98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)

98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 98. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія 5-ї хвилі мобілізації Сухопутних військ Третього Рейху брала участь у Французькій кампанії, билася на Східному та Італійському фронтах.

98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)
98. Infanterie-Division
Logo-98-infantry.jpg
Емблема 98-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі 18 вересня 1939 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота
Чисельність піхотна дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Графенвер
Прізвиська «Німецький орел Судет»
(нім. Sudetendeutscher Adler)
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Східний фронт

Середземномор'я

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Альфред Герман Райнхардт
Знаки розрізнення
Емблема дивізії 98. Infanterie Division.png

ІсторіяРедагувати

98-ма піхотна дивізія сформована 18 вересня 1939 на навчальному центрі Графенвер (нім. Truppenübungsplatz Grafenwöhr) у XIII військовому окрузі під час 5-ї хвилі мобілізації Вермахту. Особовий склад, що надходив на укомплектування дивізії, в основному мав бойовий досвід Польської кампанії. До початку загального наступу німецьких військ на Західному фронті, підрозділи з'єднання займалися бойовою підготовкою, проходили етапи бойового злагодження на полігонах Німеччини.

 
Німецькі війська в Україні. 1 вересня 1941
 
Карта Ржевського виступу з дислокацією 98-ї піхотної дивізії напередодні початку операції «Бюффель». Ржевська битва. Зима 1943
 
Карта Керченсько-Ельтигенської десантної операції, де билася 98-ма піхотна дивізія. Листопад-грудень 1943

Взимку 1939–1940 98-му дивізію передислокували на західні кордони Рейху і включили до штату IX-го армійського корпусу 1-ї армії. У Французькій кампанії дивізія брала участь у бойових діях майже з першого дня, билася у Люксембурзі, Бельгії, на півночі Франції. В операції «Рот» вела бої з формуваннями французької армії під Орлеаном. Деякий час розташовувалася у Пітів'є.

З серпня 1940 до лютого 1941 98-ма піхотна дивізія була тимчасово розпущена. Напередодні вторгнення до Радянського Союзу, з'єднання було знов укомплектоване ветеранами дивізії й зосереджене у районі французьких міст Шалон-ан-Шампань і Еперне, де її підрозділи змінили 78-му та 253-ю піхотні дивізії, що прямували на східні кордони Рейху. Але вже наприкінці червня 1941 98-му змінила з окупаційними функціями нова — 335-та піхотна дивізія, а 98-му направили на східну ділянку німецько-радянського фронту, як резерв ОКХ.

З липня 1941 дивізія увійшла, як посилення LI-го армійського корпусу 6-ї армії, що бився з військами Південно-Західного фронту генерала Кирпоноса під Рівним, Житомиром, Радомишлем, Барановкою, Маліном, Києвом та Черніговом.

У запеклих боях в Україні дивізія зазнала серйозних втрат і значно втратила свій бойовий потенціал. Через високі втрати три батальйони дивізії були скорочені (II./282, III./289, III./290), й надалі з'єднання вело бойові дії в скороченому складі.

На початку жовтня 98-му дивізію передали до складу ударного угруповання групи армій «Центр», що готувався до операції «Тайфун», рішучого наступу гітлерівських військ на Москву. Дивізія увійшла до XII-го армійського корпусу 4-ї танкової групи генерал-полковника Е. Гепнера. Через значний брак військової техніки, що була втрачена у попередніх боях з радянськими військами, на дооснащення дивізії була надані трофейні радянські танки Т-26 та Т-70, а також захоплені бронеавтомобілі типу БА-6 і БА-10.

10 жовтня 1941 німецькі XII-й генерала від інфантерії В.Шрота і XIII-й армійські корпуси генерала від інфантерії Г. Фельбера проривають оборону на Калузькому і Малоярославецькому напрямах. 98-ма піхотна дивізія діяла в першому ешелоні наступаючих військ, вела запеклі бої під Рославлем, Кіровом, Можайськом, на річці Нара.

Після важких та кровопролитних боїв на московському напрямку, дивізія практично вичерпала свій потенціал, а після переходу радянських військ у контрнаступ перейшла до оборони в районі Юхнова та річки Угра.

Протягом зими 1942 — зими 1943 дивізія вела затяті оборонні бої у Ржевському виступі. Під час Ржевської битви формування 98-ї піхотної дивізії протистояли спробам радянських Західного і Калінінського фронтів вибити війська німецької групи армій «Центр» на Ржевсько-Сичовському напрямку в районі Гжатська.

17 січня 1943 року радянські частини Калінінського фронту опанували місто Великі Луки. У результаті цього німецькі війська опинились перед загрозою оточення на Ржевському виступі. 6 лютого, після багаторазових звернень командування групи армій «Центр» і начальника Генштабу генерала Цейтлера, Гітлер дозволив відвести 9-ту і частину 4-ї армії на лінію Духовщина — Дорогобуж — Спас-Деменськ. німецьке командування розпочало поступове виведення своїх військ за планом операції «Бюффель». 30 березня 1943 року евакуація німецьких військ із Ржевського виступу була завершена.

98-ма піхотна дивізія після виходу з-під Ржеву була виведена до резерву на доукомплектування та відновлення боєздатності. Протягом весни 1943 вона перебувала у районі Брянська, Мгліна.

У середині червня 1943 дивізію передислоковують на південний фланг німецько-радянського фронту, через Крим з'єднання перекидають на Таманський півострів, де вона входить до складу XXXXIV-го армійського корпусу 17-ї армії групи армій «A», що б'ється на Кубані за утримання плацдарму на Північному Кавказі.

Протягом літа-осені 1943 98-ма піхотна дивізія вела бойові дії на Кубані, згодом відступила до Криму, тримала оборону в районі Керчі. З висадкою радянського морського десанту зазнала значних втрат у живій силі та техніці, відступала вглиб Кримського півострову. У складі V-го армійського корпусу вела бої на Керченському півострові, на мисі Тархан, з боями відступала до Севастополя, де була практично розгромлена весною 1944 року. У травні 1944 залишки дивізії встигли евакуювати до Румунії.

Рештки дивізії були зосереджені спочатку в Румунії, а згодом у Хорватії, поблизу Загреба. 5 червня 1944 98-ма піхотна дивізія розпочала повне реформування на фондах вцілілих військ та додатково підрозділів 387-ї піхотної дивізії та інших формувань, що евакуювали з Криму. До серпня 1944 дивізія відновила свою боєздатність і передана до складу LXXVI-го танкового корпусу 10-ї армії.

98-ма піхотна дивізія брала участь у бойових діях на Італійському театрі дій до кінця Другої світової війни. Билася поблизу Ріміні, Імола, Ровіго, Болоньї, Луго на півночі Італії. Капітулювала 8 травня 1945 американським військам у передгір'ях Східних Альп.

