«Гайоцинт» (K84)
HMS Hyacinth (K84)
HMS Hyacinth (K84).jpg
Корвет «Гайоцинт» після передачі Греції. 1943
Служба
Тип/клас корвет типу «Флавер»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь п'ятий корабель флоту на ім'я «Гайоцинт»[Прим. 1]
Корабельня Harland and Wolff, Белфаст
Замовлено 19 вересня 1939
Закладено 20 квітня 1940
Спущено на воду 19 серпня 1940
Введено в експлуатацію 3 жовтня 1940
На службі 19401943
Переданий 24 жовтня 1943 року переданий до складу Грецьких ВМС
Нагороди 6 бойових відзнак[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
Мальтійські конвої
Бій біля мису Спартівенто
Операція «Іксес»
Операція «Демон»
Сирійсько-Ліванська кампанія
Сицилійська операція
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 925 тонн (стандартна)
Довжина 62,48 м
Ширина 10,06 м
Висота 3,51 м
Технічні дані
Рухова установка 1 × парова машина Scotch
Гвинти 1
Потужність 2 750 к.с. (2 050 кВт)
Швидкість 16 вузлів (29,6 км/год)
Дальність плавання 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год)
Екіпаж 85 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1 × 76-мм гармата QF 12-pounder 12 cwt
Торпедно-мінне озброєння 2 бомбомети
2 бомбоскидачі Mk.II
40 глибинних бомб
Зенітне озброєння 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50
2 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»
HHelMS «Апостоліс»
Αποστόλης ΙΙ


Служба
Тип/клас корвет типу «Флавер»
Держава прапора State Flag of Greece (1863-1924 and 1935-1973).svg Королівство Греція
Належність Flag of Greece.svg Королівські ВМФ Греції
На честь адмірала часів війни за визволення Греції Ніколіса Апостоліса
Введено в експлуатацію 1943
На службі 19431952
Прийнятий 24 жовтня 1943
Виведений зі складу флоту 1952
Бойовий досвід Адріатична кампанія
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Гайоцинт» (англ. HMS Hyacinth (K84) — військовий корабель, корвет типу «Флавер» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Корвет «Гайоцинт» був закладений 20 квітня 1940 року на верфі компанії Harland and Wolff у Белфасті. 19 серпня 1940 року він був спущений на воду, а 3 жовтня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився переважно на Середземному морі, супроводжував десятки конвоїв, підтримував висадку морських десантів у Північній Африці. За цей час потопив три ворожі підводні човни: італійські «Фізалія» й «Перла»[Прим. 3] та німецький U-617[Прим. 4], рекорд серед кораблів його типу, який зміг опанувати тільки корвет «Санфлавер». За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений шістьма бойовими відзнаками[1].

24 жовтня 1943 року позичений Королівському флоту Греції, де продовжив службу в акваторії Середземного моря. 1952 році повернутий Великій Британії, того ж року зданий на брухт.

ІсторіяРедагувати

1940Редагувати

Після введення в експлуатацію «Гайоцинт» перейшов до Тоберморі, звідкіля до Ліверпуля й 16 листопада вийшов разом з однотипними корветами «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа» до 10-ї групи корветів, що базувалися на Середземному морі в Александрії. 23 листопада кораблі прибули до Гібралтару, де відразу підключилися до виконання першого бойового завдання.

У листопаді 1940 року корвет «Гайоцинт» залучався до проведення операції «Коллар». Операція Collar була спланована командуванням британських ВМС, як комплексна операція з проведення конвою з необхідним вантажем для військ, що дислокувалися на Мальті, у Греції та на Криті. Одночасно за задумом флотського керівництва здійснювався перехід кількох кораблів до нових баз і перекидання військ морем. Для реалізації всіх завдань наявні військово-морські сили було поділено на 3 оперативні групи: оперативна група «B»[Прим. 5], оперативна група «F»[Прим. 6] та оперативна група «D»[Прим. 7].

25 листопада конвой «Коллар» пройшов через Гібралтарську протоку й увійшов до Середземного моря. Військові транспортні судна Clan Forbes і Clan Fraser прямували з вантажем на Мальту, водночас транспорт New Zealand Star продовжував свій шлях до бухти Суда у супроводі есмінців: «Дункан», «Готспар», «Велокс», «Відет», «Реслер» і корветів: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт». З есмінців тільки «Велокс» і «Реслер» прикривали судна в Сицилійській протоці.

Далеке прикриття конвою в східній частині Середземного моря забезпечувала оперативна група «С» Середземноморського флоту: авіаносець «Ігл», лінкори «Малайя» і «Барем».

Вихід британського флоту з Александрії привернув увагу італійців і в 12:00 26 листопада потужні сили італійського флоту під командуванням адмірала І.Кампіоні висунулися в район мису Спартівенто, Сардинія (на відстані близько 350 миль) з наміром перехопити мальтійський конвой та раптовим ударом завдати поразки противникові.

27 листопада відбулася битва, яка згодом стала відома як бій біля мису Спартівенто, а з італійського боку — бій біля мису Теулада. Незважаючи на деяку перевагу в силах на початок битви, італійці не наважилися скористатися своєю перевагою та розгромити противника. У цілому морський бій тривав лише 54 хвилини, і обидва флоти, не скориставшись результатами швидкоплинного вогневого контакту між бойовими кораблями, відступили з поля битви.

У грудні корвет залучався до супроводження конвою ME-5А, що прямував з Мальти й складався з порожніх транспортних суден, які переганяли до Александрії: Breconshire, Clan Ferguson, Clan Macaulay і Memnon. 20 грудня конвой вийшов після полудня в супроводі крейсера ППО «Калькутта», есмінця «Райнек» і корветів «Гайоцинт», «Піоні» і «Салвіа» і 23 грудня неушкодженим прибув до Александрії.

1941Редагувати

10 січня 1941 року з Мальти вийшов конвой ME-6, який включав тихохідні вантажні судна Devis, Hoegh Hood, Rodi, Trocas, Volo і танкери Plumleaf і Pontfield, під охороною трьох корветів: «Гайоцинт», «Піоні» й «Салвіа». Уранці крейсери «Аякс», «Орайон», HMAS «Перт» і «Йорк» зустріли конвой і приєдналися до нього, посиливши його охорону. Незабаром на захисті конвою лишився тільки крейсер «Йорк»; корвети разом з іншими крейсерами пішли до бухти Суда. Есмінець «Нубіан» приєднався до конвою о 08:00 12 січня, змінивши «Йорк», який залишив конвой в 10:00 того ж дня. Конвой без втрат прибув до Александрії 13 січня.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Preston, Antony; Raven, Alan (1982). Flower Class Corvettes. London: Arms and Armour Press. ISBN 0-85368-559-2. 

ПриміткиРедагувати

Виноски
  1. На честь багаторічних цибулинних рослин родини гіацинтових — гіацинт.
  2. 6 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за бій біля мису Спартівенто (1940), за Грецьку кампанію (1941), за мальтійські конвої (1941), за Лівійську кампанію (1941-1942), за бої в Середземному морі (1942-1943), за Сицилійську операцію (1943).
  3. Під час проведення конвою з Яффи в Бейрут «Перла» атакував «Гайоцинт», але промахнувся, корвет контратакував, пошкодив і взяв у полон цей італійський підводний човен, який з 1943 року служив у грецьких ВМС під назвою «Матрозос» (Y-7).
  4. U-617, що потрапив на мілину, атакували британські бомбардувальники «Хадсон» та «Сордфіш»; остаточно човен знищили вогнем корабельних гармат британський корвет «Гайоцинт» та австралійський тральщик «Воллонгонг».
  5. лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Арк Роял», крейсери «Діспатч» і «Шеффілд» і 8 есмінців: «Енкаунтер», «Фолкнор», «Форестер», «Фьюрі», «Джеґуар», «Дункан», «Кельвін», «Вішарт»
  6. 2 легкі крейсери: «Манчестер» і «Саутгемптон», есмінець: «Готспар», 4 корвети: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт», транспорти: Clan Forbes, Clan Fraser і New Zealand Star
  7. лінкор «Раміліз», крейсери: «Бервік», «Ковентрі» і «Ньюкасл» (останній вийшов з Мальти), 5 есмінців «Дефендер», «Даймонд», «Галант», «Ґрейгаунд» і «Геревард»
Джерела