Яким (Фещак)

український греко-католицький священник, релігійний діяч, редактор

о. Яким Фещак ЧСВВ (уроджений Олекса Фещак, 11 червня 1881, Золотий Потік — 12 лютого 1920, Чечельник) — український греко-католицький священник-василіянин, релігійний діяч, редактор. Капелан УГА (декан капеланів УГА[1]).

о. Яким Фещак ЧСВВ
Капелан УГА о. Яким Фещак ЧСВВ
Ім'я при народженні Олекса Фещак
Народився 11 червня 1881(1881-06-11)
м-ко Золотий Потік, нині смт, Чортківський район
Помер 12 лютого 1920(1920-02-12) (38 років)
Чечельник, нині смт, Вінницька область
·тиф
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність священник, релігійний діяч, редактор
Відомий завдяки капелан УГА
Військове звання сотник
Конфесія греко-католик

Життєпис ред.

Олекса Фещак народився 11 червня 1881 року в містечку Золотий Потік Бучацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині смт Чортківського району Тернопільської области, Україна) в сім'ї заможного, національно свідомого селянина.

Навчався в початковій («вселюдній») школі в Золотому Потоці[2]; закінчив з відзнакою 4 класи ґімназії при Бучацькому монастирі оо. Василіян. У 1896 р. вступив до новіціяту оо. Василіян у Добромилі (навчався там до 1902 р.[3]). У 1898 р. склав перші обіти, у 1901 р. — урочисті обіти (професійні) в Добромильському монастирі оо. Василіян. У Добромилі закінчив гімназію, два роки стислої філософії (18971902 рр.).

Працював викладачем (професором), префектом конвікту в Бучачі. Вивчав богослов'я у Кристинополі; молодь і професори просили настоятелів прислати брата Якима до Бучача, тому приватно, крім викладання, вивчав богослов'я.

У 1907 р. отримав ієрейські свячення, після цього був скерований на богословські студії в «Канізіяніум» (Інсбрук, проводили оо. Єзуїти). Викладав латину, риторику в чернечому ліцеї в Крехові. З 1910 р. в монастирі св. Онуфрія (Львів); провідник «Марійського товариства молоді», «дружини пань» (зросла чисельно до 88 осіб) у Львові, з 19111914 р. водночас редактор релігійного місячника «Місіонар».[4] Мав погляди проти москвофільства. Під час Першої світової війни — у містах Жовква, Перемишль. Служив у духовній семінарії для українських еміґрантів у Кромерижу (Моравія).

У 1916 р. повернувся до Перемишля (катехит жіночої школи сс. Бенедиктинок). У 1918 р. переїхав до Жовкви (співвидавець часопису «Україна»). У грудні попросив настоятелів чину Василіян відпустити польовим духівником УГА. Став капеляном 9-ї Белзької бригади УГА, польовим духівником у ранзі сотника.[5]

У 1919 р. служив відправи в сирітській захоронці сс. Служебниць у Тернополі. З УГА перейшов р. Збруч поблизу Підволочиська. У Вінниці очолив польове духовенство після смерти отця-доктора Петра Кашуби.

Помер від епідемічного висипного тифу в Чечельнику (тоді Українська Народна Республіка, нині районний центр, Вінницька область).

«Монахом-лицарем» називали галичани о. Якима Фещака ЧСВВ.[6]

Примітки ред.

  1. Чечельник. Парафія «Св. Йосипа-обручника Пречистої Діви Марії». Поховані на парафіяльному цвинтарі
  2. о. Назарко І. ЧСВВ. Лицар у чернечій рясі // Бучач і Бучаччина… — С. 111.
  3. Дуда І., Пиндус Б. Фещак Олекса… — С. 518.
  4. М. Лозинський. Часопис «МІСІОНАР» — друкований апостол українського народу (1897—1944) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
  5. Спомини о. [[Порфирій (Боднар)|Порфирія Боднара]], ЧСВВ. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 17 травня 2014.
  6. Мизак Н. За тебе, свята Україно.

Джерела ред.

Посилання ред.