Шумська волость
Шумська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Шумськ.
| Шумська волость | ||||
| Центр | Шумськ | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 316 (1885) | |||
| Населення | 7999 осіб (1885) | |||
| Густота | 44.9 осіб / км² | |||
| Наступники |
 ґміна Шумськ | |||
| Гміна Шумськ | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Кременецький |
| Адмінцентр гміни | Шумськ |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 25 |
Склад ред.
Станом на 1885 рік складалася з 28 поселень об'єднаних у 24 сільські громади. Населення — 7999 осіб (3942 чоловічої статі та 4057 — жіночої), 741 дворове господарство[1].
Основні поселення волості ред.
- Шумськ — колишнє власницьке містечко при річці Вілія за 30 верст від повітового міста; волосне правління; 165 осіб, 18 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейські молитовні будинки, школа, 12 постоялих дворів, 17 постоялих будинків, лавка, 2 водяні млини, базар щонеділі, 4 ярмарки. За 5 верст — винокурний завод.
- Андрушівка — колишнє державне село при річці Кутенка, 371 особа, 28 дворів, каплиця, постоялий будинок.
- Бриків — колишнє власницьке село, 696 осіб, 74 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Голубиси (Голибиси) — колишнє власницьке село при річці Вілія, 383 особи, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Зіньки — колишнє державне село при річці Вілія, 279 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Кордишів — колишнє власницьке село при річці Вілія, 523 особи, 64 двори, православна церква.
- Кутів (Кути) — колишнє державне і власницьке село, 615 осіб, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин.
- Малі Садочки — колишнє власницьке село, 185 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Онишківці — колишнє державне село при річці Вілія, 356 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Переморівка — колишнє власницьке село, 122 особи, 14 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
- Рохманів — колишнє власницьке містечко при річці Вілія, 309 осіб, 39 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Сураж — колишнє державне село при річці Вілія, 873 особи, 92 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, 2 водяних млин.
Історія ред.
Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость існувала як ґміна Шумськ Кременецького повіту в тих же межах, що і до 1921 року (за винятком сіл Баймаки та Зіньки, що залишилися у складі радянської частини Волині). В 1921 р. складалася з 43 населених пунктів, налічувала 15 852 жителі (11 524 православних, 4 111 римо-католиків, 5 євангелістів, 3 греко-католики і 209 юдеїв)[2].
1 жовтня 1933 р. було передано до новоутвореної сільської ґміни Угорськ село Мости[3]
На 1936 рік гміна складалася з 25 громад[4]:
- Андрушівка — село: Андрушівка та хутір: Пасіка;
- Боложівка — село: Боложівка;
- Бриків — село: Бриків;
- Циранка Лепішівка — село: Циранка Лепішівка;
- Ходаки — село: Ходаки та хутір: Креничне;
- Гутисько Городиське — село: Гутисько Городиське та хутір: Янове Гутисько;
- Гутисько Пікульське — село: Гутисько Пікульське та хутори: Дригани і Гутисько Польське;
- Гута Стара — село: Гута Стара та селища: Сідлисько і Садова Гора;
- Гута Руська — село: Гута Руська;
- Голубіси — село: Голубиси;
- Ізерна — село: Ізерна;
- Кути — село: Кути;
- Кордишів — село: Кордишів та хутори: Котячин і Михайлівка;
- Кругулець — село: Кругулець;
- Літовище — село: Літовище;
- Маринки — село: Маринки;
- Онишківці — село: Онишківці;
- Обичі — село: Обичі та хутір: Монастирок;
- Переморівка — село: Переморівка;
- Рахманів — села: Рохманів і Новорахманів;
- Садки Малі — село: Садки Малі та селища: Москалівка і Вигода;
- Сураж — село: Сураж, селища: Лисиця та хутір: Малинів;
- Шумськ — містечко: Шумськ;
- Вашківці — село: Вашківці та хутір: Діброва;
- Залужжя — село: Залужжя та хутори: Бацаї і Буда.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Шумського району.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [Архівовано 2017-01-05 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 45-46 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |