«Ігл» (1918) (англ. HMS Eagle (1918) — військовий корабель, авіаносець, переобладнаний лінкор типу «Альміранте Латорре» Королівського військово-морського флоту Великої Британії.

Історія
Велика Британія Велика Британія
Назва: HMS Eagle
Замовлений: 29 липня 1912 року
Будівник: Armstrong Whitworth
Закладений: 20 лютого 1913 року
Спуск на воду: 8 червня 1918 року
Прийнятий: 20 лютого 1924 року
Потоплений: 11 серпня 1942 року
Доля: потоплений німецьким підводним човном U-73
Основні характеристики
Тип: авіаносець
Водотоннажність: 22 200 т
Довжина: 203,5 м
Ширина: 25,1 м
Осадка: 8,1 м
Потужність: 50 000 к.с.
Двигуни: 4 парові турбіни
Швидкість: 24 вузли
Дальність
плавання:
4 800 миль на швидкості 16 вузлів
Команда: 791
Озброєння:
  • 9 x 152-мм гармат
  • 5 x 102-мм гармат
Бронювання:
  • Пояс: 114 мм
  • Палуба: 25–38 мм
  • Перебірки: 102 мм
Авіаційна група: 25–30 літаків

Історія створення

ред.

«Ігл» будувався на замовлення чилійського уряду, як дредноут типу «Альміранте Латорре» під попередньою назвою «Альміранте Кохрейн» у відповідь на плани розширення бразильського і аргентинського флотів. Закладка корабля відбулася на верфях американської кампанії Armstrong Whitworth. У зв'язку з труднощами, пов'язаними з темпами будівництва новітніх кораблів під час Першої світової війни, в 1918 році Велика Британія придбала цей корабель і переобладнала його до закінчення війни в авіаносець. Остаточно роботи були завершені лише в 1924 році. Спочатку авіаносець був приписаний до Середземноморського флоту метрополії, згодом переведений до Китаю.

Історія служби

ред.

Перші 9 місяців Другої світової війни авіаносець провів в Індійському океані в пошуках німецьких рейдерів. У травні 1940 передислокований на Середземне море, де діяв як ескорт для конвоїв на Мальту та Грецію, а також боротьби з італійськими конвоями в Середземномор'ї.

11 серпня 1942 року під час операції «П'єдестал» торпедований німецьким підводним човном U-73. «Ігл» затонув після влучення чотирьох торпед в 65 милях на південь від острова Мальорка в точці з координатами 38°3′0″ пн. ш. 3°1′12.00″ сх. д. / 38.05000° пн. ш. 3.02000° сх. д. / 38.05000; 3.02000. Загинуло 2 офіцери і 261 матрос. Позбавлений повітряного прикриття конвой був розгромлений, крім авіаносця були потоплені ще 9 торгових суден, 2 легких крейсери і есмінець, вціліло лише 5 транспортів.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Brown, David (1973). HMS Eagle. Warship Profile. Т. 35. Windsor, Berkshire, UK: Profile Publications. OCLC 33084560.
  • Friedman, Norman (1988). British Carrier Aviation: The Evolution of the Ships and Their Aircraft. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-054-8.
  • Gustavsson, Håkan; Slongo, Ludovico (2010). Desert Prelude: Early Clashes June–November 1940. Sandomierz, Poland: Stratus. ISBN 978-83-89450-52-4.
  • Nailer, Roger (1990). Aircraft to Malta. У Gardiner, Robert (ред.). Warship 1990. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. с. 151—65. ISBN 1-55750-903-4.
  • Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Rev). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
  • Shores, Christopher; Cull, Brian and Malizia, Nicola (1987). Air War for Yugoslavia, Greece, and Crete. London: Grub Street. ISBN 0-948817-07-0.
  • Shores, Christopher; Cull, Brian and Malizia, Nicola (1991). Malta: The Spitfire Year: 1942. London: Grub Street. ISBN 0-948817-16-X.
  • Smith, Peter C. (1995). Eagle's War: War Diary of an Aircraft Carrier. Bristol, UK: Crécy Books. ISBN 0-947554-60-2.

Примітки

ред.