Райони бойових дійРедагувати

КомандуванняРедагувати

КомандириРедагувати

ПідпорядкованістьРедагувати

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1939
грудень IX-й ак 1-ша армія Група армій «C» Саарпфальц
1940
січень IX-й ак 1-ша армія Група армій «C» Саарпфальц
червень V-й ак 6-та армія Група армій «B» Франція
липень 9-та армія Група армій «A» Франція
серпень тимчасово розформована
1941
січень тимчасово розформована
березень LX-е КОП 1-ша армія Група армій «D» Франція
квітень XXVII-й ак 1-ша армія Група армій «D» Франція
липень Резерв ОКХ Україна
серпень LI-й ак 6-та армія Група армій «Південь» Київ
жовтень XII-й ак 4-та танкова група Група армій «Центр» Вязьма, Підмосков'я
грудень LVII-й мк 4-та армія Група армій «Центр» Підмосков'я
1942
січень LVII-й мк 4-та армія Група армій «Центр» Юхнов
лютий XII-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Юхнов
вересень резерв армії 3-тя танкова армія Група армій «Центр» Гжатськ
жовтень IX-й ак 3-тя танкова армія Група армій «Центр» Гжатськ
1943
січень IX-й ак 3-тя танкова армія Група армій «Центр» Гжатськ
лютий XX-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Спас-Деменськ
квітень XII-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Спас-Деменськ
травень резерв армії 4-та армія Група армій «Центр» Брянськ
липень XXXXIV-й ак 17-та армія Група армій «A» Кубань
жовтень XXXXIX-й гк 17-та армія Група армій «A» Кубань
листопад V-й ак 17-та армія Група армій «A» Крим
1944
січень V-й ак 17-та армія Група армій «A» Крим
квітень V-й ак 17-та армія Група армій «Південна Україна» Севастополь
травень Резерв групи армій Група армій «Південна Україна» Румунія
червень Евакуація Група армій «F» Загреб
липень LXIX-й ак 2-га танкова армія Група армій «F» Хорватія
серпень LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Ріміні
жовтень LI-й ак 10-та армія Група армій «C» Апенніни
листопад XIV-й тк 10-та армія Група армій «C» Апенніни
1945
січень 10-та армія Група армій «C» Сеніо
лютий LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Сеніо, По, Східні Альпи

СкладРедагувати

Вересень 1939[1] 1941 1944 1945
282-й піхотний полк 282-й гренадерський полк 117-й гренадерський полк
289-й піхотний полк 289-й гренадерський полк
290-й піхотний полк 290-й гренадерський полк
198-й артилерійський полк
198-й велосипедний батальйон[2]
198-й протитанковий дивізіон[3] 198-й розвідувальний самохідно-протитанковий дивізіон[4] 198-й самохідно-протитанковий дивізіон[5] 3-тя зенітна батарея[6]
98-й фузілерний батальйон
198-й інженерний батальйон
198-й дивізійний батальйон зв'язку
198-ме дивізійне управління постачання[7] 198-ме управління постачання піхотної дивізії[8] 198-й полк забезпечення[9]
198-й запасний батальйон

Нагороджені дивізіїРедагувати

Нагороджені дивізії[10]
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
  Кавалери Золотого Німецького Хреста 71
  Кавалери Срібного Німецького Хреста 1
  Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами 1
(№ 118 командир 98-ї пд генерал-лейтенант Альфред Герман Райнхардт — 24.12.1944 )
  Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[11] 24
у тому числі 1 непідтверджене
  Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ
«Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
30
  Кавалери ордену Михая Хороброго ІІІ ступеня (Румунія) 1

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201–280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
  • Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)
  • Мартин Гарайс. 98-я пехотная дивизия = 98. Infanterie-division: Kampf und Ende der Frankisch-Sudetendeutschen. — М. : Центрполиграф, 2007. — 352 с. — (Дивизии вермахта на Восточном фронте) — 3000 прим. — ISBN 978-5-227-04216-3. (рос.)
  • Gareis, Martin (2004). Kampf und Ende der fränkisch-sudetendeutschen 98. Infanterie Division. Verlag: Dörfler. ISBN 978-3-89555-184-0.(нім.)
  • Schulz, W. (1978). Der Weg der 98. Infanterie Division 1939–1945. Selbstverlag, Wulfsfelde.(нім.)

ПриміткиРедагувати

  1. 98. Infanterie-Division
  2. Radfahr-Schwadron 198
  3. Panzerabwehr-Abteilung 198
  4. Panzerjäger- und Aufklärungsabteilung 198
  5. Panzerjäger-Abteilung 198
  6. 3. Flak-Kompanie
  7. Infanterie-Divisions-Nachschubführer 198
  8. Kommandeur der ID-Nachschubtruppen 198
  9. Versorgungs-Regiment 198
  10. Holders of high awards (англ.)
  11. Knight's Cross Holders of 98. Infanterie-Division