Відкрити головне меню

Широке (Білгород-Дністровський район)

Широ́ке (до 1948 року — Кібабча) — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Населення становить 1374 осіб.

село Широке
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Маразліївська сільська громада
Код КОАТУУ 5120888201
Облікова картка Широке 
Основні дані
Населення 1374
Площа 4,47 км²
Густота населення 307,38 осіб/км²
Поштовий індекс 67764
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 45°57′59″ пн. ш. 30°05′26″ сх. д. / 45.96639° пн. ш. 30.09056° сх. д. / 45.96639; 30.09056Координати: 45°57′59″ пн. ш. 30°05′26″ сх. д. / 45.96639° пн. ш. 30.09056° сх. д. / 45.96639; 30.09056
Відстань до
обласного центру
106 км
Відстань до
районного центру
48 км
Найближча залізнична станція Кантемир
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 67760, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Маразліївка, вул. Шкільна, 76, тел. 42-7-31
Карта
Широке. Карта розташування: Україна
Широке
Широке
Широке. Карта розташування: Одеська область
Широке
Широке

ІсторіяРедагувати

ТопонімОйконімРедагувати

Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:

ХронологіяРедагувати

Переважна більшість поселенців почала прибувати за державною програмою в кінці 1829 року з Полтавської губернії, Гадяцького повіту, Поділківської волості, сіл Подільки й Капустинці. У 1834 році переселились ще двадцять шість родин з Липової Долини, а в 1835 р. сімнадцять сімей з села Ведильці Чернігівської губернії.[1] У тому ж році в окремій ревізькій казці значиться сім'я мазила Ш. М. Уласенка.[2]

Станом на 1886 рік у селі Кібабче Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1771 особа, налічувалось 273 дворових господарства, існувала православна церква та 3 лавки[3].

Мешканці села приймали участь в Другій світовій війні. Більшість чоловіків було призвано РВК у серпні-вересні 1944 року, коли радянські війська зайняли Бессарабію. Всього з Широкого пішли на фронт 540 чоловіків, з яких 239 загинули.

Село постраждало внаслідок голоду 1946—1947 років.
Станом на 1970-ті роки у селі Широке мешкало 2345 осіб, налічувалось 860 дворових господарства[4].

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1553 особи, з яких 700 чоловіків та 853 жінки.[8]

За переписом населення 2001 року в селі мешкала 1371 особа.[9]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 97,89 %
російська 1,31 %
молдовська 0,36 %
білоруська 0,15 %
циганська 0,15 %
болгарська 0,07 %
вірменська 0,07 %

РелігіяРедагувати

Православна церкваРедагувати

« ...В 1823 г. основана деревня Кебабча. В этом же году основан приход и к нему приписано селение Дивизиу (ныне с. Дивизия)... »

Відомі мешканціРедагувати

НародилисьРедагувати

Перейменування об'єктів топонімікиРедагувати

Розпорядженням «Про перейменування вулиць населених пунктів Маразліївської сільської ради» від 25 січня 2016 року № 14/2016, керуючись статтею 42, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» враховуючи рекомендації Українського інституту національної пам'яті, з метою подолання спадщини тоталітарного минулого та впровадження суспільних позитивних перетворень та з метою відродження в селі Широке перейменовані наступні об'єкти тононіміки:[16]

Сучасна назва Попередня назва
вулиця М. Довбні вулиця Крупської
вулиця Затишна вулиця Радянська
вулиця Миру вулиця Леніна
вулиця Молодіжна вулиця Комсомольська
вулиця П. Тарасенка вулиця Чапаєва
вулиця Тіниста вулиця Піонерська

ПриміткиРедагувати

  1. Витоки.Хто ми?. sites.google.com (uk). Процитовано 2019-04-17. 
  2. Національний архів Республіки Молдова, фонд 134, опис 2, справа 8.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. История Городов и Сел Том Одесская область, стр. 294. Архів оригіналу за 25 червень 2011. Процитовано 1 серпень 2011. 
  5. Губерніи Новороссійской группы (1886) (стр. № 128 (№ п\п 154))
  6. АТП на 01.09.1946
  7. АТП на 01.01.1979
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  11. Кишинёвская епархия Православной Церкви Молдавии.[недоступне посилання з червень 2019]
  12. Румынская православная церковь. Архів оригіналу за 12 листопад 2009. Процитовано 24 червень 2010. 
  13. Бессарабская митрополия Румынской Православной Церкви. Архів оригіналу за 19 січень 2009. Процитовано 24 червень 2010. 
  14. Епархия Четатя — Албэ-Измаил и ее деятельность
  15. Состоялся крестный ход по приходам Белгород-Днестровского и Татарбунарского районов
  16. Розпорядження «Про перейменування вулиць населених пунктів Маразліївської сільської ради» від 25 січня 2016 року № 14/2016

Джерела, посилання і літератураРедагувати