Канізіянум
47°16′27.8400001″ пн. ш. 11°23′57.8400001″ сх. д. / 47.27440° пн. ш. 11.39940° сх. д.
| Канізіянум | |
| Дата створення / заснування | 1910 |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |
 Австрія[1] |
| Адміністративна одиниця | Інсбрук[1] |
| Входить до складу списку пам'яток культури | Q1856207? |
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
| Адреса | Tschurtschenthalerstraße 7[1] |
 | |
 Канізіянум у Вікісховищі | |
Єзуїтська колегія Канізіянум (лат. Canisianum) — навчальний заклад отців єзуїтів у Інсбруку, (Австрія).
Історія
ред.Заснована в Інсбруку 1562 р. єзуїтом Петром Канізієм (італ. Pietro Canisio, проголошений святим у 1925 р.) і відтоді її почали називати Канізіанум (лат. Canisianum). Петро Канізій був засновником й інших колегій: перед тим в Мюнхені (1559 р.), а опісля в Діллінгені (1563 р.) і Вюрцбурґу (1567 р.). 1677 р. за згодою Риму і Відня колегія була піднесена до рівня університету. 1773 р. по скасуванні єзуїтського ордену, університет перетворений на ліцей, а 1826 р. відновлено статус університету, але вже без богослов'я. 1832 р. єзуїти повернулися на професорські посади і 1856 р. богослов'я знову повернено до навчальної програми, а колегія прилучена до Інсбруцького університету.
Сучасна будівля збудована у 1910–1911 за ректорства Міхаеля Гофманна, тому офіційно відлік часу від заснування колегії ведеться саме з цього періоду. В 1938 р. колегію було замкнено і знову відновлено 1945 р.
Українські студенти в колегії Канізіанум
ред.Українські студенти почали записуватися на навчання до Канізіануму в 1899 р. Першим студентом з Галичини був Йосиф Жук (записався 17 жовтня 1899 р.) — пізніше греко-католицький священник в США, а згодом засновник і перший предстоятель Української православної церкви в Америці.
У Канізіанумі навчались священники та єпископи Української греко-католицької церкви та інших греко-католицьких церков візантійського обряду першої половини XX ст.
- Єпископ Йосиф Боцян
- Блаженний єпископ Никита Будка
- Митрополит Костянтин Богачевський
- Отець Теодосій Галущинський
- Єпископ Іван Лятишевський
- Єпископ Янко Шімрак
- Блаженний отець Андрій Іщак
- Верховний архієпископ і кардинал Йосиф Сліпий
- Блаженний отець Климентій Шептицький
- Єпископ Йоаким Сеґеді
- Отець Михайло Мельник, пізніше єпископ УПЦ
- Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський
- Єпископ Іван Стах
- Отець Яким Фещак[2]
- Отець Петро Кашуба
Примітки
ред.- ↑ а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ о. І. Назарко ЧСВВ. Лицар у чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 112.
Література
ред.- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I, vol. 43, Rome 1984. — 366 p. (англ.)
Посилання
ред.- Ієродиякон Богдан ЧСВВ. Studenci greckokatoliccy w Innsbrucku [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Bazylianie.pl. — 22 жовтня 2012 р. (дата доступу 18 грудня 2015). (пол.)
Вебсайт колегії
ред.
- http://www.canisianum.at [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]