Залужжя (Шумський район)

село в Україні, в Шумському районі Тернопільської області.

Залу́жжя — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Входить до складу Шумської міської громади. Населення — 338 осіб (2018).

село Залужжя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Шумський район
Громада Шумська міська громада
Код КОАТУУ 6125886702
Облікова картка село Залужжя 
Основні дані
Засноване 1513
Населення 338
Територія 0.870 км²
Поштовий індекс 47105
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°08′44″ пн. ш. 26°04′12″ сх. д. / 50.14556° пн. ш. 26.07000° сх. д. / 50.14556; 26.07000Координати: 50°08′44″ пн. ш. 26°04′12″ сх. д. / 50.14556° пн. ш. 26.07000° сх. д. / 50.14556; 26.07000
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47105, с.Рохманів
Карта
Залужжя. Карта розташування: Україна
Залужжя
Залужжя
Залужжя. Карта розташування: Тернопільська область
Залужжя
Залужжя

Село Залужжя знаходиться на північній околиці Подільської височини за 10 км від горбогірного Кременецького кряжу. Воно лежить на лівому схилі долини  невеликої річки Трибушівки. З усіх боків село оточують луки, від цього і походить його назва. Поверхня території погордована, розчленована кількома ярами та балками, абсолютні висоти змінюються від 235 до 290 метрів над рівнем моря. Клімат помірно-континентальний.

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка — 1513 року. Тоді селом володів Богуш Боговитин, підскарбій литовський. Пізніше належало до Марії Сімашкової, до Рохманівського ключа.

За переписом 1911 року велика земельна власність (690 десятин) належала до Автергофів. У селі був палац «Замок» власність війта Шумської гміни Єжи Альтергофа (Auterhoffa).

На початку ХХ століття третину населення с. Залужжя становили поляки. В 1943 році село було повністю спалене до останньої хати. Мешканці цього села шукали прихистку у родичів, які проживали у сусідніх селах, а поляки змушені були виїхати у місто Вроцлав (Польща). Ближче до зими селяни стали повертатися на свої місця, де жили раніше. Деякі з них стали будуватися, а дехто перезимовував у льохах.

За свідченням односельців-старожилів, на місці теперішньої школи до війни була красива двоповерхова школа. У ній навчалися діти українців та поляків, яких в селі було багато. 1943 року село було спалене, у тому ж числі знищена школа. У післявоєнні роки діти ходили до школи в с. Рохманів, а в 1946 році було засновано школу, яка спочатку знаходилася у будинку жителя села. В 1954 році школу перенесено в новозбудоване приміщення, у якому вона знаходиться до цього часу.

Довгий період в одному приміщенні знаходилися школа, клуб, бібліотека та медпункт. Проте, для фельдшерсько-акушерського пункту пізніше побудували нове приміщення. Клуб та бібліотека були закриті, приміщення руйнувалося. У 2006 році розпочали роботи з капітального ремонту школи.

21 квітня 1989 року розпочали будівництво нової церкви (Церква Св. Апостолів Петра і Павла).

Пам'яткиРедагувати

Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1993).

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, ФАП, магазин.

Відомі людиРедагувати

У селі народився громадський діяч і господарник В. Попик.

ПосиланняРедагувати