Відкрити головне меню

Юзеф Пйонтковський (пол. Józef Piątkowski, 1874 — після 1939[1]) — архітектор. Працював у Львові на початку XX століття. Проектував споруди у різних напрямках модерну, а також у модернізованих історичних стилях.[2] 1910 року експонував власні проекти разом з іншими архітекторами на виставці у Львові.[3] 1928 року призначений судовим присяжним.[4]

Проекти
  • Будинки у стилі орнаментальної сецесії на нинішній вулиці Бандери, 31 і 33 у Львові. Збудовані 1908 року для Юзефа Кеніга.[5]
  • Вілла «Вікторія» на нинішній вулиці Коновальця, 92 у Львові. Збудована 1909 року для Вікторії Фрідман у стилі раціональної сецесії.[5]
  • Будинок Бромільських на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 49. Збудований у 19091910 роках у стилі модерну, базується переважно на ордерній системі. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.[6]
  • Спарені кам'яниці братів Шварцвальд на вулиці Клепарівській 7, 7а. Збудовані 1911 року у стилі геометричного модерну.
  • Прибуткові будинки № 5 і 17 на вулиці Пекарській у Львові. Обидва збудовані у 19111912 роках у стилі модерн, що базується на неокласицизмі. Перший з будинків оздоблений скульптором Зигмунтом Курчинським.[6]
  • Будинок Сильвестра Кручковського на нинішній вулиці Героїв Майдану, 28 у стилі геометричної сецесії, близької до віденських зразків. Збудований 1912 року фірмою Левинського.[5]
  • Пйонтковському приписується авторство будинку колишньої товарної біржі Мойсея Полтурака на нинішній вулиці Городоцькій, 2, на розі із проспектом Чорновола. Проект виконано 1910 року у фірмі Міхала Уляма, збудовано до 1912, скульптурне оздоблення Станіслава Пліхала. Стилістично будинок відноситься до неокласицизму з елементами модерну.[7]
  • Пасаж Грюнерів із кінотеатром «Марисенька» (нині театр «Воскресіння»), збудований у 19111913 роках. Починався і завершувався прибутковими будинками на нинішніх площі Генерала Григоренка, 5 і вулиці Менцинського, 8. Обидва у стилі модерн, перший — з елементами необароко, другий — неоампіру.[5]
  • Житловий прибутковий будинок А. Кампеля на розі вулиць Гоголя, 14 і Городоцької, 67 (1913, скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського).[2]
  • Дерев'яний костел у селі Ясенна у Польщі.[8]
Нереалізовані
  • Проект нової ратуші у Стрию. Виконаний для конкурсу 1906 року. Здобув третє місце.[9]
  • I місце на конкурсі проектів майбутнього будинку Львівської торгово-промислової палати на вулиці Академічній 17 (нині проспект Шевченка). Проект розроблено 1907 року у співавторстві з архітектором Максиміліаном Станіславом Мацялком.[10]
  • Проект перебудови львівської ратуші у модернізованих формах галицького ренесансу (1907).[11]
  • Проект каплиці біля озера Морське Око в Татрах. Створений 1908 року для конкурсу. Здобув другу нагороду серед 33 претендентів.[12]
  • III місце на конкурсі проектів готелю Palace-Hotel-Bristol у Кракові (1912)[13].
  • Проект для конкурсу 1913 року на нову будівлю Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського. Того ж року видано збірку проектів конкурсу, куди зокрема увійшла і робота Пйонтковського.[14]
  • Проект будівлі Окружної дирекції пошти і телеграфу у Кракові. Здобув друге місце на конкурсі 1922 року.[15]
  • Конкурсний проект кафедрального костелу і будинків курії в Катовіцах. Не здобув призових місць на конкурсі у квітні 1925 року.[16]

ПриміткиРедагувати

  1. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 168. — ISBN 966-7022-44-7.
  2. а б Тимофієнко В. І. Пежанський Олександр Григорович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  3. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 405. — ISBN 83-88372-29-7.
  4. Kronika // Chwila. — 1928. — 9 marca. — № 3221. — S. 13.
  5. а б в г Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 488. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  6. а б Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 203. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  7. Lewicki J. Między tradycją… — S. 296—298.
  8. Ruszczyk G. Drewniane kościoły w Polsce 1918—1939: tradycja i nowoczesność. — Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. — S. 101. — ISBN 83-85938-14-1. (пол.)
  9. Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3.
  10. Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 4, 13; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
  11. Бірюльов Ю. О. Серце Львова. Історія спорудження та оздоблення ратуші // Галицька брама. — 1996. — № 19. — С. 13.
  12. Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1908.  — № 3. — S. 40.
  13. Architekt. — 1912. — № 3—4. — Tabl. 9; Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  14. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  15. Architekt. — 1922. — № 5. — S. 45; Rozstrzygnięcie konkursu na budowę gmachów pocztowych Krakowie // Nowa Reforma. — 27 stycznia 1922. — № 22. — S. 2.
  16. Architekt. — 1925. — № 3. — S. 31; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 8, 39.