. гольд, 7. ульч, 8. нівх, 9. бурят, 10. качин, 11. кореєць, 12. гілячка

Концепція поділу людства на монголоїдну, європеоїдну та негроїдну раси була введена в 1780-х роках представниками геттінгенської історичної школи. Його далі розвинули західні вчені в контексті расистських ідеологій епохи колоніалізму. З розвитком сучасної генетики концепція різних людських рас у біологічному сенсі застаріла. У 2019 році Американська асоціація біологічних антропологів заявила: «Віра в «раси» як природні аспекти людської біології та структури нерівності (расизм), які виникають із таких переконань, є одними з найбільш шкідливих елементів у людському досвіді як сьогодні і в минулому"

Морфологічні ознаки ред.

У 19 — середині 20 століття характерними ознаками великої монголоїдної раси науковці вважали такі:

  • світла або темно-світла пігментація шкіри;
  • малопрофільоване широке обличчя, виступаючі вилиці з подушками жиру;
  • захист очей від підвищеної інсоляції, пилу, для чого служить вузький розріз повік, додаткова складка — епікантус, темна райдужка, густі вії;
  • довге (якщо не стригти) пряме жорстке, темнопігментоване волосся;
  • слабкий волосяний покрив на обличчі та тілі.

Типи і поширення монголоїдної раси ред.

Виділяють дві головні підгрупи (контраст між якими викликаний дією фактора інфантилізації в перенаселених південних регіонах):

  • північну (масивні, високі, світлошкірі, з великим обличчям і низьким склепінням черепа);
  • південну (невисокі, смагляві з невеликим обличчям та високим лобом).

Всередині великої монголоїдної раси виділяють кілька рас:

Яскраво вираженими представниками монголоїдної раси є монголи, перші постійні контакти європейців з якими датуються початком 2-го тисячоліття н. е. Класичними монголоїдами є також представники тюркських і монгольських народів Центральної Азії: буряти, алтайці і тувинці.

Вже у японців та південних китайців відчутним є домішка австралоїдної раси [джерело?]. Ще більшим вплив австралоїдів є у зовнішньому вигляді південно-азійської раси у мешканців Індокитаю, Індонезії та Філіппін.

Більшість населення Середньої Азії або має помітну монголоїдну домішку (узбеки), або ж є мішаним монголоїдно-європеоїдним типом (казахи).

У деяких груп росіян, особливо Сибіру, тобто в зонах контактування з монголоїдами, простежуються окремі монголоїдні риси.

Історія ред.

Комплекс типових ознак монголоїдної раси чітко виявлений вже в палеоантропологічних знахідках часів мезоліту (близько 12 тисяч років тому). Спочатку населяли Східну Євразію, зовнішність відображає пристосування до умов пустель (пустеля Гобі).

На території України представники народів монголоїдної раси з'являються в часи Великого переселення народів з III століття н. е. Спочатку гуни, тюрки, пізніше болгари, хозари, що остаточно витісняють іраномовні народи з причорноморських і приазовських степів. За часів Київської Русі відомі печеніги, половці, монголо-татари. За часів Козацької доби в український степ переселяються ногайці. Найпізніше з монголоїдів в українські степи мігрують калмики.

Примітки ред.

Джерела ред.