Шипинці

Шипи́нці — село Кіцманського району Чернівецької області.

село Шипинці
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район/міськрада	Кіцманський район
Рада	Шипинецька сільська рада
Код КОАТУУ	7322589001
Основні дані
Засноване	1359
Населення	3160
Поштовий індекс	59341
Телефонний код	+380 3736
Географічні дані
Географічні координати	48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	181 м
Місцева влада
Карта
Шипинці
Шипинці Шипинці
Шипинці у Вікісховищі

Легенда походження назви

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.

Географічне розташування

Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.

У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.

Археологічна пам'ятка

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е.- ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.

У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.

Історія

У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длуґош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.

Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	3424	96,18 %
євреї	79	2,05 %
поляки	32	0,90 %
румуни	20	0,56 %
німці	5	0,14 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	3434	96,46 %
їдиш	76	2,13 %
польська	21	0,59 %
румунська	20	0,56 %
німецька	8	0,22 %

Цікаві факти

З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.

В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».

У середині ХІХ століття громада Шипинців мала власну символіку - печатку з гербом: зображення церковного вівтаря, на якому стоять дві свічки й хрест, увінчаний єпископською митрою; обабіч вівтаря навколішки стоять два богомольці. Герб супроводжувався написом німецькою мовою: "Siegel der Gemeinde Schippenitz" ("Печатка громади Шипинці").

В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.

Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.

Сучасність

Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП).

Відомі особистості

В поселенні народилися:

• Арійчук Евзебій (1892—1923) — український військовий діяч, хорунжий Армії УНР.
• Богданюк Ілля Васильович (1941) — український композитор, виконавець, поет.
• Грекул Степан Ростиславович (1997) — український боксер, Майстер спорту міжнародного класу.
• Міський Ілля Михайлович (1920—2005) — український музикант (скрипаль), композитор, педагог.
• Сакалюк Олександр Васильович — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Література

• Черняков І. Т. Шипинці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 639. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.

Посилання

• Шипинська перспектива (Шипинці, Кіцманський район)
• http://www.castles.com.ua/shypynci.html