Вікіпедія

Шипинці

село в Чернівецькій області, Україна

Шипи́нці — село в Україні, у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

село Шипинці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Кіцманська міська громада
Основні дані
Засноване 1359
Населення 3160
Поштовий індекс 59341
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		181 м
Місцева влада
Карта
Шипинці. Карта розташування: Україна
Шипинці
Шипинці
Шипинці. Карта розташування: Чернівецька область
Шипинці
Шипинці
Мапа
Мапа

CMNS: Шипинці у Вікісховищі

Легенда походження назви ред.

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.

Географія ред.

Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.

У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.

Археологічна пам'ятка ред.

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е. — ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.

У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.

Історія ред.

У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длугош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.

Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.

Населення ред.

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 3424 96,18 %
євреї 79 2,05 %
поляки 32 0,90 %
румуни 20 0,56 %
німці 5 0,14 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 3434 96,46 %
їдиш 76 2,13 %
польська 21 0,59 %
румунська 20 0,56 %
німецька 8 0,22 %

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 98,7%
російська 0,88%

Цікаві факти ред.

З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.

В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».

У середині ХІХ століття громада Шипинців мала власну символіку — печатку з гербом: зображення церковного вівтаря, на якому стоять дві свічки й хрест, увінчаний єпископською митрою; обабіч вівтаря навколішки стоять два богомольці. Герб супроводжувався написом німецькою мовою: «Siegel der Gemeinde Schippenitz» («Печатка громади Шипинці»).

В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.

Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.

Сучасність ред.

Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП)[3].

Відомі особистості ред.

В поселенні народилися:

Примітки ред.

  1. ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 12 липня 2018. (рум.)(фр.)
  2. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ↑ На Буковині відбувся хресний хід присвячений встановленню миру в Україні та об'єднанню Православних Церков. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шипинці

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шипинці&oldid=41373127