Відкрити головне меню

ГеографіяРедагувати

РозташуванняРедагувати

Місто розташоване на річці Востіца (басейн Дніпра), за 57 км від Смоленська.

ІсторіяРедагувати

XIII — поч. XIV ст.: На місці сучасного міста існував жіночий монастир Святого Духа.

XV: навколо монастиря сформувалася Духовська слобода. Поселення входило до складу Великого Князівства Литовського і було центром волості.

З 1654 потрапило під владу Московії.

1777 року Духовська слобода отримала статус міста і повітового центру Смоленської губернії.

За даними на 1859 рік у повітовому місті Духовщинського повіту Смоленської губернії мешкало 2881 особа (1434 чоловічої статі та 1447 — жіночої), налічувалось 418 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].

12 лютого 1863 складено проект міського герба «в срібному полі червоні троянди».

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3109 осіб (1544 чоловічої статі та 1565 — жіночої), з яких 2981 — православної віри[2].

1918 року увійшло до складу проголошеної Білоруської Народної Республіки.

З 1 січня 1919 за постановою першого з'їзду КП (б) Білорусі увійшла до БРСР, центр повіту Смоленського району.

16 січня 1919 більшовики відібрали місто разом з іншими етнічно білоруськими територіями до складу РРФСР.

15 липня 1941 — 19 вересня 1943: у роки Другої Світової перебувало під окупацією.

ЕкономікаРедагувати

У місті працює сироробний завод, хлібокомбінат, ліспромгосп «Духовщінський» (заготівля деревини, виробництво пиломатеріалів). Приватне підприємництво.

Визначні пам'яткиРедагувати

  • Храм Зіслання Святого Духа (1811–1819 рр., провінційний класицизм)
  • Меморіали на честь загиблих під час Другої світової війни

Духовщинське міське поселенняРедагувати

До складу поселення, окрім міста Духовщини, входить селище Льонозавод. Чисельність населення — 4600 чоловік, площа — 10,94 км². Поселення розташоване в західній частині району. Межує:

ПосиланняРедагувати

Відомі особиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Смоленская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XL. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1868 — LXXXVII + 515 с., (код 5)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-215)