Відкрити головне меню

Андрушівка (Шумський район)

село в Україні, в Шумському районі Тернопільської області.

Андруші́вка — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на річці Кутянка, на північному сході району. Входить до складу Шумської ОТГ.

село Андрушівка
Дерев'яна церква
Дерев'яна церква
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Громада Шумська міська громада
Код КОАТУУ 6125880301
Облікова картка Андрушівка 
Основні дані
Засноване 1654
Населення 867
Територія 2.040 км²
Поштовий індекс 47111
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°13′36″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
245 м[1]
Водойми Кутянка
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Острог
Відстань до
залізничної станції
27 км
Місцева влада
Адреса ради 47111, с. Андрушівка
Карта
Андрушівка. Карта розташування: Україна
Андрушівка
Андрушівка
Андрушівка. Карта розташування: Тернопільська область
Андрушівка
Андрушівка

Біля Андрушівки є два хутори — Пасіки і Полянки. Населення — 292 осіб (2016).

Зміст

ІсторіяРедагувати

Відоме з 1545 року як Андрусівка. Назва походить від імені Андрух (Андрусь), Андрій[2]. Колись власність князів Острозьких, від них перейшло до Альоїзи Ходкевичевої.

1650 належало до Острозької єзуїтської колегії. У 1895 році було споруджено церкву святого Миколая, яка досі  є святинею села. В кінці ХІХ століття було 19 домів, проживало 565 осіб.

У 1935 році було побудовано Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Влітку 1943 року поблизу Андрушівки відбувся переможний бій куреня УПА з підрозділом Армії Крайової. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь більше 40 мешканців села. Репресовано 15 сільських родин. Із мобілізованих на фронти Другої світової війни 32 жителів загинуло 17 чоловіків, 7 пропало безвісти.

У 1949 року примусово створено колгосп. Від 1950-х рр. Андрушівка була центральною садибою колективного господарства; від 1990-х діяло ПАП «Каменяр».

Житель села Г. Ковальчук — отримав звання один з "праведників народів світу"[3]

Пам'яткиРедагувати

Є церква святого Миколая (1895; дерев'яна), Дім молитви ХВЄ (1935; дерев'яний).

Пам'ятникиРедагувати

Споруджено три «фігури», пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1987), бюст І. Альошину (1988).

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, 2 магазини. Жителі села облаштовали дитячий майданчик.

ПриміткиРедагувати

  1. weather.in.ua
  2. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 10.
  3. стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати