Відкрити головне меню

МПК-43 (малий протичовновий корабель)

МПК-43 («Суми»)
MPK-43.jpg
МПК-43 (1995 рік)
Служба
Тип/клас малий протичовновий корабель, корвет
Держава прапора СРСР СРСР, Україна Україна
Належність ЧФ СРСР, ВМС ЗС України
Корабельня СБЗ ім. О. М. Горького,
Зеленодольськ, СРСР СРСР
Закладено 01.08.1972
Спущено на воду 02.06.1973
Введено в експлуатацію 28.12.1974
Виведений зі складу флоту в 1998 р.
Статус списаний, утилізований
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж нормальний — 876 т,
повний — 1030 т
Довжина 71,2 м
Ширина 10,1 м
Осадка 3,8 м (6,10 м по обтікачу ГАС)
Технічні дані
Рухова установка ГЕУ 2 дизелі крейсерського ходу М-507А — 38000 к.с. та форсажна газова турбіна М-813 — 18000 к.с.
ЕЕУ дизель-генератори ДГ-500, ДГ-300, ДГ-200
Гвинти 3 гвинти фіксованого кроку
Швидкість повного ходу — 35 вузлів
економічного ходу — 14 вузлів
Автономність плавання 2750 миль при 14 вузлах
9 діб (по запасах пального)
Екіпаж 89 чоловік
Озброєння
Артилерія 1х2 57-мм АУ АК-725,
1х6 30-мм АУ АК-630М
Торпедно-мінне озброєння 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124,
2х12 213-мм РБУ-6000
Зенітне озброєння 1х2 ПУ ЗРК «Оса-М»

МПК-43 — малий протичовновий корабель Чорноморського флоту, пізніше — корвет Військово-Морських Сил України. Багатоцільовий корабель прибережної дії проекту 1124 2-ї серії (шифр «Альбатрос», англ. Grisha-III class за класифікацією НАТО). У ВМС України носив назву «Суми» (бортовий № U209).

Особливості проектуРедагувати

Кораблі проекту 1124 вважаються найвдалішими малими протичовновими кораблями другого покоління. Згідно з проектом, вони призначалися для протидії підводним човнам противника в ближній зоні військово-морських баз, портів, рейдів і пунктів розосередженої стоянки кораблів, на шляхах розгортання сил військово-морського флоту для несення протичовнового дозору і охорони кораблів і суден на переході морем [1].

Основу гідроакустичного озброєння МПК проекту 1124 складали підкільна ГАС МГ-322 «Аргунь» (працювала в режимі ехопеленгування) і опускаєма ГАС МГ-339 «Шелонь» в кормовій надбудові, яка працювала тільки в режимі «стоп». Основу протичовнового озброєння складали розташовані побортно двотрубні поворотні торпедні апарати ДТА-5Э-1124 і дві РБУ-6000 на носовій частині надбудови корабля. Кораблі МПК проекту 1124 мали на озброєнні ЗРК «Оса-М» в носовій частині корпусу. Як РЛС виявлення повітряних і надводних цілей на фок-щоглі корабля була встановлена РЛС МР-302 «Рубка». На відміну від 1124 проекту першої серії, проект 1124 другої серії, до якої належить МПК-43, оснащувався новим артилерійським комплексом АК-725-МР-123, який включав крім 57-мм двоствольної баштової артилерійської установки АК-725, 30-мм шестиствольну АУ ППО АК-630 з дальністю стрільби до 4 км. Управління обома артилерійськими установками здійснювалося РЛС МР-123 «Вимпел» [2].

Будівництво малих протичовнових кораблів пр. 1124 другої серії розпочалося в 1971 році.

Історія корабляРедагувати

МПК-43 (заводський  номер 712) був закладений в елінгу Зеленодольського суднобудівного заводу (Татарстан) 1 серпня 1972 року. Зарахований в списки кораблів Військово-морського флоту 28 травня 1973 року. Після спуску на воду 2 червня 1973 року внутрішніми водними шляхами відбуксований в Азовське море, а звідти — на завод «Персей» (Севастополь) для добудови і наладочних і ходових випробувань. Після підписання державною комісією акту про прийомку корабля 28 грудня 1974 року, наказом головнокомандуючого ВМФ 23.01.1975 зарахований до складу Чорноморського флоту.

Входив до складу 400 дивізіону протичовнових кораблів 68 бригади кораблів охорони водного району Чорноморського флоту, в складі якого брав активну участь у навчально-бойовій діяльності флоту — МПК успішно ніс бойові служби в Середземному морі і на в ході в протоку Босфор, за період служби корабель пройшов більше 43 000 миль. В складі корабельних протичовнових ударних груп корабель чотири рази завойовував приз головкому ВМФ СРСР з протичовнової підготовки (останній — в 1989 році) [3].

Під час отримання кораблів Чорноморського флоту СРСР ВМС України дістався в небоєготовому стані. Як і його «сістершип» — корвет «Херсон», через відсутність коштів на ремонт привести корабель до ладу не вдалося і відразу після прийняття в склад ВМС корабель був списаний і утилізований [4].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 2. Малые противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 1992—1993. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 1992. — ISBN 0-71062-623-1.